
- •1. Зміст, оформлення та обсяг курсового проекту
- •1.1. Завдання на курсовий проект
- •1.2. Варіанти завдань на курсове проектування
- •1.3. Вибір схеми компонування і визначення передавального числа редуктора
- •1.4. Вибір привідного електродвигуна
- •Питання для самоконтролю
- •2. Розрахунок циліндричної зубчастої передачі
- •2.1. Вибір матеріалів для виготовлення зубчастих коліс
- •2.2. Визначення допустимих напружень у зубчастих колесах
- •2.2.1. Визначення коефіцієнтів еквівалентності навантаження
- •2.2.2. Визначення допустимих напружень у зубчастих колесах
- •2.2.3. Визначення коефіцієнтів навантаження зубчастих коліс
- •2.3. Розрахунок параметрів циліндричної зубчастої передачі
- •2.3.1. Визначення міжосьової відстані в зубчастій передачі
- •2.3.2. Розрахунок зубців на контактну міцність і визначення ширини колеса й шестірні
- •2.3.3. Визначення модуля зубчастих коліс
- •2.3.4. Визначення кута нахилу зубця (для косозубих коліс)
- •2.3.5. Визначення числа зубців у колесах
- •2.3.6. Перевірний розрахунок зубців на згинальну витривалість
- •2.3.7. Визначення діаметрів зубчастих коліс
- •2.3.8. Визначення сил, що виникають у зачепленні зубчастих коліс
- •2.3.9. Визначення консольних сил
- •Питання для самоконтролю
- •3. РозрахуНоК конічних зубчастих передач
- •3.3. Розрахунок параметрів конічної зубчастої передачі
- •3.3.1. Визначення діаметра основи ділильного конуса
- •3.3.2. Розрахунок зубців на контактну міцність та визначення ширини колеса й шестірні
- •3.3.3. Визначення кількості зубців у зубчастих колесах
- •3.3.4. Визначення модуля зубчастих коліс
- •3.3.5. Вибір кута нахилу зубця (для коліс з круговим зубцем і косозубих)
- •3.3.6. Перевірний розрахунок зубців на згинальну витривалість
- •3.3.7. Обчислення діаметрів і кутів зубчастих коліс
- •3.3.8. Визначення сил у зачепленні зубчастих коліс
- •Питання для самоконтролю
- •4. Розрахунок черв'ячних передач
- •4.1. Критерії підбору матеріалів на виготовлення черв’яків і коліс
- •4.2. Визначення допустимих напружень у черв’ячних передачах
- •4.2.1. Обчислення коефіцієнтів еквівалентності навантаження
- •4.2.2. Обчислення допустимих напружень у черв’ячних колесах
- •4.2.3. Визначення коефіцієнтів навантаження для черв’ячних передач
- •4.3.4. Розрахунок коефіцієнта зміщення початкового контуру коліс
- •4.3.5. Визначення діаметрів і кутів скосу черв’яка й колеса
- •4.3.6. Перевірний розрахунок зубців на контактну міцність
- •4.3.7. Перевірний розрахунок зубців на згинальну витривалість
- •4.3.8. Тепловий розрахунок черв’ячної передачі
- •4.3.9. Визначення сил, які виникають у зачепленні черв’ячної передачі
- •Питання для самоконтролю
- •5. Побудова тривимірних моделей зубчастих коліс
- •5.1. Побудова зубчастих коліс циліндричної передачі
- •5.2. Побудова зубчастих коліс конічної передачі
- •5.2.1. Побудова зубців на моделях прямозубих конічних коліс
- •5.2.2. Побудова зубців на моделях конічних коліс з круговим зубцем
- •5.3. Побудова моделей черв’яка і колеса черв’ячної передачі
- •5.3.1. Побудова зубців на моделі черв’яка
- •5.3.2. Побудова зубців черв’ячного колеса
- •5.4. Побудова 3d-моделі зубчастого зачеплення
- •Питання для самоконтролю
- •6. Розрахунок вихідних кінців валів редуктора
- •Питання для самоконтролю
- •7. Вибір підшипників і побудова тривимірних моделей валів у складеному вИгляді
- •7.1. Особливості компонування валів циліндричних редукторів
- •7.2. Характерні риси компонування валів конічних редукторів
- •7.3. Специфіка компонування валів черв’ячних редукторів
- •7.4. Побудова тривимірної моделі вала
- •7.5. Побудова тривимірних моделей валів у складеному вигляді
- •Питання для самоконтролю
- •8. Перевірний розрахунок валів
- •8.1. Розрахунок вала на статичну міцність
- •8.1.1. Побудова епюр згинальних і крутних моментів на валах
