
- •1. Зміст, оформлення та обсяг курсового проекту
- •1.1. Завдання на курсовий проект
- •1.2. Варіанти завдань на курсове проектування
- •1.3. Вибір схеми компонування і визначення передавального числа редуктора
- •1.4. Вибір привідного електродвигуна
- •Питання для самоконтролю
- •2. Розрахунок циліндричної зубчастої передачі
- •2.1. Вибір матеріалів для виготовлення зубчастих коліс
- •2.2. Визначення допустимих напружень у зубчастих колесах
- •2.2.1. Визначення коефіцієнтів еквівалентності навантаження
- •2.2.2. Визначення допустимих напружень у зубчастих колесах
- •2.2.3. Визначення коефіцієнтів навантаження зубчастих коліс
- •2.3. Розрахунок параметрів циліндричної зубчастої передачі
- •2.3.1. Визначення міжосьової відстані в зубчастій передачі
- •2.3.2. Розрахунок зубців на контактну міцність і визначення ширини колеса й шестірні
- •2.3.3. Визначення модуля зубчастих коліс
- •2.3.4. Визначення кута нахилу зубця (для косозубих коліс)
- •2.3.5. Визначення числа зубців у колесах
- •2.3.6. Перевірний розрахунок зубців на згинальну витривалість
- •2.3.7. Визначення діаметрів зубчастих коліс
- •2.3.8. Визначення сил, що виникають у зачепленні зубчастих коліс
- •2.3.9. Визначення консольних сил
- •Питання для самоконтролю
- •3. РозрахуНоК конічних зубчастих передач
- •3.3. Розрахунок параметрів конічної зубчастої передачі
- •3.3.1. Визначення діаметра основи ділильного конуса
- •3.3.2. Розрахунок зубців на контактну міцність та визначення ширини колеса й шестірні
- •3.3.3. Визначення кількості зубців у зубчастих колесах
- •3.3.4. Визначення модуля зубчастих коліс
- •3.3.5. Вибір кута нахилу зубця (для коліс з круговим зубцем і косозубих)
- •3.3.6. Перевірний розрахунок зубців на згинальну витривалість
- •3.3.7. Обчислення діаметрів і кутів зубчастих коліс
- •3.3.8. Визначення сил у зачепленні зубчастих коліс
- •Питання для самоконтролю
- •4. Розрахунок черв'ячних передач
- •4.1. Критерії підбору матеріалів на виготовлення черв’яків і коліс
- •4.2. Визначення допустимих напружень у черв’ячних передачах
- •4.2.1. Обчислення коефіцієнтів еквівалентності навантаження
- •4.2.2. Обчислення допустимих напружень у черв’ячних колесах
- •4.2.3. Визначення коефіцієнтів навантаження для черв’ячних передач
- •4.3.4. Розрахунок коефіцієнта зміщення початкового контуру коліс
- •4.3.5. Визначення діаметрів і кутів скосу черв’яка й колеса
- •4.3.6. Перевірний розрахунок зубців на контактну міцність
- •4.3.7. Перевірний розрахунок зубців на згинальну витривалість
- •4.3.8. Тепловий розрахунок черв’ячної передачі
- •4.3.9. Визначення сил, які виникають у зачепленні черв’ячної передачі
- •Питання для самоконтролю
- •5. Побудова тривимірних моделей зубчастих коліс
- •5.1. Побудова зубчастих коліс циліндричної передачі
- •5.2. Побудова зубчастих коліс конічної передачі
- •5.2.1. Побудова зубців на моделях прямозубих конічних коліс
- •5.2.2. Побудова зубців на моделях конічних коліс з круговим зубцем
- •5.3. Побудова моделей черв’яка і колеса черв’ячної передачі
- •5.3.1. Побудова зубців на моделі черв’яка
- •5.3.2. Побудова зубців черв’ячного колеса
- •5.4. Побудова 3d-моделі зубчастого зачеплення
- •Питання для самоконтролю
- •6. Розрахунок вихідних кінців валів редуктора
- •Питання для самоконтролю
- •7. Вибір підшипників і побудова тривимірних моделей валів у складеному вИгляді
- •7.1. Особливості компонування валів циліндричних редукторів
- •7.2. Характерні риси компонування валів конічних редукторів
- •7.3. Специфіка компонування валів черв’ячних редукторів
- •7.4. Побудова тривимірної моделі вала
- •7.5. Побудова тривимірних моделей валів у складеному вигляді
- •Питання для самоконтролю
- •8. Перевірний розрахунок валів
