
- •1. Зміст, оформлення та обсяг курсового проекту
- •1.1. Завдання на курсовий проект
- •1.2. Варіанти завдань на курсове проектування
- •1.3. Вибір схеми компонування і визначення передавального числа редуктора
- •1.4. Вибір привідного електродвигуна
- •Питання для самоконтролю
- •2. Розрахунок циліндричної зубчастої передачі
- •2.1. Вибір матеріалів для виготовлення зубчастих коліс
- •2.2. Визначення допустимих напружень у зубчастих колесах
- •2.2.1. Визначення коефіцієнтів еквівалентності навантаження
- •2.2.2. Визначення допустимих напружень у зубчастих колесах
- •2.2.3. Визначення коефіцієнтів навантаження зубчастих коліс
- •2.3. Розрахунок параметрів циліндричної зубчастої передачі
- •2.3.1. Визначення міжосьової відстані в зубчастій передачі
- •2.3.2. Розрахунок зубців на контактну міцність і визначення ширини колеса й шестірні
- •2.3.3. Визначення модуля зубчастих коліс
- •2.3.4. Визначення кута нахилу зубця (для косозубих коліс)
- •2.3.5. Визначення числа зубців у колесах
- •2.3.6. Перевірний розрахунок зубців на згинальну витривалість
- •2.3.7. Визначення діаметрів зубчастих коліс
- •2.3.8. Визначення сил, що виникають у зачепленні зубчастих коліс
- •2.3.9. Визначення консольних сил
- •Питання для самоконтролю
- •3. РозрахуНоК конічних зубчастих передач
- •3.3. Розрахунок параметрів конічної зубчастої передачі
- •3.3.1. Визначення діаметра основи ділильного конуса
- •3.3.2. Розрахунок зубців на контактну міцність та визначення ширини колеса й шестірні
- •3.3.3. Визначення кількості зубців у зубчастих колесах
- •3.3.4. Визначення модуля зубчастих коліс
- •3.3.5. Вибір кута нахилу зубця (для коліс з круговим зубцем і косозубих)
- •3.3.6. Перевірний розрахунок зубців на згинальну витривалість
- •3.3.7. Обчислення діаметрів і кутів зубчастих коліс
- •3.3.8. Визначення сил у зачепленні зубчастих коліс
- •Питання для самоконтролю
- •4. Розрахунок черв'ячних передач
- •4.1. Критерії підбору матеріалів на виготовлення черв’яків і коліс
- •4.2. Визначення допустимих напружень у черв’ячних передачах
- •4.2.1. Обчислення коефіцієнтів еквівалентності навантаження
- •4.2.2. Обчислення допустимих напружень у черв’ячних колесах
- •4.2.3. Визначення коефіцієнтів навантаження для черв’ячних передач
- •4.3.4. Розрахунок коефіцієнта зміщення початкового контуру коліс
- •4.3.5. Визначення діаметрів і кутів скосу черв’яка й колеса
- •4.3.6. Перевірний розрахунок зубців на контактну міцність
- •4.3.7. Перевірний розрахунок зубців на згинальну витривалість
- •4.3.8. Тепловий розрахунок черв’ячної передачі
- •4.3.9. Визначення сил, які виникають у зачепленні черв’ячної передачі
- •Питання для самоконтролю
- •5. Побудова тривимірних моделей зубчастих коліс
- •5.1. Побудова зубчастих коліс циліндричної передачі
- •5.2. Побудова зубчастих коліс конічної передачі
- •5.2.1. Побудова зубців на моделях прямозубих конічних коліс
- •5.2.2. Побудова зубців на моделях конічних коліс з круговим зубцем
- •5.3. Побудова моделей черв’яка і колеса черв’ячної передачі
- •5.3.1. Побудова зубців на моделі черв’яка
- •5.3.2. Побудова зубців черв’ячного колеса
- •5.4. Побудова 3d-моделі зубчастого зачеплення
- •Питання для самоконтролю
- •6. Розрахунок вихідних кінців валів редуктора
- •Питання для самоконтролю
- •7. Вибір підшипників і побудова тривимірних моделей валів у складеному вИгляді
- •7.1. Особливості компонування валів циліндричних редукторів
- •7.2. Характерні риси компонування валів конічних редукторів
- •7.3. Специфіка компонування валів черв’ячних редукторів
- •7.4. Побудова тривимірної моделі вала
- •7.5. Побудова тривимірних моделей валів у складеному вигляді
- •Питання для самоконтролю
- •8. Перевірний розрахунок валів