- •8.1.1.1. Побудова епюр згинальних і крутних моментів для валів циліндричних зубчастих передач
- •8.1.1.2. Побудова епюр згинальних і крутних моментів для валів конічних зубчастих передач
- •8.1.1.3. Побудова епюр згинальних і крутних моментів для валів черв’ячних передач
- •8.1.2. Визначення сумарної величини згинального моменту
- •8.1.3. Визначення величини еквівалентного моменту
- •8.1.4. Визначення діаметрів вала в небезпечних перерізах
- •8.2. Розрахунок вала на міцність від утоми
- •8.3. Розрахунок вала на жорсткість
- •8.4. Рекомендації до побудови епюр
- •8.5. Перевірний розрахунок шпонкових з’єднань
- •Питання для самоконтролю
- •9. Перевірний розрахунок підшипників
- •9.1. Перевірний розрахунок радіальних підшипників
- •9.1.1. Розрахунок під час дії радіального навантаження
- •9.1.2. Розрахунок в умовах дії радіального й осьового навантажень
- •9.2. Перевірний розрахунок радіально-упорних підшипників
- •9.3. Перевірний розрахунок упорних підшипників
- •Питання для самоконтролю
- •10. Розрахунок валів і підшипників Засобами бібліотеки компас-shaft 2d
- •10.1. Розрахунок валів засобами бібліотеки компас-shaft 2d
- •10.2. Розрахунок підшипників з використанням бібліотеки компас-shaft 2d
- •10.3. Редагування 3d-моделей валів
- •Питання для самоконтролю
- •11. Компонування моделі редуктора
- •11.1. Побудова тривимірної моделі складеної зубчастої передачі
- •11.2. Побудова допоміжного ескізу площини з’єднання корпуса
- •11.3. Редагування параметрів валів і місць монтування підшипників на валах
- •Питання для самоконтролю
- •12. Побудова корпусних деталей редуктора
- •12.1. Побудова 3d-моделей корпусних деталей методом додавання стінок
- •12.2. Побудова 3d-моделей корпусних деталей методом оболонки
- •12.3. Виготовлення зварних корпусних деталей
- •12.4. Перевірний розрахунок рознімних з’єднань
- •Питання для самоконтролю
- •13. Побудова 3d-моделі складальної одиниці редуктора
- •Питання для самоконтролю
- •14. Побудова 3d-моделей інших деталей
- •Питання для самоконтролю
- •15. Установлення стандартних кріпильних деталей та ущільнень
- •Питання для самоконтролю
- •16. Виконання складальних креслеників редуктора і його дрібних складальних одиниць
- •16.1. Створення креслеників
- •16.2. Нанесення розмірів і створення списку технічних умов на кресленику
- •16.2.1. Вибір допусків у розмірах спряжень деталей
- •16.2.2. Уведення списку технічних вимог до складальних і робочих креслеників
- •16.3. Заповнення основного напису складального кресленика
- •16.4. Рекомендації до застосування мастила для редуктора
- •16.5. Розстановка позицій складальних одиниць і деталей
- •Питання для самоконтролю
- •17. Виконання робочих креслеників деталей редуктора
- •17.1. Основні правила оформлення робочого кресленика
- •17.2. Розрахунок допусків форми і розташування поверхонь деталей
- •Питання для самоконтролю
- •18. Створення специфікації редуктора і складальних одиниць
- •Питання для самоконтролю
- •19. Складання пояснювальної записки до курсового проекту
- •19.1. Рекомендований зміст пояснювальної записки
- •19.2. Оформлення пояснювальної записки
- •Питання для самоконтролю
- •20. Підготовка курсового проекту до друку й захисту
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Предметний покажчик
- •Додаток а. Приклади оформлення креслеників курсового проекту
- •Додаток б. Приклади оформлення специфікацій курсового проекту
- •Додаток в. Приклади оформлення початкових аркушів пояснювальної записки курсового проекту
- •Проектування редукторів з використанням сапр компас
- •49005, М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.
5.4. Побудова 3d-моделі зубчастого зачеплення
Завершивши
моделювання зубчастих коліс, здійснюють
перевірну побудову тривимірної моделі
зубчастого зачеплення для циліндричної
пари, як це показано на рис. 5.34.