- •8.1. Розрахунок вала на статичну міцність
- •8.1.1. Побудова епюр згинальних і крутних моментів на валах
- •8.1.1.1. Побудова епюр згинальних і крутних моментів для валів циліндричних зубчастих передач
- •8.1.1.2. Побудова епюр згинальних і крутних моментів для валів конічних зубчастих передач
- •8.1.1.3. Побудова епюр згинальних і крутних моментів для валів черв’ячних передач
- •8.1.2. Визначення сумарної величини згинального моменту
- •8.1.3. Визначення величини еквівалентного моменту
- •8.1.4. Визначення діаметрів вала в небезпечних перерізах
- •8.2. Розрахунок вала на міцність від утоми
- •8.3. Розрахунок вала на жорсткість
- •8.4. Рекомендації до побудови епюр
- •8.5. Перевірний розрахунок шпонкових з’єднань
- •Питання для самоконтролю
- •9. Перевірний розрахунок підшипників
- •9.1. Перевірний розрахунок радіальних підшипників
- •9.1.1. Розрахунок під час дії радіального навантаження
- •9.1.2. Розрахунок в умовах дії радіального й осьового навантажень
- •9.2. Перевірний розрахунок радіально-упорних підшипників
- •9.3. Перевірний розрахунок упорних підшипників
- •Питання для самоконтролю
- •10. Розрахунок валів і підшипників Засобами бібліотеки компас-shaft 2d
- •10.1. Розрахунок валів засобами бібліотеки компас-shaft 2d
- •10.2. Розрахунок підшипників з використанням бібліотеки компас-shaft 2d
- •10.3. Редагування 3d-моделей валів
- •Питання для самоконтролю
- •11. Компонування моделі редуктора
- •11.1. Побудова тривимірної моделі складеної зубчастої передачі
- •11.2. Побудова допоміжного ескізу площини з’єднання корпуса
- •11.3. Редагування параметрів валів і місць монтування підшипників на валах
- •Питання для самоконтролю
- •12. Побудова корпусних деталей редуктора
- •12.1. Побудова 3d-моделей корпусних деталей методом додавання стінок
- •12.2. Побудова 3d-моделей корпусних деталей методом оболонки
- •12.3. Виготовлення зварних корпусних деталей
- •12.4. Перевірний розрахунок рознімних з’єднань
- •Питання для самоконтролю
- •13. Побудова 3d-моделі складальної одиниці редуктора
- •Питання для самоконтролю
- •14. Побудова 3d-моделей інших деталей
- •Питання для самоконтролю
- •15. Установлення стандартних кріпильних деталей та ущільнень
- •Питання для самоконтролю
- •16. Виконання складальних креслеників редуктора і його дрібних складальних одиниць
- •16.1. Створення креслеників
- •16.2. Нанесення розмірів і створення списку технічних умов на кресленику
- •16.2.1. Вибір допусків у розмірах спряжень деталей
- •16.2.2. Уведення списку технічних вимог до складальних і робочих креслеників
- •16.3. Заповнення основного напису складального кресленика
- •16.4. Рекомендації до застосування мастила для редуктора
- •16.5. Розстановка позицій складальних одиниць і деталей
- •Питання для самоконтролю
- •17. Виконання робочих креслеників деталей редуктора
- •17.1. Основні правила оформлення робочого кресленика
- •17.2. Розрахунок допусків форми і розташування поверхонь деталей
- •Питання для самоконтролю
- •18. Створення специфікації редуктора і складальних одиниць
- •Питання для самоконтролю
- •19. Складання пояснювальної записки до курсового проекту
- •19.1. Рекомендований зміст пояснювальної записки
- •19.2. Оформлення пояснювальної записки
- •Питання для самоконтролю
- •20. Підготовка курсового проекту до друку й захисту
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Предметний покажчик
- •Додаток а. Приклади оформлення креслеників курсового проекту
- •Додаток б. Приклади оформлення специфікацій курсового проекту
- •Додаток в. Приклади оформлення початкових аркушів пояснювальної записки курсового проекту
- •Проектування редукторів з використанням сапр компас
- •49005, М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.
