3.6. Благоустрій території.

Благоустрій території, визначає функціональне призначення самої території і залежить від її типу, структури та належності до відповідної категорії в залежності від зонування і функціонального призначення. Один із важливих елементів в проектуванні присадибної ділянки є фактура поверхні. Поєднання гладенького декоративно-плиткового покриття, природного каменю, рівної поверхні газону, та інших матеріалів може створити незвичайне різноманіття і збагатити ділянку.

Поєднання плит, прямокутних, круглих і неправильної форми, великих і дрібних, темних і світлих, дають величезну кількість комбінацій, а газон і земля створюють різноманіття кольорової гами.

Для невеликих доріжок доцільно використовувати плити неправильної форми, укладені на піщану подушку. Широкі шви заповнюються землею і засіваються газоном, що надає інтимний і живописний характер місцям для тихого відпочинку. На даній території присутні два види покриття: декоративно-плиткове та із натурального каменю, яким покриті доріжки та площадка для відпочинку.

Доріжкова мережа прокладена таким чином, щоб з’єднувати між собою функціональні частини території. Найбільш використовувані доріжки викладені плиткою. При влаштуванні плиткового покриття необхідно провести такі види робіт:

1. Викопують котлован (для площадки) та траншею (для доріжки) глибиною 45 см.

2. На дно засипають знизу щебінь – 15 см, потім пісок – 10 см, а між ними звичайно прокладають геотекстиль. Вся товщина шару становить 20 см.

3. Засипають шар гравію товщиною 5 см. Усе поливають водою.

4. Змішують пісок та цемент в пропорції 80% : 20%. Засипають цю суміш товщиною 5 см.

5. Після цього викладають декоративну плитку.

МАФ вважають одним з головних елементів проектування. Вони доповнюють пейзаж та певний стиль, який був запланований дизайнером.

На території ділянки розміщена пергола, квіткові вази, світильники-ліхтарі, декоративний місток, мангал. Пергола – це опора у вигляді легкого напіварочного навісного перекриття округлої форми і обвита виткими декоративними рослинами – трояндами.

Декоративні квіткові вази та мостик розташовані в районі плавального басейну.

Світильники – ліхтарі розміщені по всій території у необхідних для кращого освітлення місцях.

3.7. Агротехніка догляду за зеленими насадженнями

До основних робіт по догляду за рослинами в перший період після посадки відносяться: рихлення і притінення лунки з метою запобігання пересихання коріння; кваліфікована обрізка дерев з метою формування крони, усунення пошкоджених частин рослин, підв’язка дерев, удобрення, систематичне обкопування дерев і чагарників.

Інтенсивність догляду за рослинами є різною і залежить передусім від типу об’єкта, росту і видового складу дерев, чагарників.

В рік посадки, молодим деревам необхідне підливання, тому їх поливають 2-3 рази в тиждень, з розрахунком 2-3 відра під дерево. Не рекомендується лити воду на кореневу шийку дерева чи допускати, щоб вона знаходилася у воді. Способи поливу можуть бути різними: дощування через розпилювачі води в ямки чи кільцеві ямки, влаштувані на відстані 1м від саджанців по всій площадці пристовбурного кругу, підземний полив, краплинне зрошування.

Агротехнічні заходи по догляду за надземною частиною рослин включають в себе: боротьба зі шкідниками і хворобами, усунення сухих гілок і пагонів, формувальне обрізування, обробка механічних пошкоджень, морозобоїн і дупел, а також зняття пилу із листя та хвої рослин. Це досягається регулярним дощуванням крон дерев за допомогою шланга, або поливальних машин.

Поверхня грунту в пристовбурній частині повинна бути постійно рихла, не можна допускати навіть тимчасового ущільнення або заростання її бур’янами. При зростанні дерев на газонах необхідно врахувати додаткову кількість води і елементів мінерального живлення.

У зимовий період для усунення пошкоджень кореневих систем від низьких температур не можна допускати повного видалення снігу з пристовбурних площадок біля дерев.

Дотримання агротехніки догляду за зеленими насадженнями з урахуванням специфіки умов їх зростання є необхідною умовою для створення стійких, довговічних, високодекоративних рослин.

Догляд за грунтом полягає передусім у підтриманні оптимальної морфологічної структури шляхом його спушування в пристовбурних ділянках.

Для того, щоб рослини прийнялися і добре розвивалися, слід забезпечити кваліфікований догляд за ними хоча б протягом трьох років.

У попередні роки під час проведення реконструкції існуючих насаджень були проведені такі типи обрізки дерев та чагарників.

Омолоджуюча обрізка. Цей вид обрізки призначений для підтримки життєдіяльності старих ослаблених дерев, які втрачають декоративні якості, а листя їх стає дрібніше і блідіше, приріст зменшується. На кінцях пагонів таких рослин з'являються так звані «дзиґи», а вершини всихають. Пагони і галузь рослин обрізають до зони появи молодих гілок на 1/3 - 1/2 довжини. На гілці, що обрізується, залишають одну-дві гілки другого порядку. Окремі гілки видаляють цілком.

Омолоджуючу обрізку проводять поступово, протягом двох-трьох років, починаючи з вершини і великих скелетних гілок. Обрізання проводять на початку вегетації.

Разом з омолоджуючою обрізкою надземної частини проводять поступове випилювання частини коріння, підрізаючи щорічно 1/3 - 1/2 частина кореневої системи. Щоб видалити коріння, навколо рослини прокопують траншею шириною 30—40 см і завглибшки 40—60 см на відстані, рівному десяти діаметрам стовбура дерева. Коріння обрізають, захищають, а в траншею засипають рихлу родючу землю.

Кущі, що не було видалено, потребують омолоджуючої обрізки.

Обрізання кущів. Це — один з основних заходів щодо догляду за надземною частиною рослин, який слід проводити в строгій відповідності з біологічними особливостями зростання і розвитку рослин і їх органів. В результаті обрізання змінюється співвідношення: «крона — коріння», відбувається відносне збільшення кількості всмоктуючого коріння, підвищується інтенсивність притоку живильних речовин в надземну частину рослин, поліпшується вуглеводний і азотний обмін, а також водний режим організму.

Санітарна обрізка. Цей вид обрізки призначений для збільшення світло- та повітропроникності крони, видалення хворих, всихаючих і надломлених гілок, гілок, що ростуть в середину крони і зближуються та труться один об одного, що відходять від стовбура під гострим кутом і що ростуть вертикально вгору.

Санітарне обрізання проводиться протягом всього періоду вегетації, видаляючи при цьому гілки біля самої основи, пагони видаляють над брунькою, ретельно оберігаючи її.

Великі гілки та пагони необхідно відпилювати в декілька прийомів. Перший надріз роблять на деякій відстані від стовбура і на глибину декількох сантиметрів. Другий - на 2-5 см вище першого, пеньок, що залишився, випилюють в рівень із стовбуром. Така послідовність проведення операцій по обрізуванню запобігає пошкодженню кори і розщеплюванню деревини . Місце зрізу ретельно зачищають і покривають масляною фарбою на натуральній оліфі. Замість фарби можна використовувати садову мастику або вар. Така обробка забезпечує, захист зрізу і запобігає проникненню грибкових захворювань. Ретельно оброблені зрізи швидко заростають. Ні в якому випадку не можна залишати пеньки, оскільки їхнє загнивання приводить до утворення дупел.

На даній території вище згадані заходи будуть проводитися по мірі необхідності після посадки декоративно-листяних рослин.