32. Гарантії прав і свобод людини і громадянина

Гарантії конституційних прав громадян залежить від рівня демократії, розвитку економіки, правової культури суспільства, від ступеню незалежності судової влади, від помірності встановлених законом обмежень та інших факторів.

Ці гарантії прийнято поділяти на:

 соціально-економічні;

 політичні;

 юридичні.

У країнах ринкової економіки соціально-економічним та політичним гарантіям у конституційному праві приділяється мало уваги, акцент робиться на детально розроблених юридичних гарантіях.

Основними соціально-економічними гарантіями прав громадян є володіння власністю, що дає можливість людині незалежно здійснювати свої права; свобода вибору занять; існування соціальної держави; все більш масовий характер „середнього класу”. Політичні гарантії прав пов’язуються з різними формами здійснення влади народу, особливо з вільними та регулярними виборами, проведенням референдумів, поділом влади, багатопартійністю, свободою опозиції, з участю громадян в управлінні. Найважливішою юридичною гарантією є існування правової держави. В новітніх конституціях йде мова про основні засоби юридичного захисту прав. До них відносять: звернення до суду, роль судді у захисті конституційних прав, роль президента як гаранта цих прав, діяльність омбудсмена.

Юридичні гарантії - це норми права, які передбачають у своїй сукупності правовий механізм, покликаний сприяти реалізації законів. Якісна характеристика юридичних гарантій передбачає оцінку всієї діючої системи права в цілому з точки зору повноти охоплення правовим інструментарієм усіх найбільш важливих взаємовідносин державних органів та громадян, а також громадян між собою. Юридичні гарантії є специфічним правовим засобом забезпечення, реалізації, охорони та захисту прав людини та громадянина; першочергового значення вони набувають при практичній реалізації суб’єктивних прав громадянина. Тобто, юридичні гарантії - це передбачені законом спеціальні (специфічні) засоби практичного забезпечення прав та свобод людини і громадянина. Конституція України створює широку юридичну основу для активізації діяльності по забезпеченню юридичних гарантій прав людини та громадянина.

Юридичні гарантії прав та свобод людини і громадянина можна умовно поділити на гарантії реалізації й гарантії охорони (захисту) прав і свобод. Спочатку необхідно, щоб права і свободи були реалізовані, а потім вже вони потребують захисту.

33. Гарантії реалізації прав та свобод:

1) Конкретизація меж прав і свобод, їх законодавча фіксація ( межі конституційних прав і свобод визначаються не тільки конституцією, а й нормами інших галузей права);

2) Чітке визначення юридичних фактів, з якими пов’язана реалізація конституційних прав і свобод;

3) чітка процесуальна форма реалізації права ( для конституційного права це найбільш актуально. Конституція формувалася за принципом „що робити”, і зовсім мало уваги приділялося нормам, які б відповідали на питання „як”, мається на увазі, як реалізувати те чи інше право).

Гарантії охорони (захисту) прав і свобод:

1) Наглядово-контрольна діяльність держави, а саме:

 парламентсько- правозахисна;

 конституційний контроль;

 прокурорській нагляд;

 судовий контроль;

 адміністративний нагляд ( нагляд за особами, які повернулися з місць позбавлення волі і ще не стали на шлях виправлення).

2) Заходи – попередження (наприклад, оголошення карантину, надзвичайного стану, введення президентського правління).

3) Заходи – припинення правопорушення ( вони вступають у дію, коли почалося правопорушення).

Зокрема, відповідно до ст. 62 Конституції особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду завдяки безпідставним засудженням.