2.2. Визначення допустимих напружень у зубчастих колесах
2.2.1. Визначення коефіцієнтів еквівалентності навантаження
Коефіцієнти
еквівалентності (приведення) режиму
роботи редуктора
та
визначають залежно від класу навантаження,
відображеного в технічному завданні
на курсовий проект (див. підрозд. 1.2).
Їх, як і коефіцієнт режиму Х,
установлюють за даними табл. 2.3
відповідно до виду термообробки зубчастих
коліс передачі.
Таблиця 2.3
Коефіцієнти режиму та коефіцієнти еквівалентності режиму роботи редуктора
Клас навантаження |
|
Х |
|
|
НВ < 350* |
HRC > 40** |
|||
Н 1,000 |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
Н 0,800 |
0,800 |
0,750 |
0,810 |
0,840 |
Н 0,630 |
0,630 |
0,500 |
0,725 |
0,775 |
Н 0,560 |
0,560 |
0,400 |
0,680 |
0,745 |
Н 0,500 |
0,500 |
0,315 |
0,645 |
0,745 |
Н 0,400 |
0,400 |
0,200 |
0,575 |
0,665 |
Н 0,315 |
0,315 |
0,125 |
0,510 |
0,615 |
* Нормалізація, поліпшення, азотування. ** Гартування і цементація. |
Коефіцієнти
довговічності
та
залежно від сумарного числа циклів
роботи кожного
зубчастого колеса передачі (напрацювання)
визначають за такими формулами:
де
– база
контактних напружень, залежна від
твердості матеріалу, яка обчислюється
за виразом
Для
шестірні звичайно вибирають твердіший
матеріал, ніж для колеса (не менше як на
10 одиниць твердості за Брінелем), оскільки
за одиницю часу воно здійснює
більше обертів.
Саме на цьому етапі остаточно вибирають
матеріали для виготовлення зубчастих
коліс, а значення їх твердості визначають
за табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Характеристики міцності деяких марок сталей, що йдуть на виготовлення зубчастих коліс
Термічна обробка |
Твердість зубців HRC на поверхні |
Марка сталі |
**, МПа |
|
**, МПа |
|
|
|
Нормалізація Поліпшення |
НВ 180 – 350 |
40; 45; 45Х; 38ХС; 35ХМ та ін. |
2НВ + 70 |
1,1 |
1,8НВ |
1,75 |
2,8σт |
2,7НВ |
Об’ємне гартування |
45 – 55 |
40Х; 40ХН; 35ХМ та ін. |
18HRC+ + 150 |
500 |
1400 |
|||
Гартування при нагріванні СВЧ по всьому контуру колеса (модуль mn ≥ 3) |
56 – 63 |
50; У7 |
17HRC+ + 200 |
1,2 |
630 |
40 HRC |
1260 |
|
42 – 50 |
40Х; 35ХМ; 40ХН та ін. |
420 |
||||||
Гартування при нагріванні СВЧ наскрізне з проникненням у западини (модуль m < 3)* |
42 – 50 |
40Х; 35ХМ; 40ХН та ін. |
375 |
I430 |
||||
Азотування |
52 – 60 |
45Х; 40ХФА; 40ХША та ін. |
1050 |
10HRC + + 240 |
30HRC |
I000 |
||
Цементація і гартування |
56 – 59 |
18ХГТ; 12Х2Н4А; 20Х2Н4A; |
23HRC |
600 |
1,55 |
40HRC |
1200 |
|
60 – 63 |
12ХН3А; 12Х2Н4А; 20ХН3А; 30ХН3А |
710 |
||||||
Нітроцементація та гартування |
56 – 63 |
25ХГМ |
750 |
1520 |
||||
* Поширюється на всі перерізи зубця та частину тіла зубчастого колеса під основою западин. ** Значення визначають за середньою твердістю зубців. |
За
номограмою, що зображена на рис. 2.1,
можна перевести
значення твердості
з HRC в
HB,
причому
– база
згинальних напружень (беруть такою, що
дорівнює 4106).
Напрацювання зубчастих коліс передачі протягом терміну експлуатації редуктора визначають таким чином:
де
– ресурс
роботи редуктора, год, його значення
беруть з технічного
завдання на курсовий
проект (див. підрозд. 1.2). Якщо
≥ 108,
то
= 1.
Рис. 2.1
За
найменшим значенням
величини
вибирають лімітуючий
елемент передачі (шестірня або колесо),
і тільки для нього виконують
розрахунки. Якщо обидва коефіцієнти
дорівнюють одиниці, то вибирають колесо.