- •Оглавление
- •1… Конституційне право як галузь права
- •2….. Конституційне право як наука
- •3… Предмет Конституційного права.
- •4… Метод правового регулювання в Конституційному праві
- •5… Інститути Конституційного права.
- •6… Конституційно-правові норми, їх структура, зміст, класифікація.
- •7… Місце і роль Конституційного права в нормативно-правовій системі України
- •8… Конституційний договір між Верховною Радою України і Президентом України (червень 1995 року).
- •Результати прийняття Конституційного Договору
- •9… Поняття і зміст джерел Конституційного права
- •10… Джерела Конституційного права.
- •11… Рішення Конституційного Суду України як джерело Конституційного права
- •12… Поняття і основні властивості Конституції України
- •13… Конституційна система
- •14… Форма і структура Конституції
- •15… Конституційний лад України
- •16… Порядок прийняття Конституції
- •Дія конституції.
- •Зміна конституцій.
- •17… Внесення змін до Конституції України
- •18… Внесення доповнень до Конституції України.
- •19… Конституційна система
- •20… Функції Конституції України
- •21… Правова охорона Конституції України.
- •22… Роль Конституції України на сучасному етапі розвитку держави і суспільства.
- •23… Конституційний Суд України як єдиний орган в конституційній юрисдикції України.
- •24… Статус Конституційного Суду України
- •25… Повноваження Конституційного Суду України.
- •26… Склад Конституційного Суду та статус його суддів
- •27… Правовий статус судді Конституційного Суду України
- •28… Поняття, принципи Конституційного ладу в Україні.
- •29… Поняття конституційно-правового статусу особи.
- •30… Концепція прав людини, її відбиття в Конституції України.
- •31. Система конституційних прав, свобод і обов’язків
- •32. Гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •33. Гарантії реалізації прав та свобод:
- •1) Конкретизація меж прав і свобод, їх законодавча фіксація ( межі конституційних прав і свобод визначаються не тільки конституцією, а й нормами інших галузей права);
- •2) Чітке визначення юридичних фактів, з якими пов’язана реалізація конституційних прав і свобод;
- •4) Заходи – відновлення порушеного права.
- •5) Заходи по усуненню перешкод, пов’язаних з реалізацією права.
- •34. Співвідношення норм міжнародного і національного права
- •35. Поняття і зміст громадянства
- •36. Підстави та форми набуття громадянства України
- •37. Припинення громадянства України.
- •38. Повноваження органів, що беруть участь у вирішенні питань громадянства.
- •39. Поняття правового статусу іноземців.
- •40. Статус біженців.
- •41. Подвійне громадянство. Підстави його виникнення.
- •42. Державний суверенітет, поняття та його зміст.
- •43.Права і свободи іноземців та біженців в Україні.
- •44.Форми державного устрою.
- •45.Територіальний устрій України.
- •46. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим в складі України.
- •47.Суть і зміст виборчого права.
- •48.Принципи виборчого права.
- •49.Типи виборчих систем.
- •50. Організація і порядок проведення виборів в Україні.
- •51. Гарантії демократизму виборчої системи.
- •52. Поняття, суть і зміст референдуму.
- •53.Державний апарат України.
- •54. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
- •55. Зміст правового статусу народного депутата України.
- •56. Конституційно-правовий статус Президента України.
- •57. Дія нормативно-правових актів Президента України.
- •58. Дія нормативно-правових актів Верховної Ради України.
- •59. Структура та повноваження Кабінету Міністрів України.
- •60. Центральні органи виконавчої влади України.
- •67. Поняття і принципи місцевого самоврядування.
- •68. Судова система України
- •69, 70 Система органів місцевого самоврядування.
- •71.Порядок формування місцевого самоврядування.
- •72. Організація роботи органів місцевого самоврядування.
- •73)Організація роботи посадових осіб місцевого самоврядування.
- •74 Виконавчі комітети ради.
- •75 Гарантії діяльності місцевого самоврядування.
- •76) Повноваження рад, дострокове припинення їх діяльності.
- •77) Урядові органи державного управління ( департаменти, служби, інспекції).
- •78) Пріоритет загальнолюдських цінностей над інтересом розкриття конкретного правопорушення.
- •79. Обмеження прав і свобод людини і громадянина
- •Основні ознаки прав та свобод
- •80. Юридична відповідальність, конституційна відповідальність
- •81. Конституційне право в системі галузей права
- •82. Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні
- •83. Повноваження Вищої Ради юстиції
- •84. Підстави звільнення суддів Конституційного Суду України з посади
- •85. Повноваження органу самоорганізації населення
- •86. Дія нормативно-правових актів, які видають органи місцевого самоврядування.
- •87. Організаційно-правова основа місцевого самоврядування.
