
- •1. Зміст, оформлення та обсяг курсового проекту
- •1.1. Завдання на курсовий проект
- •1.2. Варіанти завдань на курсове проектування
- •1.3. Вибір схеми компонування і визначення передавального числа редуктора
- •1.4. Вибір привідного електродвигуна
- •Питання для самоконтролю
- •2. Розрахунок циліндричної зубчастої передачі
- •2.1. Вибір матеріалів для виготовлення зубчастих коліс
- •2.2. Визначення допустимих напружень у зубчастих колесах
- •2.2.1. Визначення коефіцієнтів еквівалентності навантаження
- •2.2.2. Визначення допустимих напружень у зубчастих колесах
- •2.2.3. Визначення коефіцієнтів навантаження зубчастих коліс
- •2.3. Розрахунок параметрів циліндричної зубчастої передачі
- •2.3.1. Визначення міжосьової відстані в зубчастій передачі
- •2.3.2. Розрахунок зубців на контактну міцність і визначення ширини колеса й шестірні
- •2.3.3. Визначення модуля зубчастих коліс
- •2.3.4. Визначення кута нахилу зубця (для косозубих коліс)
- •2.3.5. Визначення числа зубців у колесах
- •2.3.6. Перевірний розрахунок зубців на згинальну витривалість
- •2.3.7. Визначення діаметрів зубчастих коліс
- •2.3.8. Визначення сил, що виникають у зачепленні зубчастих коліс
- •2.3.9. Визначення консольних сил
- •Питання для самоконтролю
- •3. РозрахуНоК конічних зубчастих передач
- •3.3. Розрахунок параметрів конічної зубчастої передачі
- •3.3.1. Визначення діаметра основи ділильного конуса
- •3.3.2. Розрахунок зубців на контактну міцність та визначення ширини колеса й шестірні
- •3.3.3. Визначення кількості зубців у зубчастих колесах
- •3.3.4. Визначення модуля зубчастих коліс
- •3.3.5. Вибір кута нахилу зубця (для коліс з круговим зубцем і косозубих)
- •3.3.6. Перевірний розрахунок зубців на згинальну витривалість
- •3.3.7. Обчислення діаметрів і кутів зубчастих коліс
- •3.3.8. Визначення сил у зачепленні зубчастих коліс
- •Питання для самоконтролю
- •4. Розрахунок черв'ячних передач
- •4.1. Критерії підбору матеріалів на виготовлення черв’яків і коліс
- •4.2. Визначення допустимих напружень у черв’ячних передачах
- •4.2.1. Обчислення коефіцієнтів еквівалентності навантаження
- •4.2.2. Обчислення допустимих напружень у черв’ячних колесах
- •4.2.3. Визначення коефіцієнтів навантаження для черв’ячних передач
- •4.3.4. Розрахунок коефіцієнта зміщення початкового контуру коліс
- •4.3.5. Визначення діаметрів і кутів скосу черв’яка й колеса
- •4.3.6. Перевірний розрахунок зубців на контактну міцність
- •4.3.7. Перевірний розрахунок зубців на згинальну витривалість
- •4.3.8. Тепловий розрахунок черв’ячної передачі
- •4.3.9. Визначення сил, які виникають у зачепленні черв’ячної передачі
- •Питання для самоконтролю
- •5. Побудова тривимірних моделей зубчастих коліс
- •5.1. Побудова зубчастих коліс циліндричної передачі
- •5.2. Побудова зубчастих коліс конічної передачі
- •5.2.1. Побудова зубців на моделях прямозубих конічних коліс
- •5.2.2. Побудова зубців на моделях конічних коліс з круговим зубцем
- •5.3. Побудова моделей черв’яка і колеса черв’ячної передачі
- •5.3.1. Побудова зубців на моделі черв’яка
- •5.3.2. Побудова зубців черв’ячного колеса
- •5.4. Побудова 3d-моделі зубчастого зачеплення
- •Питання для самоконтролю
- •6. Розрахунок вихідних кінців валів редуктора
- •Питання для самоконтролю
- •7. Вибір підшипників і побудова тривимірних моделей валів у складеному вИгляді
- •7.1. Особливості компонування валів циліндричних редукторів
- •7.2. Характерні риси компонування валів конічних редукторів
- •7.3. Специфіка компонування валів черв’ячних редукторів
- •7.4. Побудова тривимірної моделі вала
- •7.5. Побудова тривимірних моделей валів у складеному вигляді
- •Питання для самоконтролю
- •8. Перевірний розрахунок валів
- •8.1. Розрахунок вала на статичну міцність
- •8.1.1. Побудова епюр згинальних і крутних моментів на валах
- •8.1.1.1. Побудова епюр згинальних і крутних моментів для валів циліндричних зубчастих передач
- •8.1.1.2. Побудова епюр згинальних і крутних моментів для валів конічних зубчастих передач
- •8.1.1.3. Побудова епюр згинальних і крутних моментів для валів черв’ячних передач
- •8.1.2. Визначення сумарної величини згинального моменту
