16.2.2. Уведення списку технічних вимог до складальних і робочих креслеників

Список технічних вимог уводиться на поле кресленика і переміщається по ньому за допомогою команди «Технические требованияВвод» або «Размещение» з меню «Вставка». У технічних вимогах обов’язково треба пояснювати всі умовні позначення на кресленику (наприклад, зірочки і розміри в квадратних дужках), невідображені допуски розмірів, спосіб виконання деяких операцій з виготовлення або складання, а також застосування спеціальних матеріалів або дій під час експлуатації складальної одиниці. Формуючи текст технічних умов, треба користуватися текстовими шаблонами, меню яких викликається натисненням на кнопку  «Текстовый шаблон».

16.3. Заповнення основного напису складального кресленика

В останню чергу заповнюють основний напис (штамп) складального кресленика, навівши на нього курсор і двічі клацнувши лівою кнопкою миші. Масштаб аркуша у відповідній графі основного напису автоматично буде встановлено відповідно до вибраного при створенні першого виду. У разі потреби його корегують уручну. Уручну також заповнюють графи «Разраб.» та «Пров.», записуючи туди прізвища (без ініціалів) студента і викладача відповідно. У праве нижнє поле вносять назву вузу й шифр навчальної групи студента – виконавця курсового проекту. Верхня права графа містить позначення кресленика, але ця інформація автоматично передається з файла тривимірної моделі деталі. У лівій графі «Лит.» ставлять шифрувальну літеру документа «Е» (ескізний проект) за ДСТУ 2.103. Поточну дату заповнення основного напису автоматично вносить програма після подвійного клацання кнопкою миші у відповідній клітинці штампа.

Для складальних креслеників обов’язково в кінці позначення (графа «Позначення документа») вставляють скорочення «СБ», а в графі «Наименование изделия» після назви деталі додають фразу «Сборочный чертеж». Для цього потрібно клацнути правою клавішею миші в будь-якому місці штампа (коли це ще не було зроблено), щоб перейти в режим його редагування й натиснути на праву кнопку миші, викликавши контекстне меню, з якого вибрати команду «Вставить код и наименование». У довіднику «Коды и наименования» відкрити розділ «Чертежи», знайти рядок «Сборочный чертеж» і натиснути кнопку «ОК» (рис. 16.11). В основний напис кресленика будуть додані назва і код документа. Потім натискують кнопки «Создать объект» і «Перестроить».

Рис. 16.11

16.4. Рекомендації до застосування мастила для редуктора

На одному з видів (звичайно на головному) складального кресленика редуктора потрібно позначити верхній і нижній рівні мастила, а в таблиці з технічними характеристиками редуктора – тип використовуваного мастила.

Зазвичай у редукторах застосовують картерний принцип змащування зубчастої передачі. Рідке мастило заливають у нижню корпусну деталь (корпус), а одне або кілька зубчастих коліс редуктора, обертаючись, розбризкують його всередині редуктора, утворюючи масляний туман. Краплі масла осідають на взаємодіючі поверхні, завдяки чому зменшується тертя й деталі охолоджуються. Такий спосіб змащення ефективний, якщо колова швидкість зубців більшого зубчастого колеса не перевищує 12 м/с.

Залежно від величини напружень, що виникають у зоні контакту циліндричних і конічних зубчастих коліс, в’язкість мастила має бути різною. Рекомендоване значення цього параметра наведено в таблиці.

Рекомендована кінематична в’язкість,  10⁶ мм²/с

Величина контактних напружень , МПа	Колова швидкість, м/с
	До 2		Від 2 до 5	Понад 5
До 600	34	28		22
Від 600 до 1000	60	50		40

Зазвичай для змащення деталей циліндричних і конічних редукторів застосовують індустріальні мастила марок І-20а, І-30а, І-40, І-50 та І-60. Підходять також масла марок І-Г-С-32, І-Г-С-46, І-Г-С-68 та І-Г-С-100.

Для змащування черв’ячних редукторів найчастіше використовують авіаційне мастило МС-20, кінематична в’язкість якого дорівнює 20,510⁶ мм²/с.

Загальна кількість мастила в редукторі повинна бути не меншою від 0,5 л на один кіловат потужності редуктора. Рівень змащення зануренням колеса установлюється від m (нижній) до 0,25 (верхній).