Лікування:

При дефіцитарних розладах (деменція, аспонтанність, інтелектуальні, дисмнестичні розлади) використовують ноотропи (пантогам). Метаболічні (віт. гр. В), метаболічні (церебролізін, актовегін).

При збудженні (хаотичне, сутінкове, деліріозне, маніакальне, психопатоподібне, тривожне, тощо використовуються нейролептики - при домінуванні агресивності і імпульсивності – аміназин; при домінуванні тривоги – тізерцин і хлорпротіксен; при галюцинаторних чутливих розладах – галоперидол і тріседіл, при гал. ідеаторних розладах – тріфтазін і піпортіл.,

При тоскливій або апатичній депресії застосовують анафраніл, при субпсихотичних – петіліл і піразідол, при тривожній, угрюмій – амітріптілін.

При психопатоподібних розладах – неулептіл, сонапакс.

Психічні розлади при нейроінфекціях

До цієї групи відносяться розлади, які виникають при при вірусних і бактеріальних ураженнях г.м. і проявляються у вигляді різних психопатологічних синдромів – від неврозоподібного (астенічного) і гострих психотичних реакцій екзогенного типу до психоорганічного синдрому у вигляді деменції і грубих розладів поведінки.

Психічні порушення при СНІД .

СНІД – відносно новий для психіатрії вид патології.

Як Ви знаєте, ВІЛ відноситься до групи ретровірусних інфекцій людини, які відрізняються вираженим нейротропізмом. Вперше СНІД був зареєстрований в США в 1981 році і став швидко розповсюджуватись. Інкубаційний період 3 - 5 років. Нейроанатомічною основою при СНІДі є спочатку енцефалопатія, а потім швидко прогресуюча атрофія г.м. з характерними спонгіоформними змінами (губчатості мозкової речовини). Збудник частіше виявляється в астроцитах, макрофагах, а також в цереброспінальний рідині.

Основним психопатологічним синдромом при СНІДі є деменція. Початкові її ознаки - астенія, апатія і психомоторна загальмованість, які іноді помилково діагностуються як депресія. Можуть виникати окремі маячні ідеї, деліріозні епізоди, кататонія. Глобальна дезорієнтація і кома передують смерті хворого.

Психічні порушення при сіфілісі - сіфіліс мозку і прогресивний параліч.

- Під сіфілісом мозку розуміють психічні розлади, які виникають внаслідок ураження спірохетою оболонок і судин г.м., рідше його паренхіми.

Часто розрізняють 3 стадії: неврастенії, менінгітів і енцефалітів, судинна і гумозна стадія.

Для сіфілітичної неврастенії характерна астенії з ріко вираженою виснаженістю, зниженням настрою і стійкими головними болями. На цій стадії часто зустрічається в”ялість реакції зініць на світло. 2 інші стадії текуть по загальним характерним для них розладам. Судинна форма - хар - ні псевдопаралітичні стани (веселий настрій, ейфорія, ідеї переоцінки власної особи, або маячінням величи, розладами пам”яті, конфабуляціями, різким зниженням критики.

- Прогресивний параліч, або хвороба Бейля, - органічне ураження г.м. (менінгоенцефаліт) сіфілітичного генезу, який характеризується порушенням психічної діяльность до деменції и поєднується з неврологічними і соматичними розладами.

1) Ініціальна ст. (неврастенічна), 2) Ст. розвитку хвороби - наростаючі зміни характеру і поведінки, які описані в “судинній” формі. На цій ст. розв. мовні розлади (дизартрія), а також аграфія і неврол. розлади (анізокорія, ослабл. р-ції зіниць на світло і збереження на акомодацію), 3) Ст. деменції.

На етапі ранньої діагностики нейросіфіліс діагностується дослідженням ліквору по основним показникам (цитоз, білок, комплекс серологічних реакцій для діагностики сіфілісу, реакції іммунофлюоресценції). Основні форми нейросіфілісу: асимптомний менінгіт і менінговаскулярний сіфіліс. Найбільш ранні ознаки ураження нервової системи: патологія судинного тракта очей і зорового нерва.

Лікування: В терапії раннього нейросіфілісу використовується цефтриаксон – препарат препарат цефалоспоринового ряду 3го покоління. Застосовується по 1 гр. в/м в курсовій дозі 10 – 14 г. Проведений курс забезпечує практично повний регрес неврологічної симптоматики, відмічається чітка тенденція до санації ліквору.