
- •1. Зміст, оформлення та обсяг курсового проекту
- •1.1. Завдання на курсовий проект
- •1.2. Варіанти завдань на курсове проектування
- •1.3. Вибір схеми компонування і визначення передавального числа редуктора
- •1.4. Вибір привідного електродвигуна
- •Питання для самоконтролю
- •2. Розрахунок циліндричної зубчастої передачі
- •2.1. Вибір матеріалів для виготовлення зубчастих коліс
- •2.2. Визначення допустимих напружень у зубчастих колесах
- •2.2.1. Визначення коефіцієнтів еквівалентності навантаження
- •2.2.2. Визначення допустимих напружень у зубчастих колесах
- •2.2.3. Визначення коефіцієнтів навантаження зубчастих коліс
- •2.3. Розрахунок параметрів циліндричної зубчастої передачі
- •2.3.1. Визначення міжосьової відстані в зубчастій передачі
- •2.3.2. Розрахунок зубців на контактну міцність і визначення ширини колеса й шестірні
- •2.3.3. Визначення модуля зубчастих коліс
- •2.3.4. Визначення кута нахилу зубця (для косозубих коліс)
- •2.3.5. Визначення числа зубців у колесах
- •2.3.6. Перевірний розрахунок зубців на згинальну витривалість
- •2.3.7. Визначення діаметрів зубчастих коліс
- •2.3.8. Визначення сил, що виникають у зачепленні зубчастих коліс
- •2.3.9. Визначення консольних сил
- •Питання для самоконтролю
- •3. РозрахуНоК конічних зубчастих передач
- •3.3. Розрахунок параметрів конічної зубчастої передачі
- •3.3.1. Визначення діаметра основи ділильного конуса
- •3.3.2. Розрахунок зубців на контактну міцність та визначення ширини колеса й шестірні
- •3.3.3. Визначення кількості зубців у зубчастих колесах
- •3.3.4. Визначення модуля зубчастих коліс
- •3.3.5. Вибір кута нахилу зубця (для коліс з круговим зубцем і косозубих)
- •3.3.6. Перевірний розрахунок зубців на згинальну витривалість
- •3.3.7. Обчислення діаметрів і кутів зубчастих коліс
- •3.3.8. Визначення сил у зачепленні зубчастих коліс
- •Питання для самоконтролю
- •4. Розрахунок черв'ячних передач
- •4.1. Критерії підбору матеріалів на виготовлення черв’яків і коліс
- •4.2. Визначення допустимих напружень у черв’ячних передачах
- •4.2.1. Обчислення коефіцієнтів еквівалентності навантаження
- •4.2.2. Обчислення допустимих напружень у черв’ячних колесах
- •4.2.3. Визначення коефіцієнтів навантаження для черв’ячних передач
- •4.3.4. Розрахунок коефіцієнта зміщення початкового контуру коліс
- •4.3.5. Визначення діаметрів і кутів скосу черв’яка й колеса
- •4.3.6. Перевірний розрахунок зубців на контактну міцність
- •4.3.7. Перевірний розрахунок зубців на згинальну витривалість
- •4.3.8. Тепловий розрахунок черв’ячної передачі
- •4.3.9. Визначення сил, які виникають у зачепленні черв’ячної передачі
- •Питання для самоконтролю
- •5. Побудова тривимірних моделей зубчастих коліс
- •5.1. Побудова зубчастих коліс циліндричної передачі
- •5.2. Побудова зубчастих коліс конічної передачі
- •5.2.1. Побудова зубців на моделях прямозубих конічних коліс
- •5.2.2. Побудова зубців на моделях конічних коліс з круговим зубцем
- •5.3. Побудова моделей черв’яка і колеса черв’ячної передачі
- •5.3.1. Побудова зубців на моделі черв’яка
- •5.3.2. Побудова зубців черв’ячного колеса
- •5.4. Побудова 3d-моделі зубчастого зачеплення
- •Питання для самоконтролю
- •6. Розрахунок вихідних кінців валів редуктора
- •Питання для самоконтролю
- •7. Вибір підшипників і побудова тривимірних моделей валів у складеному вИгляді
- •7.1. Особливості компонування валів циліндричних редукторів
- •7.2. Характерні риси компонування валів конічних редукторів
- •7.3. Специфіка компонування валів черв’ячних редукторів
- •7.4. Побудова тривимірної моделі вала
- •7.5. Побудова тривимірних моделей валів у складеному вигляді
- •Питання для самоконтролю
- •8. Перевірний розрахунок валів
