22… Роль Конституції України на сучасному етапі розвитку держави і суспільства.

23… Конституційний Суд України як єдиний орган в конституційній юрисдикції України.

Для гарантування верховенства конституції як основного закону держави існує конституційна юрисдикція (конституційний контроль), сутність якої полягає в юридичній перевірці судом законів та інших нормативно­правових актів на відповідність Конституції і визнанні їх, у разі неконституційності, нечинними.

За світовою практикою конституційний контроль здійснюється або судами загальної юрисдикції, або спеціалізованими. В першому випадку конституційність нормативно­правових актів перевіряють або всі суди загальної юрисдикції за звичайною процедурою при розгляді конкретних судових справ (децентралізований контроль), або тільки найвищий суд загальної юрисдикції (централізований контроль). В другому випадку конституційний контроль здійснюють конституційні суди (централізований контроль) через процедуру конституційного судочинства.

В Україні конституційний контроль здійснює Конституційний Суд України. Згідно зі ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Основи його статусу визначені Конституцією України (розділ VІІІ «Правосуддя» і розділ ХІІ «Конституційний Суд України»). Конституційний Суд України — це орган судової влади. Він має правосудну природу і за характером своєї діяльності здійснює правосуддя — конституційне правосуддя у певній, визначеній законом формі — у формі конституційного судочинства.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 16 жовтня 1996 р. «ПроКонституційний Суд України» завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Відповідно до Конституції в Україні визнається та діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8), основою Конституції України є права і свободи людини, вони визнаються найвищою соціальною цінністю, разом з гарантіями визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (ст. 3). У зв’язку з цим основне соціальне призначення Конституційного Суду України — забезпечення верховенства права, захист прав і свобод людини, розв’язання юридичних (конституційно­правових) спорів (суперечок, конфліктів) між більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України і опози­цією, між законодавчою і виконавчою гілками влади, функ­ція правового арбітра і противаги можливому зловживанню ними своїми повноваженнями.

Конституційний Суд України здійснює судову владу у формі розгляду відповідних справ. Діяльність Конститу­ційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

24… Статус Конституційного Суду України

Статус Конституційного Суду України. Його склад і повноваження Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Завдання його полягає в гарантуванні верховенства Конституції як Основного Закону держави на всій території України. Його рішення є остаточними: вони не можуть бути оскаржені. Вісімнадцять суддів Конституційного Суду України за своїм складом відображають паритет трьох гілок влади в державі. Об'єктом конституційної перевірки не можуть бути заяви, звернення та інші акти загальнополітичного характеру, що не мають прямого юридичного значення.

Діяльність Конституційного Суду ґрунтується на засадах незалежності та колегіальності, повноти й усебічності розгляду справ, гласності, обґрунтованості прийнятих рішень, рівноправності суддів, верховенства права.

Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки з таких питань:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів, які вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їхню обов'язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування й розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 і 151 Конституції України;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України.

У юридичній літературі зазначено, що тлумачення юридичних норм є сферою суспільної або державної діяльності, яка здебільшого стосується вироблення в процесі тлумачення конституційно-правової орієнтації в розумінні й обґрунтуванні права. Тлумачення норм Конституції, яке здійснює Конституційний Суд України, нового змісту не породжує, воно примножує розуміння змісту прав та обов'язків і надає йому офіційного характеру. Офіційна інтерпретація в даному разі забезпечує правопорядок у державі.

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання законності підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність правових актів (повністю чи в їхніх окремих частинах) є:

невідповідність Конституції України;

порушення встановленої Конституцією процедури їхнього розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

перевищення конституційних повноважень під час їх прийняття.

Більш як половина всіх рішень, прийнятих Конституційним Судом, стосується офіційного тлумачення положень Конституції та законів України. Конституційний Суд вирішив цілу низку вузлових питань правозастосовної діяльності в Україні, зокрема щодо: несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності; дня набрання чинності Конституцією України; змісту права людини на інформацію; права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи; визначення результатів виборів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі; внесення змін до Конституції України; порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України; тлумачення терміна "законодавство"; зворотної дії у часі законів та інших нормативно-правових актів тощо.

Формами звернення до Конституційного Суду є конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта (окремих його положень) неконституційним, про визначення конституційносгі міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про надання висновку щодо конституційносгі процедури розслідування, розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Конституційне подання має складатися з додержанням певних вимог. Воно має містити:

- повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання;

- відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

- повне найменування, номер, дату прийняття, джерело опублікування правового акта, конституційність якого оспорюють чи який потребує офіційного тлумачення;

- повне обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності офіційного тлумачення;

- дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного подання (копії цих документів і матеріалів додають);

- перелік документів і матеріалів, які додають. Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України для забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини й громадянина, а також прав юридичної особи.

Конституційне звернення так само, як і конституційне подання, складається з додержанням певних вимог. Конституційне звернення має містити:

- прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адресу, за якою особа проживає, або повну назву та місцезнаходження юридичної особи;

- відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

- статті (окремі положення) Конституції України або закону, тлумачення яких вимагають від Конституційного Суду;

- обґрунтування необхідності офіційного тлумачення положень Конституції або законів;

- дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного звернення (копії цих документів і матеріалів додають);

- перелік документів і матеріалів, які додають.