Міжособистісна

– ставлення оточення до індивіда, оцінка його взаємодії з ним

Функціональна- людина виконує певні функції і ролі

Функціональна- людина виконує певні функції і ролі

Функціональна – людина виконує певні функції і ролі

Модель інтересу характерна для суспільств, де торжествують ідеали лібералізму і демократизму, де функціонує механізм вибору особою соціальної ролі на основі наявності у неї потреб, інтересів, цінностей, розуміння інтелектуальних, фізіологічних і психічних можливостей, набутих нею звичок та уміння; механізм аналізу соціальних і активного оволодіння необхідними якостями; механізм самоконтролю – не лише з точки зору здійснення соціальної ролі, а й особистих інтересів.

Труднощі переходу в Україні від моделі підкорення до моделі інтересу зв’язані з небажанням елітних верств та державних структур відмовлятися від наявних у них раніше широких можливостей розпоряджень та соціального контролю і з неготовністю більшості людей до виявлення самостійності на грунті усвідомленого інтересу.

Процес соціалізації особистості має дві форми: соціальну адаптацію та інтеріоризацію.

Соціальна адаптація – вид взаємодії особистості із соціальним середовищем, в ході якого відбувається погодження вимог та сподівань обох взаємодіючих сторін. Адаптація означає пристосування індивіду до ринкових функцій, соціальних норм, до соціальних спільностей, прошарків, верств, інститутів, організацій, до умов функціонування різних сфер суспільства. В процесі адаптації індивід погоджує самооцінки і свої претензії зі своїми можливостями і реальностями соціального середовища.

Інтеріоризація – це процес формування внутрішньої структури людської психіки з допомогою усвоєння соціальних норм, цінностей та інших компонентів соціального середовища внаслідок соціальної діяльності, процес переведення елементів зовнішнього середовища у внутрішнє “Я”.

Результатом інтеріоризації є індивідуальність особистості, неповторюваність її духовного світу, специфіка соціальної активності.

Соціальна активність особистості – системна соціальна якість, яка визначає розуміння, прийняття інтересів суспільства та певних спільностей, а також вміння реалізувати ці інтереси, активна діяльність самостійного суб’єкта. Дійсно, включаючись у суспільне життя, особистість зберігає свободу вибору – соціальних ролей, соціальних спільностей, цінностей, форм і видів діяльності. Інакше кажучи, особистість пристосовується до соціального середовища, заразом змінюючи його. Залежно від індивідуальних якостей особистості діапазон її “спротиву” впливу суспільства може бути дуже великим.

За причини духовного, економічного, політичного характеру в суспільстві завжди є люди з девіантною поведінкою.

Девіантна поведінка – це поведінка, що відхиляється від прийнятих в суспільстві ціннісно-нормативних стандартів, яка може проявлятися в різних формах.

Основні види девіантної поведінки

Види поведінки	Форми прояву поведінки
Конформізм	Повне прийняття цілей суспільства і способів їх досягнення
Інноваційна	Визнання цілей суспільства, але намагання реалізувати їх нетрадиційними засобами (рекет, крадіжка, зловживання)
Ритуалізм	невизнання суспільних цілей і цінностей але дотримування прийнятих «правил гри», дія у відповідності до суспільних уявлень про припустимі засоби досягнення цілей
Ескейпізм	Відхід, втеча людини від соціальної дійсності, невизнання цілей і засобів їх досягнення в суспільстві (анархія, наркоманія, бродяжництво та ін.)
Бунт, заколот	Відкидання суспільних цінностей, цілей та засобів їх реалізації, активна протидія, прагнення замінити їх новими (тероризм, радикалізм та ін.)

На відхилення поведінки людини можуть впливати наступні фактори: сім’я, друзі, сусіди, соціальне оточення, умови життя, спадкові патології у фізичному і психічному здоров’ї тощо.

Девіація може мати позитивні і негативні наслідки як для самої людини, так і для суспільства в цілому. Так, наприклад, позитивною девіацією є самопожертвування, надпрацездатність, героїзм, а негативною є тероризм, крадіжки, суїцид, цинізм.

Питання для самоконтролю:

1. В якому віці закінчується процес соціалізації людини?

2. В якому віці людина стає особистістю?

1. Які чинники впливають на формування особистості?

3. Як потреби і інтереси людини співвідносяться з потребами

і інтересами суспільства?

4. При якій умові процес соціалізації людини буде успішним?

5. Чи може девіантна поведінка особистості в деяких випадках

принести користь суспільству?

6. Що головніше в житті людини- первинна чи вторинна

соціалізація?