Типологія партійних систем (є. Базовкіна):

1. Однопартійна політична система.

2. Багатопартійна система з партією-гегемоном.

3. Багатопартійна система з фіксованою кількістю партій.

4. Система з домінуючою партією.

5. Двопартійна система.

6. Вкрай поляризована система.

7. Система помірно поляризована.

8. Мультіпартійна система (атомізована).

▓ Політична система – цілісна інтегрована сукупність політичних суб’єктів, структур і відносин, що відображає інтереси всіх політичних і соціальних сил суспільства. Вона виникла на певному етапі розвитку суспільства внаслідок його поділу на класи та появи держави.

▓ Держава – форма політичної організації суспільства, головний політичний інститут.

У працях Н. Смелзера розглядаються основні форми держави, до яких він відносить:

• тоталітарну;

• авторитарну державу;

• демократичну державу.

Функції держави

• регулювання економічного життя,

• культурно-виховна функція,

• сприяння розвитку освіти і науково-технічного прогресу,

• забезпечення обороноздатності країни,

• співробітництво з іншими державами і народами.

3.ПРИНЦИПИ ПОЛІТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА. СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ

▓ Політична організація суспільства – це система всіх державних і недержавних організацій, громадських об'єднань і трудових колективів певного суспільства. Політичну організацію суспільства ще інколи називають політичною системою суспільства у вузькому розумінні.

Закон України “Про об'єднання громадян” (від 16.06.92 р. зі змін.) передбачає наявність двох видів таких об'єднань як: політичні партії та громадські організації.

Громадські об'єднання розрізняють:

1. за порядком утворення і формами діяльності – громадські організації, політичні партії, органи громадськоого самоврядування, громадські рухи;

2. за умовами членства – об'єднання з формально фіксованим (документованим) членством, об'єднання з формально нефіксованим (недокументованим) членством;

3. за кількістю членів – масові й елітарні;

4. за внутрішньою організаційною структурою – централізовані і нецентралізовані;

5. за соціальною сферою діяльності – політичні, економічні, наукові, екологічні та інші;

6. за територією діяльності – місцеві, загальнодержавні, міжнародні;

7. за соціально-правовим статусом – легальні, долегальні, нелегальні;

8. за соціальною значимістю для існування і розвитку суспільства – прогресивні, консервативні, реакційні.

▓ Політичною партією є об'єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого і регіонального самоврядування та представництво в їхньому складі.

Функції партій

• представницька;

• програмна;

• ідеологічна;

• владно-конкурентна;

• владно-практична;

• владно-кадрова.

▓ Громадська організація – це об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

▓ Громадянське суспільство – це сукупність усіх громадян, їх вільних об'єднань та асоціацій, пов'язаних суспільними відносинами, що характеризуються високим рівнем суспільної свідомості та політичної культури, які перебувають за межами регулювання держави, але охороняються та гарантуються нею.

Тенденції розвитку політичного життя в Україні:

• кризовий стан політичних відносин;

•нерозвинутість політичних відносин і незрілість багатопартійної системи;

• відсутність довіри до політичних;

• відносне зменшення прихильників незалежності України;

• зниження політичної активності молоді.

Серед домінуючих тенденцій соціально-політичного розвитку молодого покоління в Україні виділимо наступні:

• зростаюча деполітизація;

• зростаюча департизація молоді;

• зміни в ідеологічних орієнтаціях та політичних симпатіях молоді;

• підтримка молодим поколінням зміцнення політичної незалежності України за умови розвитку рівноправних стосунків з усіма країнами Сходу і Заходу;

• зростаюча підтримка радикальних економічних реформ;

• посилення настроїв власного підприємництва серед молоді;

• зростаюча приватизація життя молоді.

Одним із найважливіщих напрямв досліджень є електоральна (від лат. elector – виборець) поведінка різних груп населення.

Соціологи виділяють декілька моделей електоральної поведінки:

• Модель «залежного виборця».

• Модель «раціонального виборця».

• Когнітивна модель виборця.