Основні риси постіндустріального (інформаційного) суспільства:

• Технічний базис – інформаційний;

• Основа добробуту суспільства – знання;

• Провідна галузь – сервіс (послуги);

• Масовий клас – менеджери;

• Принцип управління – узгодження;

• Соціальна структура – функціональна, сотова;

• Політичний режим – демократичний;

• Ідеологія – гуманізм;

• Релігія – дрібні конфесії.

►Типологія суспільств світу за політичними режимами:

• демократичні,

• авторитарні,

• тоталітарні

Філософ Карл Поппер (1902 – 1994) у книзі «Відкрите суспільство та його вороги» (1945) розподіляє суспільства на відкриті (демократичного типу) та закриті (тоталітарного та авторитарного типу).

Наприкінці ХХ ст. набула популярності макросоціологічна концепція «золотого мільярда».

2. РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА, ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

Поняття „соціальний розвиток” характеризує лише певний вид соціальних змін, які мають спрямованість на покращення, ускладнення, вдосконалення і т. д.

Соціальні зміни не варто розуміти як взагалі будь-які зміни, що відбуваються в суспільстві, а лише зміни в тій сфері, яка є предметом соціології.

Види соціальних змін за типом соціальних зв’язків

Структурні
Процесуальні
Мотиваційні
Функціональні

Види соціальних змін за сферами суспільного життя:

• індустріально-технологічні;

• науково-технічні;

• соціокультурні;

• соціально-політичні;

• соціально-економічні.

Види соціальних змін за механізмом здійснення:

• еволюційні;

• революційні.

Види соціальних змін за спрямованістю:

• односпрямовані (передбачають наявність єдиного напряму здійснення змін);

• циклічні (різноспрямовані).

Види соціальних змін за темпами розвитку:

• повільні;

• швидкі.

На процес соціальних змін впливають наступні фактори:

1. Природне оточення;

2. Демографічні зміни;

3. Ідеї;

4. Події;

5. Людські дії;

6. Технологія.

Глобалізація – багатосторонній процес взаємного поєднання структур, культур, суб’єктів у світовому масштабі, розмивання географічних меж соціокультурних норм, інтенсифікація соціальних відносин у світовому масштабі та посилення взаємозалежності суб’єктів. Термін введено у 1980-ті рр. А. Матляром.

Модернізація – це перехід від однієї якості суспільства до іншої, спроба кожного окремого суспільства пристосуватися до сучасних вимог, відмова від старих форм життєдіяльності та пошуки нових. Буває: органічна та неорганічна.

2. ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ПОЯСНЕННЯ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН

1. Еволюційні теорії. Представники цієї теорії: О. Конт, Г. Спенсер, Е. Дюркгейм;

2. Неоеволюціонізм. У середині ХХ ст. еволюціонізм знову стає популярним серед соціологів (Г. та Дж. Ленські, Л. Вайт, Д. Стюарт, Т. Парсонс та ін.).

3. Циклічні теорії. Засновником цієї теорії вважають О. Шпенглера. Пізніше цю теорію розвинув А. Тойнбі.

4. Функціоналістські теорії. Представники: Т. Парсонс, Р. Мертон та ін.

5. Теорії конфлікту. Представники: К. Маркс, Р. Дарендорф та ін.