- •8.1. Розрахунок вала на статичну міцність
- •8.1.1. Побудова епюр згинальних і крутних моментів на валах
- •8.1.1.1. Побудова епюр згинальних і крутних моментів для валів циліндричних зубчастих передач
- •8.1.1.2. Побудова епюр згинальних і крутних моментів для валів конічних зубчастих передач
- •8.1.1.3. Побудова епюр згинальних і крутних моментів для валів черв’ячних передач
- •8.1.2. Визначення сумарної величини згинального моменту
- •8.1.3. Визначення величини еквівалентного моменту
- •8.1.4. Визначення діаметрів вала в небезпечних перерізах
- •8.2. Розрахунок вала на міцність від утоми
- •8.3. Розрахунок вала на жорсткість
- •8.4. Рекомендації до побудови епюр
- •8.5. Перевірний розрахунок шпонкових з’єднань
- •Питання для самоконтролю
- •9. Перевірний розрахунок підшипників
- •9.1. Перевірний розрахунок радіальних підшипників
- •9.1.1. Розрахунок під час дії радіального навантаження
- •9.1.2. Розрахунок в умовах дії радіального й осьового навантажень
- •9.2. Перевірний розрахунок радіально-упорних підшипників
- •9.3. Перевірний розрахунок упорних підшипників
- •Питання для самоконтролю
- •10. Розрахунок валів і підшипників Засобами бібліотеки компас-shaft 2d
- •10.1. Розрахунок валів засобами бібліотеки компас-shaft 2d
- •10.2. Розрахунок підшипників з використанням бібліотеки компас-shaft 2d
- •10.3. Редагування 3d-моделей валів
- •Питання для самоконтролю
- •11. Компонування моделі редуктора
- •11.1. Побудова тривимірної моделі складеної зубчастої передачі
- •11.2. Побудова допоміжного ескізу площини з’єднання корпуса
- •11.3. Редагування параметрів валів і місць монтування підшипників на валах
- •Питання для самоконтролю
- •12. Побудова корпусних деталей редуктора
- •12.1. Побудова 3d-моделей корпусних деталей методом додавання стінок
- •12.2. Побудова 3d-моделей корпусних деталей методом оболонки
- •12.3. Виготовлення зварних корпусних деталей
- •12.4. Перевірний розрахунок рознімних з’єднань
- •Питання для самоконтролю
- •13. Побудова 3d-моделі складальної одиниці редуктора
- •Питання для самоконтролю
- •14. Побудова 3d-моделей інших деталей
- •Питання для самоконтролю
- •15. Установлення стандартних кріпильних деталей та ущільнень
- •Питання для самоконтролю
- •16. Виконання складальних креслеників редуктора і його дрібних складальних одиниць
- •16.1. Створення креслеників
- •16.2. Нанесення розмірів і створення списку технічних умов на кресленику
- •16.2.1. Вибір допусків у розмірах спряжень деталей
- •16.2.2. Уведення списку технічних вимог до складальних і робочих креслеників
- •16.3. Заповнення основного напису складального кресленика
- •16.4. Рекомендації до застосування мастила для редуктора
- •16.5. Розстановка позицій складальних одиниць і деталей
- •Питання для самоконтролю
- •17. Виконання робочих креслеників деталей редуктора
- •17.1. Основні правила оформлення робочого кресленика
- •17.2. Розрахунок допусків форми і розташування поверхонь деталей
- •Питання для самоконтролю
- •18. Створення специфікації редуктора і складальних одиниць
- •Питання для самоконтролю
- •19. Складання пояснювальної записки до курсового проекту
- •19.1. Рекомендований зміст пояснювальної записки
- •19.2. Оформлення пояснювальної записки
- •Питання для самоконтролю
- •20. Підготовка курсового проекту до друку й захисту
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Предметний покажчик
- •Додаток а. Приклади оформлення креслеників курсового проекту
- •Додаток б. Приклади оформлення специфікацій курсового проекту
- •Додаток в. Приклади оформлення початкових аркушів пояснювальної записки курсового проекту
- •Проектування редукторів з використанням сапр компас
- •49005, М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.