- •8.1.3. Визначення величини еквівалентного моменту
- •8.1.4. Визначення діаметрів вала в небезпечних перерізах
- •8.2. Розрахунок вала на міцність від утоми
- •8.3. Розрахунок вала на жорсткість
- •8.4. Рекомендації до побудови епюр
- •8.5. Перевірний розрахунок шпонкових з’єднань
- •Питання для самоконтролю
- •9. Перевірний розрахунок підшипників
- •9.1. Перевірний розрахунок радіальних підшипників
- •9.1.1. Розрахунок під час дії радіального навантаження
- •9.1.2. Розрахунок в умовах дії радіального й осьового навантажень
- •9.2. Перевірний розрахунок радіально-упорних підшипників
- •9.3. Перевірний розрахунок упорних підшипників
- •Питання для самоконтролю
- •10. Розрахунок валів і підшипників Засобами бібліотеки компас-shaft 2d
- •10.1. Розрахунок валів засобами бібліотеки компас-shaft 2d
- •10.2. Розрахунок підшипників з використанням бібліотеки компас-shaft 2d
- •10.3. Редагування 3d-моделей валів
- •Питання для самоконтролю
- •11. Компонування моделі редуктора
- •11.1. Побудова тривимірної моделі складеної зубчастої передачі
- •11.2. Побудова допоміжного ескізу площини з’єднання корпуса
- •11.3. Редагування параметрів валів і місць монтування підшипників на валах
- •Питання для самоконтролю
- •12. Побудова корпусних деталей редуктора
- •12.1. Побудова 3d-моделей корпусних деталей методом додавання стінок
- •12.2. Побудова 3d-моделей корпусних деталей методом оболонки
- •12.3. Виготовлення зварних корпусних деталей
- •12.4. Перевірний розрахунок рознімних з’єднань
- •Питання для самоконтролю
- •13. Побудова 3d-моделі складальної одиниці редуктора
- •Питання для самоконтролю
- •14. Побудова 3d-моделей інших деталей
- •Питання для самоконтролю
- •15. Установлення стандартних кріпильних деталей та ущільнень
- •Питання для самоконтролю
- •16. Виконання складальних креслеників редуктора і його дрібних складальних одиниць
- •16.1. Створення креслеників
- •16.2. Нанесення розмірів і створення списку технічних умов на кресленику
- •16.2.1. Вибір допусків у розмірах спряжень деталей
- •16.2.2. Уведення списку технічних вимог до складальних і робочих креслеників
- •16.3. Заповнення основного напису складального кресленика
- •16.4. Рекомендації до застосування мастила для редуктора
- •16.5. Розстановка позицій складальних одиниць і деталей
- •Питання для самоконтролю
- •17. Виконання робочих креслеників деталей редуктора
- •17.1. Основні правила оформлення робочого кресленика
- •17.2. Розрахунок допусків форми і розташування поверхонь деталей
- •Питання для самоконтролю
- •18. Створення специфікації редуктора і складальних одиниць
- •Питання для самоконтролю
- •19. Складання пояснювальної записки до курсового проекту
- •19.1. Рекомендований зміст пояснювальної записки
- •19.2. Оформлення пояснювальної записки
- •Питання для самоконтролю
- •20. Підготовка курсового проекту до друку й захисту
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Предметний покажчик
- •Додаток а. Приклади оформлення креслеників курсового проекту
- •Додаток б. Приклади оформлення специфікацій курсового проекту
- •Додаток в. Приклади оформлення початкових аркушів пояснювальної записки курсового проекту
- •Проектування редукторів з використанням сапр компас
- •49005, М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.
5.2.1. Побудова зубців на моделях прямозубих конічних коліс
Зубці будують на вже згенерованій за допомогою програми КОМПАС-SHAFT 2D тривимірній заготівці моделі конічного колеса. Для цього спочатку створюють тривимірну модель допоміжного прямозубого циліндричного колеса для зубчастої передачі з тими самими основними параметрами виступів зубців (їхньою кількістю, модулем, діаметрами кола западин і виступів). Потім у зазначеній моделі відкривають ескіз побудови перетину проміжку між сусідніми зубцями і копіюють зображення в буфер пам’яті засобами програми. Вони такі самі, як і в середовищі Windows (рис. 5.19). У виділеному ескізі копійована фігура підсвічується.
Далі
переходять до файла заготівки конічного
колеса та будують допоміжну дотичну
площину до конуса вершин зубців колеса.
Це роблять за допомогою інструментальної
панелі
«Вспомогательная
геометрия»
і
команди
«Касательная
плоскость».
