4.3.9. Визначення сил, які виникають у зачепленні черв’ячної передачі

Нижче наведено розрахункові формули для визначення проекцій нормальних сил та на відповідні їм осі. Ці сили виникають у зачепленні черв’ячної передачі, напрямки їхньої дії позначено стрілками на рис. 4.3.

Рис. 4.3

Колова сила на черв’яку

, Н.

Осьова сила на черв’яку

, Н.

Радіальна сила на черв’яку

, Н.

Оскільки стандартний кут зачеплення дорівнює 20°, то

, Н.

Колова сила на колесі

, Н.

Осьова сила на колесі

, Н.

Радіальна сила на колесі

, Н.

Знак «мінус» вказує на те, що напрямки сил протилежні.

А ще визначають консольні сили на вихідних кінцях валів, як у підрозд. 2.3.9 для циліндричної зубчастої передачі.

Питання для самоконтролю

1. Які основні параметри необхідно знайти при розрахунку черв’ячної передачі?

2. Які сили діють у черв’ячному зачепленні та як вони спрямовані в просторі?

3. З якою метою виконують тепловий розрахунок черв’ячної передачі?

4. Що таке кількість заходів черв’яка?

5. Яким чином визначають передавальне число черв’ячної передачі?

5. Побудова тривимірних моделей зубчастих коліс

Розглянуто об’ємні відображення коліс циліндричних, конічних і черв’ячних передач та їх зачеплень засобами програми тривимірного моделювання КОМПАС. Практично втілено методику «нарізання» зубців конічних і черв’ячних коліс, а також черв’яків.

Усі приклади та коментарі стосовно побудови тривимірних моделей, графічних і текстових документів у програмному середовищі КОМПАС подано в посібнику для стандартного (заводського) інтерфейсу машинобудівного профілю в стилі Microsoft® Office 2003.

Точне дотримання загальних правил стосовно створення всіх електронних моделей деталей і складальних одиниць дасть можливість уникати втрат інформації і накопичення неточностей в конструкторських документах. Перш за все, користуючись пристроями флеш-пам’яті, на USB рекомендується створити нову папку, де зазначаються особисті дані студента (прізвище, група, номер варіанта курсового проекту), зокрема, зберігати файли, пов’язані з виконанням проекту (рис. 5.1). Ім’я папки має бути внесене в заголовок вікна.

Рис. 5.1

Файли необхідно зберігати під упізнаваними надалі іменами, наприклад, «Шестірня», «Колесо», «Вал тихохідний», «Кришка прохідна», «Редуктор» і завжди полишати їх в одну й ту саму папку. Як на стадії побудови тривимірної моделі деталі, так і при її редагуванні, треба обов’язково заповнити клітинки панелі з переліком властивостей файлу деталі. Для цього належить навести курсор у дереві побудови моделі на його верхній рядок і натиснути праву кнопку миші. Як тільки з’явиться підменю (рис. 5.1), вибирають рядок «Свойства» і натискають ліву кнопку миші. У нижній частині екрана монітора, що добре видно на рис. 5.2, після появи панелі «Свойства», неодмінно треба заповнити клітинку «Наименование» і присвоїти деталі ім’я з одного – двох слів (краще таке саме, як і файла).

Рис. 5.2

Ще на цій стадії заповнюють клітинку «Обозначение», але перед випуском креслеників на друк його треба перевірити й заповнити згідно зі специфікацією складальної одиниці, до якої входить деталь. Те саме стосується складання, за винятком вибору матеріалу, оскільки це роблять для кожної деталі окремо. З цією метою відкривають закладку «Параметры МЦХ», як це показано на рис. 5.3, і вибирають пункт «Материал», з якого й буде виготовлено деталь. За умовчуванням у програмі запропоновано використовувати «Сталь 10 ГОСТ 1050-88» і якщо ця пропозиція залишиться без змін, то саме цей матеріал буде в основі кресленика деталі. Щоб зберегти вибрані параметри, потрібно натиснути на кнопку  «Создать объект» на панелі «Свойства детали». Оскільки часто зображення основних площин і осей заважають сприймати тривимірну модель, їх приховують за допомогою команди «ВидСкрыть», або навіть «Скрыть все вспомогательные объекты». Для розуміння змісту наведених нижче процедур, передбачених програмою КОМПАС, студент має паралельно виконувати їх на комп’ютері.