Функції економічної соціології

Функції	Зміст функцій
Довідкова
Пізнавальна
Інформаційна
Планова
Прогностична
Регулятивна
Аналітична
Пояснювальна
Контрольна

Визначені функції можна згрупувати:

• теоретико-пізнавальні

• прогнозуюча

• управлінська;

• соціальна.

4. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ В УКРАЇНІ

Основні періоди розвитку економічної соціології

В історії української соціологічної думки виокремлюють два загальні періоди її розвитку: протосоціологія та академічна соціологія.

Протосоціологія охоплює період від виникнення перших примітивних уявлень про світ людини до моменту появи соціології як самостійної науки (О. Конт).

Протосоціологічний період (V - сер. XIX ст.) містить (залежно від впливу на формування соціологічних поглядів економічних, соціальних, політичних, ідеологічних і парадигмальних факторів) такі етапи:

- становлення, розвиток і розпад Київської Русі (V - кін. XV ст.)

- виникнення, розвиток і розпад козацтва (кін. XV - сер. XVIII ст.).

Серед мислителів того часу ці проблеми досліджував Феофан Прокопович (1681-1736); Григорій Кониський (1717-1795).

Подальшого розвитку ідеї про людську діяльність як шлях досягнення щастя набули у працях Григорія Савича Сковороди (1722-1794). У праці "Алфавіт, або Буквар світу" він відходить від розуміння джерела щастя в абстрактному початку добра. Такий початок, на його погляд, міститься в праці. Розвиваючи ідею про необхідність самопізнання як умови успішної діяльності людини, він збагачує їх ученням про "споріднену працю".

- відродження України (кін. XVIII - сер. XIX ст.).

Академічна соціологія охоплює період із моменту появи системи О. Конта до наших днів.

Етап становлення й розвитку соціологічних знань.

За гуманістичною спрямованістю ці соціологічні ідеї про працю не втратили своєї актуальності й у наш час. Вони започаткували гуманістичні традиції в українській соціології економіки, що були продовжені на етапі відродження України (кін. XVIII - сер. XIX ст.). Тут доречно звернути увагу на те, що, незважаючи на певну самобутність і специфічність, ідеї соціології економіки в Україні розвивалися не тільки в руслі західної і російської соціологічної думки, а й у безпосередньому контакті й взаємодії з видатними вченими того часу. Серед них:

• М. Ковалевський (1851-1916), відомий як послідовник позитивізму в його контівському варіанті, працював у різних країнах;

• гуманістичні традиції української суспільної думки притаманні світоглядові Івана Яковича Франка (1856-1916). Соціально-економічну діяльність він розглядає в контексті й взаємозв'язку з усією людською діяльністю;

• з критичних позицій сприймав марксистські погляди видатний український економіст і соціолог Михайло Іванович Туган-Барановський (1865-1919);

• М. Туган-Барановський, який створив теорію циклів та криз, яка була покладена в основу сучасної теорії економічної кон'юнктури, а також широко визнану в світі соціальну теорію розподілу.

• філософ і суспільний діяч Богдан Олександрович Кістяківський (1868-1920),який виступав проти монополізації ролі виробничо-економічної діяльності в соціальному житті суспільства;

• В'ячеславі Казимирович Липинський (1882-1931) – видатний український мислитель, соціолог, політичний діяч, який мав своєрідність поглядів на поняття класу, соціальної групи;

• Микита Юхимович Шаповал (1882-1932) – видатний український учений, політичний і державний діяч, соціолог, із науковою діяльністю якого українська соціологія інституювалася як наука. Цим ім'ям завершується перший етап академічного періоду соціології в Україні – етап становлення й розвитку соціологічних знань – і починається етап інституалізації соціальних досягнень у суспільстві й становлення соціології в Україні в радянський час.