4. Тарифне нормування. Тарифна сітка, тарифні ставки

Одним з основних критеріїв оцінки трудової діяльності робітників є продуктивність праці. Це найважливіший економічний показник, який відображає об'єктивну закономірність розвитку спроможності випускати певну кількість якісної продукції з одночасним зниженням витрат праці та часу. Вона характеризується виробітком на одного робітника за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, декаду тощо).

Виробітком називають кількість продукції, виготовленої за одиницю часу. Виробіток вимірюють фізичними одиницями, вартісними та трудовими.

Виробіток буде тим більший, чим менше витрачатиметься часу на виготовлення одиниці продукції. Очевидно, рівень продуктивності праці можна схарактеризувати витратами праці на одиницю продукції, тобто трудомісткістю одиниці продукції. Трудомісткість – це загальні витрати праці робітників на виконання будівельного проце­су; її вимірюють у людино-змінах (люд.-зміни) або людино-годинах (люд.-год):

, (1)

де – норма витрат праці; – обсяг виконаних робіт.

Норми витрат праці встановлюють у вигляді норм часу і виробітку.

Норма часу (Н_ч) – це час, який встановлено на виготовлення одиниці продукції робітником (машиною) відповідного фаху і кваліфікації за умов правильної організації праці й виробництва. (Норма машинного часу). Н_ч – ЄНІР – єдині норми і розцінки.

Норма виробітку (Н_вир) – кількість продукції, яка має бути вироблена за одиницю часу робітником (машиною) відповідного фаху й кваліфікації за умов правильної організації праці й виробництва.

, (2)

Знаючи норми часу і норми виробітку, можна визначити рівень продуктивності праці (Р_п.п). Якщо задана робота, на яку за нормами належало часу Т_н, була виконана за Т_ф, то

, (3)

За кількістю продукції П_н, яка повинна бути отримана за одиницю часу і за фактично виконаною продукцією П_ф:

, (4)

Тарифне нормування – це якісна оцінка праці для забезпечення правильної організації заробітної плати в будівництві.

За однакових витрат праця робітника вищої кваліфікації оплачується вище, ніж праця малокваліфікованого робітника, оскільки праця робітника вищої кваліфікації продуктивніша. Основою тарифного нор­мування є тарифна система, що поєднує в собі тарифну сітку і тарифні коефіцієнти.

Тарифна сітка – це шкала, в якій наведено співвідношення в оплаті праці робітників різної кваліфікації, що визначається кваліфікаційним розрядом. Розряду відповідає тарифний коефіцієнт, який показує, у скільки разів відпрацьований час робітника певного розряду оплачується вище порівняно з робітником першого розряду (табл. 1).

Таблиця 1.

Будівельні розряди, тарифні коефіцієнти і тарифні ставки (на 2008 рік)

Розряди	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VI
Коефіцієнти	1	1,08	1,19	1,34	1,54	1,8
Годинна тарифна ставка (С), грн.	6,86	7,46	8,13	9,17	10,58	12,30

ЄТКД (єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник) – номенклатура професій, спеціальностей і кваліфікацій будівельних робітників.

Розмір оплати праці за відповідним розрядом називають тарифною ставкою, залежно від обраної одиниці робочого часу вона може бути погодинною, добовою та місячною.

Розцінку визначають: . (5)