На заготівці відкривають режим
«Эскиз»
і
вставляють
раніше збережене зображення, прив’язуючись
до більшого кола конуса і відповідним
чином орієнтуючи його, як це видно на
рис. 5.20. При цьому допоміжну дотичну
площину підсвічено, а вставлену в ескіз
(це «Эскиз:6»
у вікні дерева моделі) фігуру
зображено синьою основною лінією. Ескіз
закривають (натисненням на ту саму
кнопку, але вже підсвічену) і завдяки
операції
«Вырезать
выдавливанием»
«Через
все»
видаляють
на моделі простір між двома сусідніми
зубцями.
Рис. 5.18
Потім
на одній з основних площин ескіз
відкривають таким чином, щоб вирізаний
проміжок розмістився на екрані монітора
прямо перед очима, як це зображено на
рис. 5.21. У відкритому ескізі будують
допоміжну лінію, що проходить через
вісь конічного колеса, а тоді за допомогою
команди
«Спроецировать
объект»
на
інструментальній панелі
«Геометрия»
(кнопка
стає активною при переході в режим
«Эскиз»)
креслять
відрізки проекцій великої та малої
основ головного конуса на площину ескізу
(вони зображені синьою основною лінією).
Далі вздовж твірної конуса через кінці
побудованих відрізків проводять пряму
допоміжну лінію, яка перетне осьову в
деякій точці.
Тепер потрібно побудувати допоміжну пряму через одне з ребер вершин зубців (достатньо одного, оскільки вони симетричні), що утворилися після вирізання проміжку (на рисунку це нижні кінці відрізків проекцій великої та малої основ конуса), і продовжити її до перетину з осьовою лінією.
Рис. 5.19
Рис. 5.20
Рис. 5.21
Обидві
точки перетинів повинні збігатися, але
з першої спроби цього скоріше за все не
станеться. Для виправлення цієї неточності
треба повернутися до операції вирізування
проміжку між зубцями й відредагувати
її, ввівши деяку величину в операцію
«Уклон
внутрь»
(кнопка
має бути підсвіченою), наприклад 1°.
Після цього в допоміжному ескізі
перевіряють збіг точок перетину ліній
з осьовою. Описану процедуру слід
повторювати доти, поки відстань між
точками не стане меншою одного міліметра,
як це показано на рис. 5.21 (задовільна
для навчальних завдань точність).
Крім
цього, за допомогою команди
«Ось
конической поверхности»
в
меню інструментальної панелі
«Вспомогательная
геометрия»
креслять
вісь (показати курсором на конічну або
циліндричну поверхню), необхідну для
подальших побудов. А за допомогою
операції
«Массив
по концентрической сетке»
з
меню інструментальної панелі
«Редактирование
детали»
«нарізають»
решту западин між зубцями колеса, щоб
отримати модель цього елемента
(рис. 5.22). Кількість елементів у цьому
масиві має дорівнювати числу зубців
колеса. Команду
«Ось
конической поверхности»
використовують
для побудови решти всіх западин між
зубцями колеса за допомогою операції
«Массив
по концентрической сетке»
з
меню інструментальної панелі
«Редактирование
детали».
На правій частині вінця (див. рис. 5.23)
видно першу западину між двома сусідніми
зубцями (виконану попередньо) і фантоми
решти 37 западин, які й сформують 38 зубців
колеса (після виконання зазначеної
операції).
Описані
побудови не зовсім точні (оскільки
вершини кутів ділильного конуса
,
конуса вершин
і
конуса
западин
загалом
не збігаються), але й цього достатьньо
для виконання курсового проекту.
Щоб
досягти більшої точності в побудові
зубців, необхідно нанести на ескіз
(рис. 5.21) ще й лінії ділильного конуса
та западин зубців, використовуючи
розміри з рис. 3.1, розраховані в
підрозд. 3.3.7. У цьому випадку уклон
бічних поверхонь двох сусідніх зубців
і западини між ними для точного дотримання
значень кутів
,
та
потрібно задавати окремо.
Рис. 5.22
Рис. 5.23
Якщо
будувати зубці за середнім модулем,
то площина, на якій розміститься ескіз
западини між двома сусідніми зубцями,
має бути перпендикулярною іншій
допоміжній площині, дотичній до ділильного
конуса конічного колеса, і проходити
через його середину. Ділильний конус
цього разу слід зображувати за допомогою
операції
«Поверхность
вращения»
з
панелі інструментів
«Поверхности».
Після завершення всіх побудов зазначену
поверхню можна приховати, для чого в
меню «Вид»
належить вибрати операцію «Скрыть
элемент»,
а потім – «Поверхности».
Файл тривимірної моделі зубчастого колеса потрібно зберегти під упізнаваним ім’ям.