- •8.1. Розрахунок вала на статичну міцність
- •8.1.1. Побудова епюр згинальних і крутних моментів на валах
- •8.1.1.1. Побудова епюр згинальних і крутних моментів для валів циліндричних зубчастих передач
- •8.1.1.2. Побудова епюр згинальних і крутних моментів для валів конічних зубчастих передач
- •8.1.1.3. Побудова епюр згинальних і крутних моментів для валів черв’ячних передач
- •8.1.2. Визначення сумарної величини згинального моменту
- •8.1.3. Визначення величини еквівалентного моменту
- •8.1.4. Визначення діаметрів вала в небезпечних перерізах
- •8.2. Розрахунок вала на міцність від утоми
- •8.3. Розрахунок вала на жорсткість
- •8.4. Рекомендації до побудови епюр
- •8.5. Перевірний розрахунок шпонкових з’єднань
- •Питання для самоконтролю
- •9. Перевірний розрахунок підшипників
- •9.1. Перевірний розрахунок радіальних підшипників
- •9.1.1. Розрахунок під час дії радіального навантаження
- •9.1.2. Розрахунок в умовах дії радіального й осьового навантажень
- •9.2. Перевірний розрахунок радіально-упорних підшипників
- •9.3. Перевірний розрахунок упорних підшипників
- •Питання для самоконтролю
- •10. Розрахунок валів і підшипників Засобами бібліотеки компас-shaft 2d
- •10.1. Розрахунок валів засобами бібліотеки компас-shaft 2d
- •10.2. Розрахунок підшипників з використанням бібліотеки компас-shaft 2d
- •10.3. Редагування 3d-моделей валів
- •Питання для самоконтролю
- •11. Компонування моделі редуктора
- •11.1. Побудова тривимірної моделі складеної зубчастої передачі
- •11.2. Побудова допоміжного ескізу площини з’єднання корпуса
- •11.3. Редагування параметрів валів і місць монтування підшипників на валах
- •Питання для самоконтролю
- •12. Побудова корпусних деталей редуктора
- •12.1. Побудова 3d-моделей корпусних деталей методом додавання стінок
- •12.2. Побудова 3d-моделей корпусних деталей методом оболонки
- •12.3. Виготовлення зварних корпусних деталей
- •12.4. Перевірний розрахунок рознімних з’єднань
- •Питання для самоконтролю
- •13. Побудова 3d-моделі складальної одиниці редуктора
- •Питання для самоконтролю
- •14. Побудова 3d-моделей інших деталей
- •Питання для самоконтролю
- •15. Установлення стандартних кріпильних деталей та ущільнень
- •Питання для самоконтролю
- •16. Виконання складальних креслеників редуктора і його дрібних складальних одиниць
- •16.1. Створення креслеників
- •16.2. Нанесення розмірів і створення списку технічних умов на кресленику
- •16.2.1. Вибір допусків у розмірах спряжень деталей
- •16.2.2. Уведення списку технічних вимог до складальних і робочих креслеників
- •16.3. Заповнення основного напису складального кресленика
- •16.4. Рекомендації до застосування мастила для редуктора
- •16.5. Розстановка позицій складальних одиниць і деталей
- •Питання для самоконтролю
- •17. Виконання робочих креслеників деталей редуктора
- •17.1. Основні правила оформлення робочого кресленика
- •17.2. Розрахунок допусків форми і розташування поверхонь деталей
- •Питання для самоконтролю
- •18. Створення специфікації редуктора і складальних одиниць
- •Питання для самоконтролю
- •19. Складання пояснювальної записки до курсового проекту
- •19.1. Рекомендований зміст пояснювальної записки
- •19.2. Оформлення пояснювальної записки
- •Питання для самоконтролю
- •20. Підготовка курсового проекту до друку й захисту
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Предметний покажчик
- •Додаток а. Приклади оформлення креслеників курсового проекту
- •Додаток б. Приклади оформлення специфікацій курсового проекту
- •Додаток в. Приклади оформлення початкових аркушів пояснювальної записки курсового проекту
- •Проектування редукторів з використанням сапр компас
- •49005, М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.