3.3.4. Визначення модуля зубчастих коліс
На цій стадії розрахунку знаходять зовнішній торцевий модуль (мм), а саме:
У
тому разі, коли побудову зубців на
тривимірних моделях зубчастих коліс
надалі здійснюватимуть з використанням
торцевого модуля (а це рекомендовано),
то має бути прийнято його найближче
значення із стандартного ряду (див.
підрозд. 2.3.3). Коли ж така побудова
відбуватиметься із застосуванням
нормального модуля в середньому перерізі
,
то округлення величини
до рівня стандартної не обов’язкове.
3.3.5. Вибір кута нахилу зубця (для коліс з круговим зубцем і косозубих)
Кут
нахилу лінії зубця
в середині зубчастого вінця конічних
коліс з круговим зубцем звичайно дорівнює
35º (cos
= 0,81915),
хоч іноді передбачають й іншу величину
кута нахилу зазначеної лінії (навіть
нульову).
3.3.6. Перевірний розрахунок зубців на згинальну витривалість
Розрахунок зубців на згинальну витривалість – перевірний і проходить послідовно у застосуванні до зубців шестерні та колеса. Розрахункові напруження, що виникають у зубці під навантаженням, не мають бути вищими від допустимих.
Для прямозубих та коліс з круговим зубцем умова виглядає так:
.
Тут – коефіцієнт форми зубця шестерні або колеса, який для зовнішнього зачеплення визначають за табл. 2.12 залежно від величини коефіцієнта зміщення колеса х та біеквівалентного числа зубців колеса . Біеквівалентне число зубців колеса розраховують таким чином:
,
де
– кут
ділильного конуса (град), при цьому для
колеса
а для шестірні
– коефіцієнт
зміцнення, значення якого беруть з
табл. 3.3.
Якщо розрахункові напруження в зубці під навантаженням перевищать допустимі більше як на 5 %, то необхідно взяти більше значення модуля й повторити розрахунки з підрозд. 3.3.4. Можна також використати міцніший матеріал або застосувати інший вид термообробки. При меншому відхиленні іноді запроваджують висотну корекцію (табл. 3.4) для зміни коефіцієнта форми зубця за табл. 2.8.
Потім зубці перевіряють на статичну згинальну витривалість, враховуючи короткочасний піковий або пусковий крутний момент двигуна, вибраний з довідкової літератури (див. підрозд. 1.4):
Значення встановлюють за табл. 2.4.
3.3.7. Обчислення діаметрів і кутів зубчастих коліс
Оскільки діаметр основи ділильного конуса колеса вже відомий, то діаметр ділильного конуса основи шестірні (мм) обчислюють як
,
потім уточнюють значення зовнішньої конусної відстані за таким виразом:
,
і визначають число зубців плоского колеса завдяки такій формулі:
Далі обчислюють середню конусну відстань (мм) таким чином:
Після цього можна легко обчислити розрахунковий нормальний модуль (мм) у середньому перерізі зубця, а саме:
Якщо побудова зубців на тривимірних моделях зубчастих коліс відбувається із застосуванням торцевого модуля (а це рекомендовано), то немає необхідності округляти нормальний модуль в середньому перерізі зубця до стандартного значення. А коли названу вище побудову здійснюють за допомогою нормального модуля в середньому перерізі , то слід приймати його найближче значення із стандартного ряду (див. підрозд. 2.3.3).
Чергова операція – розрахунки з метою визначення решти геометричних розмірів коліс конічної передачі, для зручності яких використовують нормальний модуль у середньому перерізі . Лінійні розміри (мм) обчислюють з точністю до п’яти знаків після коми, а кутові – у градусах з точністю до мінут і секунд. Отже, визначення геометричних параметрів відбувається за переліченими нижче виразами:
Висота головки зубця в розрахунковому перерізі
;
.
Висота ніжки зубця в розрахунковому перерізі
;
.
Кути скосу ніжки зубця
;
.
Кути скосу головки зубця
;
.
Кути конуса вершин зубців
;
.
Кути конуса западин зубців
;
.
Процес збільшення висоти головки зубця під час переходу від розрахункового перерізу на зовнішній торець формалізують таким чином:
;
.
А підвищення висоти ніжки зубця за тих самих умов набуває такого вигляду:
;
.
Зовнішня висота головки зубця буде такою:
;
.
Зовнішня висота ніжки зубця
;
.
Зовнішня висота зубця
.
Діаметр вершин зубців шестірні та колеса
;
.
Діаметр западин зубців шестірні та колеса
;
.