2.3.1. Визначення міжосьової відстані в зубчастій передачі
Спочатку міжосьову відстань зубчастої передачі (мм) визначають, враховуючи контактну міцність активних поверхонь зубців колеса (якщо воно виступає як лімітуючий елемент) або шестірні, за такою формулою
де K – коефіцієнт (для прямозубих коліс дорівнює 315, а для косозубих – 270).
Для зовнішнього зачеплення (у дужках) приймають знак плюс, а для внутрішнього – мінус. Потім з нижченаведеного єдиного ряду значень головних параметрів редукторів вибирають найближче стандартне: 25; 28; 32; 36; 40; 45; 50; 56; 63; 71; 80; 90; 100; 112; 125; 140; 160; 180; 200; 224; 250; 280; 315; 355; 400; 450; 500; 560; 630; 710.
2.3.2. Розрахунок зубців на контактну міцність і визначення ширини колеса й шестірні
Ширину колеса (мм) знаходять, користуючись таким виразом:
Отримане значення округляють до найближчого більшого з такого ряду Ra 40 переважних чисел: 1; 1,05; 1,1; 1,15; 1,2; 1,3; 1,4; 1,5; 1,6; 1,7; 1,8; 1,9; 2; 2,1; 2,2; 2,4; 2,5; 2,6; 2,8; 3; 3,2; 3,4; 3,6; 3,8; 4; 4,2; 4,5; 4,8; 5; 5,3; 5,6; 6; 6,3; 6,7; 7,1; 7,5; 8; 8,5; 9; 9,5; 10; 10,5; 11; 11,5; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 24; 25; 26; 28; 30; 32; 34; 36; 38; 40; 42; 45; 48; 50; 53; 56; 60; 63; 67; 71; 75; 80; 85; 90; 95; 100; 105; 110; 120; 125; 130; 140; 150; 160; 170; 180; 190; 200; 210; 220; 240; 250; 260; 280; 300; 320; 340; 360; 380; 400; 420; 450; 480; 500; 530; 560; 600; 630; 670; 710; 750; 800; 850; 900; 950. У проставленні розміру на кресленику кількість знаків після коми (якщо вона є) має відповідати записаному вище. Якщо існує технічно обґрунтована необхідність, допускається застосовувати додаткові розміри [4, т. 1, с. 481].
Ширину шестірні b1 задають більшою від ширини колеса на величину від трьох до семи міліметрів і так само округляють до найближчого більшого значення з ряду переважних чисел Ra 40.
Зубці коліс перевіряють на контактну міцність за такою умовою:
При цьому допустиме відхилення напруження становить ±5 %. Якщо ця умова не виконується, то при додатному відхиленні збільшують величину а і/або b2, а при від’ємному – зменшують, потім повторюють перевірку.
Далі перевіряють зубці на статичну контактну міцність з урахуванням короткочасного пікового (пускового) крутного моменту двигуна, що був вибраний у підрозділі 1.4 як
Значення
параметра
встановлюють за табл. 2.4. При цьому,
якщо
,
то збільшують
а і/або
b2,
а розрахунки повторюють.
Далі обчислюють уточнене значення колової швидкості колеса (м/с) таким чином:
Отриманий
результат порівнюють з попереднім і
якщо різниця виявиться більшою за 10 %,
то вносять зміни в значення
і розрахунок повторюють як у підрозд. 2.2.
2.3.3. Визначення модуля зубчастих коліс
Модуль m рекомендується вибирати для прямозубих коліс, а нормальний модуль mn для косозубих і шевронних коліс зубчастого зачеплення (бо стосовно прямозубих коліс модуль m і є нормальним), користуючись такими співвідношеннями:
mn = 0,015a, якщо твердість зубців НВ ≤ 350;
mn = 0,025a, якщо твердість зубців НRC ≥ 40.
Значення модуля в міліметрах округляють до найближчого з такого стандартного ряду: 1,0; 1,25; 1,6; 2,0; 2,5; 3,0; 3,15; 3,5; 4,0; 6,0; 6,3; 8,0; 10. У розрахунку силових передач модуль не призначають меншим від 1,5 мм.
На практиці звичайно вибирають таке значення модуля, що може бути виконаним на устаткуванні підприємства за допомогою наявного оснащення та інструментів (модульні фрези, різці та гребінки). У разі отримання незадовільних результатів при подальших розрахунках на міцність зубців коліс можна брати також інші значення модуля з розширеного стандартного ряду [3, с. 51].