Для цього створюють у програмі КОМПАС
файл
формату
«Сборка»,
який краще відразу ж зберегти, присвоївши
йому ім’я, наприклад, «Зубчаста пара».
Створення цієї складальної одиниці
починають з операції
«Добавить
из файла»
на
панелі інструментів
«Редактирование
сборки».
Після натиснення лівою клавішею миші
на цю кнопку відкривається підменю
«Выберите
модель»,
в якому модель можна вибрати або в одному
з відкритих у даний момент вікон системи,
або ж – з її файлу. Потім на екрані
монітора з’являється фантом тривимірної
моделі першої деталі, яку вставляють у
складальну одиницю. Зазвичай курсор
наводять на початок координат і натискають
на ліву кнопку миші (це згодом дає
можливість прив’язуватися до основних
площин та осей файлу при накладанні
спряжень, будуючи інші деталі складальної
одиниці). Таким чином, зображення
фіксується і його можна разом з системою
координат переміщувати на екрані,
обертати, розрізати і тощо всіма
доступними засобами програми
КОМПАС.
Щоб продовжити створення моделі складальної одиниці, зображеної на рис. 5.35, здійснюють описані нижче операції.
Рис. 5.34
Подаючи
ту саму команду
«Добавить
из файла»,
поряд
з першою деталлю розміщують наступні,
але вона ще не зафіксована і може
переміщатися щодо першої деталі
складальної одиниці. Тому її можна
рухати за допомогою команд
«Переместить
компонент»
та
«Повернуть
компонент»
з
панелі інструментів
«Редактирование
сборки».
Саме ці команди допомагають встановлювати
другу деталь у найбільш близьке до
потрібного положення.
Щоб
зафіксувати деталь відносно початку
координат складальної одиниці або
першої деталі, запроваджують операції
з інструментальної панелі
«Сопряжения».
На
другій деталі визначають одну з площин
(найчастіше основних), яка має збігатися
з подібною площиною тривимірної моделі
складальної одиниці. Потім вибирають
спряження
«Совпадение
объектов»
і,
керуючись підказками програми, виділяють
курсором по черзі обидві площини. Друга
деталь швидко займає визначене місце.
Потім розміщують зображення одного з
торців другого зубчастого колеса на
розрахунковій відстані.
Для
цього вибирають спряження
«На
расстоянии»,
позначають відповідні площини, а в
клітинці «Расстояние»
величину
відстані, як видно з рис. 5.36. Ця команда
дає змогу при заданні й редагуванні
спряження змінювати положення другої
деталі за допомогою опцій
«Направление»
і
«Ориентация»,
щоб
виправити можливі неточності. Спряження
«На
расстоянии»
використовують,
наприклад, і для розміщення зображень
торців зубчастих коліс у зачепленні на
відстані один від одного, що дорівнює
половині різниці ширини колеса й
шестерні.
Далі розглянемо другий спосіб спряження конічної пари. Конічне колесо прив’язують у точці вершини конуса шестерні, яка першою була зафіксована на початку координат файлу складальної одиниці. Потім усувають можливість його перекочування по шестерні, сумістивши відповідні площини спряження «Совпадение объектов» або «На расстоянии» та використовуючи результати розрахунку розмірів зубчастого зачеплення з підрозд. 3.3.7.
Рис. 5.35
Настав
момент перевірки правильності моделювання
зубчастого зачеплення. Для цього
візуально переконуються, чи не наїжджають
зубці суміжних коліс один на одного, чи
є просвіт між головкою зубця одного
колеса і западиною другого. Також корисно
виконати переріз складальної одиниці,
запровадивши операцію
«Сечение
поверхностью»
до
однієї із підхожих площин (це добре
видно на рис. 5.37).
Завершивши перегляд моделі, виконання операції припиняють у такій послідовності: наводять курсор на відповідний рядок цієї операції у вікні «Дерево построения», натискають праву кнопку миші й вибирають у контекстному меню рядок «Исключить из расчета». У будь-який момент операцію можна знову зробити активною, виконавши ті самі дії, але вибрати при цьому рядок «Включить в расчет».
Якщо все ж таки перегляд встановлює незбіг зубців, то складальну одиницю потрібно перебудувати, змінивши спряжені площини (зазвичай повертають другу деталь на 90°) або змінити кут нахилу першої допоміжної площини в колесі.