
- •1 Попередній розрахунок
- •1.1. Вибір структурної схеми приймача
- •1.2 Розрахунок структурної схеми тракту радіочастоти
- •1.2.1. Вибір проміжної частоти
- •1.2.2 Вибір числа під діапазонів і їх меж
- •1.2.3 Вибір підсилювального елементу для тракту радіочастоти та визначення його високочастотних параметрів
- •1.2.4. Вибір блоку змінних конденсаторів
- •Перевірка перекриття піддіапазонів:
- •Розподіл послаблення по трактах приймача
- •1.2.6 Знаходження частотних спотворень по трактах радіоприймача
- •1.2.7 Визначення кількості контурів та їх еквівалентної добротності в тракті радіо частоти
- •1.3 Визначення числа і параметрів вибіркових систем тракту проміжної частоти
- •1.3.1 Розрахунок фільтра зосередженої селекції
- •1.3.2 Вибір типу детектора і його електронного приладу
- •1.4 Розрахунок структурної схеми тракту низької частоти
- •1.4.1 Вибір типу електродинамічного гучномовця
- •1.4.2 Вибір типу схеми і транзисторів для вихідного каскаду
- •1.4.3 Вибір транзисторів для попередніх каскадів підсилювача низької частоти
- •2 Кінцевий розрахунак
1.2 Розрахунок структурної схеми тракту радіочастоти
1.2.1. Вибір проміжної частоти
Величину проміжної частоти вибираю таким чином:
а) проміжна частота (fnp) не повинна знаходитися в діапазоні частот приймача чи близько від границь цього діапазону.
б) проміжна частота не повинна збігатися з частотою якого-небудь потужного передавача.
в) для одержання хорошої фільтрації проміжної частоти на виході детектора повинна бути виконана наступна умова:
fпр ≥ 10 Fв (1.1)
де fпр – проміжна частота, Гц;
Fв – верхня звукова частота, Гц.
г) зі збільшенням проміжної частоти:
— збільшується вибірковість по дзеркальному каналу;
— зменшується вибірковість по сусідньому каналу;
— розширюється смуга пропускання;
— зменшуються вхідний і вихідний опори електронних приладів, що приводить до збільшення шунтування контурів, а також знижується крутизна характеристики транзисторів;
— погіршується стійкість підсилювача проміжної частоти;
— зменшується коефіцієнт підсилення на каскад за рахунок зменшення резонансного опору контуру і погіршення параметрів електронних приладів;
— зменшується шкідливий вплив шумів гетеродина на чутливість приймача;
— полегшується поділ трактів проміжної і низької частоти, що дозволяє спростити фільтр на виході детектора;
— збільшується надійність роботи пристрою автоматичного підстроювання частоти;
— зменшуються розміри контурів і блокувальних елементів.
д) зі зменшенням проміжної частоти:
— збільшується вибірковості по сусідньому каналу;
— зменшується вибірковість по дзеркальному каналу;
— звужується смуга пропущення;
— збільшуються вхідний і вихідний опори електронних приладів, що приводить до зменшення шунтування контурів, а також збільшується крутизна характеристики транзисторів;
— поліпшується стійкість підсилювача проміжної частоти;
— збільшується коефіцієнт підсилення на каскад;
— знижується коефіцієнт шуму.
Застосування дворазового перетворення частоти дозволяє використовувати переваги високої і низької проміжних частот.
Частоти, що рекомендуються як проміжні, наведені в таблиці 1.1. У дужках зазначені частоти, що застосовувалися до 1964р.
ТАБЛИЦЯ1.1
ЧАСТОТИ, ЩО РЕКОМЕНДУЮТЬСЯ ЯК ПРОМІЖНІ
Тип приймального пристрою |
Проміжна частота |
Радіомовний АМ Радіомовний АМ і ЧМ Телебачення: канал зображення Телебачення: канал звуку Професійні вузькосмугові приймачі Професійні широкосмугові приймачі |
465±2 кГц 465±2 кГц, 6,5±0,1 МГц 38(34,25) МГц 31,5(27,75) МГц і 6,5 МГц 115; 215; 915; 1200; 1600; 1900; 2200;4500 кГц 10; 15; 30; 604 70; 100 МГц |
1.2.2 Вибір числа під діапазонів і їх меж
Якщо в технічних вимогах на проектований приймач границі піддіапазонів і їхня кількість не задані і коефіцієнт перекриття всього діапазону
,
(1.2)
де fмакс, fмін – відповідно максимальна і мінімальна частоти діапазону, перевищує для коротких хвиль 1 – 2, а для довгих і середніх хвиль 2 – 2,5 чи виявляється більше величини, зазначеної в технічних вимогах, то необхідно зробити розбивку заданого діапазону на піддіапазони.