- •88. Виконавча влада відповідно до адміністративно-територіального поділу (державні адміністрації).
- •89 Нормативні акти, що видають голови місцевих державних адміністрацій.
- •90. Адміністрація Президента України
1… Конституційне право як галузь права
. Конституційне право України - провідна галузь права України. Вона являє собою систему правових норм, що регулюють відносини народовладдя. Через них забезпечується організаційна й функціональна єдність суспільства України як цілісної соціальної системи. При цьому закріплюються основи конституційного ладу України, загальні засади правового статусу людини і громадянина, територіальний устрій, система державних органів, основні положення і принципи організації місцевого самоврядування в Україні.
Отож, предметом галузі конституційного права України є особливе коло суспільних відносин, що виникають у процесі організації та здійснення публічної влади в Україні - державної та місцевої (місцеве самоврядування). Ці відносини характеризуються певною специфікою, а саме; стосуються всіх найважливіших сфер життєдіяльності суспільства; виступають як базові в політичній, економічній, духовній, соціальній та інших сферах життя суспільства. Саме тому можна стверджувати, що структуру предмета галузі конституційного права України складають: відносини політичного характеру (наприклад, форма правління, форма державного устрою); найважливіші економічні відносини (скажімо, регламентація існуючих форм власності і механізмів її захисту); відносини, що стосуються правового статусу людини і громадянина (громадянство, основні права, свободи, обов'язки та ступінь їх гарантованості з боку держави); відносини, що складаються в процесі реалізації права народу України на самовизначення і пов'язані з державно-територіальним устроєм України; відносини щодо організації та діяльності державного апарату України; відносини, які визначають діяльність органів місцевого самоврядування.
Отже, конституційно-правові відносини - це суспільні відносини, врегульовані конституційно-правовими нормами, суб'єкти яких наділяються взаємними правами та обов'язками, згідно з котрими вони повинні функціонувати.Виходячи з цього, а також із викладеного вище, можна стверджувати, що вони: мають специфічний, тільки їм притаманний, зміст; характеризуються особливими суб'єктами, тобто певні їх учасники не можуть вступати в деякі інші види правовідносин. Так, приміром. Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною чи підприємницькою діяльністю або входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку. Такі відносини порівняно з іншими галузевими правовідносинами мають найбільш загальний характер.
Під принципами конституційно-правового регулювання розуміють найзагальніші нормативно-регулятивні правила поведінки, у яких відображаються сутність і соціальне призначення конституційного регулювання суспільних відносин.
До них відносять принципи: верховенства права; верховенства і прямої дії Конституції та законів у системі нормативно-правових актів; загальної демократії; політичного, економічного та ідеологічного плюралізму; поділу влади; гуманізму; пріоритетності норм і принципів міжнародного права порівняно з вітчизняним законодавством; державного та іншого гарантування прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, народовладдя, захисту суверенітету й територіальної цілісності України і т. д.
Конституційно-правова норма - загальнообов'язкове правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою з метою регулювання
та охорони певних суспільних відносин, які становлять предмет галузі конституційного права. Їхніми специфічними ознаками є те, що вони:
- регулюють особливе, з огляду на його важливість, коло суспільних відносин, що безпосередньо стосується здійснення народовладдя;
- встановлюють порядок створення інших правових норм, який є обов'язковим для інших галузей права;
- мають вищу юридичну силу щодо інших правових норм;
- відрізняються особливою структурою в тому розумінні, що для них не є характерною тричленна структура (гіпотеза, диспозиція та санкція).
Деякі конституційно-правові норми (норми-принципи, норми-декларації) взагалі мають лише диспозицію. Метод конституційно-правового регулювання - сукупність способів і засобів, із допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що становлять предмет галузі конституційного права. Він характеризується: найбільшою загальністю; максимально високим юридичним рівнем; імперативністю; універсальністю; доцільністю; поєднанням прямого та опосередкованого регулювання.
Відповідно до конституційно-правового регулювання існує наука конституційного права. Її можна визначити як галузеву юридичну науку, що являє систему знань про конституційно-правові норми, відносини та інститути, конституційно-правове регулювання загалом. Предметом цієї науки є: власне галузь конституційного права; суспільні відносини, що підлягають конституційно-правовому регулюванню; історія, зарубіжна й вітчизняна, становлення галузі конституційного права. А джерелами науки конституційного права слід визнати: праці вітчизняних і зарубіжних учених, які безпосередньо чи опосередковано стосуються її проблем; правові акти (чинні й такі, що вже втратили чинність), які містять конституційно-правові норми. Наука конституційного права має і свої методи, головними з яких необхідно визнати: історичний, порівняльний, системний, статистичний, структурно-функціональний і конкретно-соціологічний.
