Технологія улаштування покрівель

1. Загальні положення про захисні покриття

У процесі експлуатації будівлі та споруди руйнуються під впливом атмосферних чинників та агресивного середовища. Для зменшення цього впливу, підвищення експлуатаційних якостей будівлі та споруди захи­щають спеціальними покриттями.

У будівництві захисними покриттями є покрівлі, гідро-, теплоізоляція і протикорозійні покриття.

Покрівля — це верхнє водоізоляційне покриття, яке захищає будівлі та споруди від проникнення атмосферних опадів. Покрівля має бути морозо- та термостійкою, міцною настільки, щоб витримувати наванта­ження від снігу та вітру, а інколи і технологічне навантаження.

Роботи з улаштування покрівель називаються покрівельними. Тех­нологія покрівельних робіт визначається насамперед видом покрівель­них матеріалів. Найчастіше покрівлі роблять з рулонних матеріалів (рулонні покрівлі), рідше — із штучних матеріалів (азбестоцементні, і черепичні та металеві покрівлі) та з мастик (мастикові покрівлі).

Покрівлі без покрівельних матеріалів, де водозахисну роль виконує, конструктивний бетон (супербетон) плити покриття, називають індуст­ріальними, а покрівлі, які крім своїх основних функцій виконують і ряд додаткових, — багатофункціональними або експлуатованими.

2. Улаштування покрівлі з рулонних матеріалів

Традиційна рулонна покрівля конструктивно є гнучким водоізоляційним килимом з кількох шарів рулонних покрівельних матеріалів, з'єднаних між собою та основою клеїльними мастиками. Основні рулонні покрівельні матеріали — це руберойд, склоруберойд, наплавлений руберойд, толь, пергамін.

Кількість шарів у рулонних покрівлях залежить від типу будівлі чи споруди, виду гідроізоляційного матеріалу та похилу даху і може бути від одного (тимчасові будівлі і споруди) до п'яти.

Марку мастики для влаштування рулонних покрівель визначають залежно від району будівництва, виду та похилу покрівлі. Товщина шару мастики не повинна перевищувати 2 мм.

Захисний шар на рулонних покрівлях улаштовують з гравію крупністю 10...20 мм. Допускається використовувати для цього і кам'яну крихту.

Якщо похил даху менше ніж 15 %, полотнища наклеюють паралельно гребеню і карнизу, якщо більше — перпендикулярно до гребеня, тобто за стоком води.

При механізованому влаштуванні рулонних покрівель полотнища руберойду наклеюють не послідовно, а одночасно (рис. 1).

Основою під рулонні покрівлі можуть бути бетон, цементно-піщана стяжка, азбестоцементні листи, суцільний настил з дощок. Перші три перед наклеюванням килима слід ґрунтувати.

Технологічні операції з улаштування рулонних покрівель викону­ють у такій послідовності:

наклеюють додаткові шари рулонного килима в розжолобках, на карнизах, у місцях прилягання до стін, розміщення водозбірних лійок;

улаштовують карнизні звіси, оформляють виходи на дах, надбудови;

ґрунтують основу під покрівлю;

наклеюють полотнища рулонного килима;

улаштовують захисний шар.

Карнизні звіси влаштовують з листової сталі, яку закріплюють на попередньо приклеєних полотнищах руберойду.

Залежно від способу наклеювання полотнищ рулонний покрівельний килим улаштовують так: при ступінчастому (одночасному) — із рубе­ройду з дрібною мінеральною посипкою з наступним улаштуванням захисного гравійного шару; при шаровому (послідовному) — нижні шари з руберойду із дрібною мінеральною посипкою, а верхній шар — з руберойду з крупнозернистою посипкою.

Наклеювання полотнищ починають з нижчих місць і продовжують у напрямку до вищих. Перекриття стиків уздовж полотнищ має бути не менше ніж 100 мм, а впоперек — не менше ніж 300 мм.

Для посилення водоізоляційного покриття і підвищення його надійності в розжолобках, на карнизах, у місцях прилягання до стін, розміщення шахт, водозбірних лійок та інших конструк­тивних елементів кладуть додаткові шари гідроізоляційного килима з ру­лонних матеріалів (руберойду) або із скломатеріалів (склотканини, склопо-лотна) на клеїльних мастиках.

Кількість шарів покрівлі, а також кількість додаткових шарів у місцях прилягання обумовлюється проектом. Стики полотнищ руберойду після наклеювання прошпакльовують бітумною мастикою, нагрітою до 150... 160 ⁰С. Захисний шар покрівлі влаштовують по верхньому шару рулонного килима нанесенням гарячої бітумної мастики (шар 3 мм завтовшки) і посипкою гравієм або щебенем фракцій 10...20 мм.

Рулонні покрівлі виконують з використанням самохідних машин (якщо похил покрівлі до 7 %), котків-розкатників, а також уручну з використанням спеціальних інструментів та пристроїв (рис. 2).

3. Улаштування покрівлі з наплавленого руберойду (біколон, рубемаст, полістон, рубістон, філізол, армобіт, екопласт, дельтапласт і т. ін.) має ряд переваг порівняно з наклеюванням звичайного ру­беройду на гарячих мастиках. Це насамперед виключення з технології процесів приготування, подавання та нанесення гарячих бітумних мастик, поліпшення умов праці та підвищення ступеня механізації.

Ці рулонні килими наклеюють так. На обґрунтованій і сухій по­верхні одночасно розгортають 7... 10 рулонів, вирівнюють їх, забезпечу­ючи при цьому напуск полотнищ. З одного кінця полотнища згортають на 5...7 м, починаючи з останнього. Покривний шар руберойду розігрі­вають за допомогою спеціальних установок (рис. 3) по лінії дотику полотнища з основою або раніше наклеєним полотнищем.

Коли покривний шар стане в'язкотягучим, рулонний килим розгор­тають і приклеюють поступово по всій його довжині.