Способи розбивки діапазону:
1. Розбивка з однаковим коефіцієнтом перекриття всіх піддіапазонів:
(1.3)
Застосовується в радіомовних приймачах і при використанні гармонік гетеродина (при великій довжині діапазону). Застосовується частіше інших способів.
Переваги: допускає використання гармонік гетеродина; просте конструктивне і схемне рішення для сигнальних контурів, тому що при цьому переключаються тільки котушки і підстроювальні конденсатори.
Недоліки: різна щільність шкал піддіапазонів і різна точність установки частоти.
2. Розбивка з однаковим перекриттям по частоті (рівною різницею частот):
(1.4)
Цей спосіб зручний при застосуванні оптичної шкали і перемінної першої проміжної частоти. При цьому частота першого гетеродина може бути стабілізована кварцом. Його перевагами є: однакова щільність шкал усіх піддіапазонів при однаковій їхній довжині; можливість застосування контуру гетеродина, що не комутується. Недолік – різні коефіцієнти піддіапазонів, що приводить до ускладнення схеми і конструкції.
3. Змішаний спосіб – умови перших двох способів виконуються для частини піддіапазонів. Зручний при параметричній стабілізації частоти гетеродина. Є багато варіацій цього способу.
Перевага: можливість підібрати найкращий для виконання заданих технічних вимог варіант.
Недолік: ускладнення схеми і конструкції.
Другий і третій способи застосовуються в професійних приймачах. Третій спосіб застосовується дуже рідко.
Порядок розрахунку при розбивці на піддіапазоні з рівним коефіцієнтом перекриття піддіапазонів
1. Задаються коефіцієнтом перекриття підціапазону, якщо він не заданий по технічних вимогах:
— для коротких хвиль і ультра коротких хвиль зазвичай кт< (1,5–2);
— для довгих хвиль і середніх хвиль зазвичай кт <(2–3).
Визначається коефіцієнт перекриття діапазону кп по формулі (1.2).
2. Якщо kд > kпд , то визначається необхідне число піддіапазонів
(1.5)
Отримане число округляється до більшого, цілого, і приймається за число піддіапазонів. Якщо kд< kпд, то розбивка на піддіапазони не здійснюється.
3. Визначення коефіцієнт перекриття кожного підціапазону
(1.
6)
4
.
Розбивається
діапазон приймача на піддіапазони без
перекриття, і визначаються крайні
частоти піддіапазонів:
1-й
піддіапазон:
2-й
піддіапазон:
................................................... (1.7)
...................................................
N-піддіапазон:
5. Для забезпечення перекриття даних піддіапазонів при зміні електронних приладів, зміні величини напруги джерел живлення, зміні температури і т.д. необхідно розсунути крайні частоти піддіапазонів на 1—3%
Д
ля
підціапазону, що розраховується
(1.8)
6. Коефіцієнт перекриття піддіапазонів із запасом:
(1.9)
Приклад
1.3 Зробити
розбивку приймача на піддапазони з
коефіцієнтом перекриття
≤ 1,5–2
Вихідні дані:
fmax = 5,1 МГц ;
fmin = 3,95 МГц.
1 Розраховую коефіцієнт перекриття по діапазону
,
де kд – коефіцієнт перекриття діапазону;
fmax – максимальна границя діапазону , МГц ;
fmin – мінімальна границя діапазону , МГц .
Так як kд < kпд , тому не потрібно розбивати весь діапазон на піддіапазони.
2. Визначаю максимальну частоту з запасом
=
(1,01
1,03)
· fmax
,
де - максимальна частота з запасом, МГц ;
-
максимальна частота сигналу, МГц
= 1,02 · 5,1 = 5,2 (МГц)
3. Визначаю мінімальну частоту з запасом
=
(0,97
0,99)
·
,
де - мінімальна частота з запасом, МГц;
- мінімальна частота сигналу, МГц
= 0,98 · 3,95 = 3,9 (МГц)
4. Визначаю коефіцієнт перекриття діапазону з запасом
,
де
- коефіцієнт перекриття з запасом