Питання для самоконтролю
1. У файлах якого типу належить оформляти пояснювальну записку до курсового проекту?
2. Які шрифти застосовуються при оформленні пояснювальної записки?
3. Які сторінки пояснювальної записки мають бути першою та останньою?
4. Як треба заповнювати графу «Позначення» пояснювальної записки?
20. Підготовка курсового проекту до друку й захисту
Мета розділу – правильно підготувати матеріали курсового проекту до друку і захисту перед комісією.
Для підготовки комплекту креслеників до друку треба перевірити заповнення (або заповнити їх по-іншому) клітинок «Позначення» і «Найменування» в меню панелі «Свойства» тривимірних моделей кожної виготовленої деталі, головної та дрібніших складальних одиниць редуктора, а також клітинок «Материали» для деталей. Файл кожного виконаного кресленика слід відкрити, перебудувати і ще раз перевірити з погляду достатності видів, розрізів і перерізів та правильності виконання геометричного зображення тривимірних моделей на кресленику. Іноді програма КОМПАС припускається помилок (або з вини користувача, що зробив некоректні побудови, або внаслідок її недосконалості), які обов’язково треба виявити й усунути, якщо вони виникли з вини користувача. Файли з унесеними змінами закривають і зберігають.
Засобами середовища Windows треба скопіювати одночасно всі файли креслеників і зберегти їх у тій самій папці. При цьому до імен файлів додасться слово «Копия» (кресленики друкуватимуться саме з них). Кожен файл відкривають і руйнують його асоціативний зв’язок з тривимірними моделями, як це показано на рис. 20.1.
Рис. 20.1
Далі потрібно внести необхідні виправлення в зображення зубців зубчастих коліс, місцевих розрізів, нарізі на деталях, штрихувань та ін., які не можна було скоригувати на асоціативних креслениках.
Руйнувати зв’язки з тривимірною моделлю належить стосовно кожного виду кресленика окремо, для чого у вікні «Дерево построения» виділити назву виду, натиснувши праву кнопку миші, й вибрати рядок «Разрушить вид» у падаючому підменю (див. рис. 20.1). Після підтвердження виконання цієї операції вид перестає перебудовуватись, якщо зазнає змін тривимірна модель, на основі якої його створено. Відновити асоціативний зв’язок неможливо.
Далі
можна здійснити пробне друкування.
Аркуші, розміри яких перевищують формат
А4 та А3, є можливість роздрукувати в
меншому масштабі (використовуючи функцію
«СервисПодогнать
масштаб»
у
меню
«Предварительный
просмотр»,
див. рис. 20.2) на аркушах недорогого
паперу форматів А4 та А3.
Рис. 20.2
Під
час друку документів у цих форматах на
лазерному принтері за умовчуванням
кресленик розміщуватиметься на чотирьох
аркушах, але щоб цього уникнути, необхідно
у меню
«Предварительный
просмотр»
натиснути
на кнопку
«Указать
часть»,
а потім у випадаючій таблиці вибрати
рядок «Отступ»,
встановивши поле по
4…5 мм з усіх боків аркуша, й натиснути
кнопку «ОК»,
(рис. 20.3).
Так само слід друкувати матеріали пояснювальної записки і специфікації.
Отже, викладачеві на перевірку студент подає повний комплект документації, а після виправлення недоліків і друкування остаточного повномасштабного варіанта отримує від викладача офіційний дозвіл на захист свого проекту.
Перед захистом належить старанно підготуватися до впевнених відповідей на основні питання, пов’язані з темою курсового проекту, які можуть поставити члени комісії. Їх приблизний перелік такий:
1) Що являє собою редуктор?
2) Що таке передавальне число редуктора?
3) Який тип передачі використаний у спроектованому редукторі?
4) Які основні характеристики передачі?
5) За якими критеріями розраховують зубці передачі?
6) За якими критеріями розраховують вали передачі?
Можливі також інші питання з курсу «Деталі машин».
Рис. 20.3