Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект_ЕКЗ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
29.12.2019
Размер:
11.25 Mб
Скачать

4. Класифікація монтажних операцій

Класифікація монтажних операцій. За технологічними ознаками монтажні операції можна поділити на три групи:

такелажні, пов'язані з підготовкою конструкцій до підйому, - осна­щення і стропування (захоплення);

суто монтажні — піднімання, наведення, орієнтування, встановлення, вивірення і закріплення конструкцій;

супутні — антикорозійний захист, герметизація, бетонування стиків, деякі види опорядження, установлення кріпильних деталей, анкерів тощо.

Склад і послідовність операцій залежать від типу елементів, які мон­тують, будівельно-технологічних і монтажних характеристик об'єкта, що зводиться, прийнятої організації процесу монтажу, методів і засобів його здійснення. Операції, що входять в ту або іншу групу, нерозривно пов'язані між собою і можуть виконуватись окремо (самостійно) й одночасно.

Оснащення і захоплення (стропування) конструкцій. Оснащення — операція з оббудовування конструкцій, що монтуються, присто­суванням і обладнанням для створення зручних, надійних і безпечних умов виконання робіт. До елементів оснастки належать: канати (стале­ві, конопляні й капронові), що виконують роль стропів, вантів, розчалок або відтяжок; розпірки, підкоси, тяги, які застосовують для вивірення і кріплення конструкцій; навісні сходи, колиски, риштування, що забез­печують зручність і безпеку виконання робіт; монтажні столи, хомути, петлі, кронштейни, підвіски для кріплення технологічного обладнання тощо.

Найчастіше застосовують інвентарну оснастку. її можна навішувати на конструкції як до піднімання, так і після встановлення їх (наприклад, сходи, колиски, риштування; рис. 2). Сукупність елементів оснастки, призначених для підтримання й опускання конструкцій, а також для наведення й орієнтування, називають такелажем.

Захоплення (стропування) — операція, яка забезпечує тимча­сове зачеплення конструкцій монтажними машинами і механізмами.

Усі стропу вальні пристрої поділяють:

за просторовою жорсткістю - на гнучкі й жорсткі. Гнучкі виготовляють з канатів. Вони бувають універсальними, полег­шеними і багатовітковими (рис. 3). Жорсткі у вигляді металевих стрічок або захоплювачів застосовують у тих випадках, коли конст­рукції, що монтуються, не можуть сприймати зусиль, які виникають від гнучких стропів, при обмеженій висоті піднімання гака монтажного крана або для зручності виконання робіт (рис. 4);

за галуззю використання - на універсальні, придатні для захоплення більшої кількості типів конструкцій, і спеціалізовані (для окремих конструкцій);

за способом керування — на дистанційно керовані, які дають змогу виконувати розстропування на відстані, і некеровані, відчеп­лення яких здійснюють вручну;

за принципом роботи — на механічні, електромагнітні, вакуумні й комбіновані.

Стропувальні пристрої мають забезпечувати збереженість, стійкість і незмінність положення вантажу під час його піднімання; не допускати самовідчеплення, рівномірно розподіляти зусилля між стропами і виключати напруження в конструкціях; давати змогу виконувати стропування і розстропування простими і зручними способами в мінімальний час; бути надійними і універсальними; мати невелику, порівняно з конструк­цією, масу; створювати безпечні умови роботи.