XIV. Закони для батьків і опікунів, що віддали своїх дітей у нашу школу

Очевидно, надзвичайного протидіючого засобу вимагає шкідливий звичай то вступати до школи, то покидати її, то починати, то кидати заняття, не досягаючи в них чогось вагомого, а отже, не досягаючи і справжньої освіти. Якщо справа йде так, то чи не слід підкорити суворій дисципліні всякого, хто сам хоче поступити до нашої упорядкованої школи. І перш, ніж внести учня в матрикул, потрібно прийняти таку формулу зобов'язань:

1. Я добровільно і з повним правом передаю свого сина учителям цієї школи для закінченого навчання його наукам, правам і благочестю.

2. Я залишаю його в цій школі і не буду брати його звідси до повного закінчення курса уміння.

3. Щоб надати йому можливість безперервно робити успіхи, я або зовсім не буду відволікати його [від школи], або припускатися цього дуже рідко.

4. Якщо, однак, коли-небудь, унаслідок якоїсь непереборної затримки, доведеться припуститися цього, то зобов'язуюся знову послати його до школи якомога швидше.

5. Якщо я не буду діяти таким чином і внаслідок цього успіхи його будуть нижчі, проти тих, на які я сподіваюся, то звинувачувати буду себе, а не школу.

По тому батько і син повинні підписати матрикул і тим зобов'язати себе до виконання обіцяного.

XV. Закони для учнів

1. Ніхто, допущений в оцю школу, не повинен мати іншого наміру, окрім одного — досягати з Божою допомогою в корисних науках, добрих нравах і справжньому благочесті.

2. Отже, ніхто не повинен тут уподібнюватися тіні, але кожний повинен бути живим членом у живому тілі, ставитися до всього із живим інтересом; у противному разі його слід виключити.

3. Передусім кожний повинен із чистим серцем боятися Бога і ніколи не робити нічого проти його волі і проти своєї совісті, а, воздаючи Богу хвалу, завжди звертатися до його допомоги.

4. Кожний повинен щиро любити свого учителя як другого батька, ретельно і з готовністю підкорятись у всьому його вказівкам. Подібне шанування повинен він проявляти також і стосовно учителів інших класів.

5. Після учителя він повинен шанувати також його заступника, десятського, і слідувати йому у всіх його добрих настановах.

6. Він повинен жити у дружбі з усіма своїми співтоваришами і нікого не ображати рукою чи словом, так щоб сварки і незгоди були далекі від нашої школи.

7. В урочний час кожний за певним знаком повинен відразу ж відправитися в учбову кімнату і зайняти своє, а не чуже місце.

8. Якщо хто-небудь із невідкладної причини змушений бути відсутнім, то він повинен про свою відсутність і причину цієї відсутності сповістити чергового (сам, або через іншого, або письмово), щоб черговий дав знати про це вчителю. Хто сам знехтує це правило хоч один раз, тому на перший раз слід винести догану; хто допустить це двічі чи тричі, того у всякому випадку треба затримати у школі для того, щоб він наверстав з іншим те, що пройдено в його відсутність, або був підданий покаранню.

9. На молитві кожний повинен бути присутнім з увагою і не думати ні про що інше, як тільки про Бога. Хто виявить ознаки нерелігійного настрою, той повинен бути покараним.

10. Молитву повинні читати всі по черзі, щоби всі таким чином привчалися належним чином призивати Бога.

11. Коли вчитель що-небудь говорить, показує, пояснює, то всі повинні слухати з напруженою увагою, і якщо їм накажуть наслідувати тому, то вони повинні наслідувати якомога швидше.

12. По тому, якщо він що-небудь запитує, то всі в однаковій мірі повинні напрягати свою увагу, щоб кожний, від кого він вимагатиме відповіді, був готовий відразу дати її.

13. Всі повинні звикнути читати, писати, говорити, навіть розмірковувати і діяти чітко, виразно й без будь-якого збентеження.

14. До щотижневого екзамену кожний повинен з'явитися добре підготовленим, щоб заслужити на схвалення, а не осудження.

15. Всім повинно бути дозволено у школі і за її межами розмовляти один з одним, однак лише латиною і про пристойні предмети. Хто не вміє висловити своєї думки латиною, нехай мовчить або хай спитає, як це потрібно сказати і потім скаже; щоб це не залишалося йому невідомим на майбутнє, нехай він запише це собі у свій щоденник.

10. Охоронцем старанності в подібній справі повинен бути [штрафний] значок за латинську мову; кожний, кому він потрапить до рук, зобов'язаний під час покарання сказати один хороший вислів [афоризм], а той, у кого цей значок залишиться на ніч, повинен сказати три вислова.

10. У догляді за тілом всі повинні дотримуватися чистоти. Кожний, хто з'явиться до школи непричісаним, невмитим чи непристойно одягненим, отримує значок за поведінку, за який слідує така ж розплата, як і за значок за латинську мову.

11. Всі повинні привчатися до пристойності в рухах; той, хто виказує нескромність, легковажність, необдуманість і грубість, піддається суворій догані і отримує значок за [погану] поведінку.

12. Знаходячись поза школою, ідучи вулицями, розмовляючи з людьми, всі повинні пам'ятати правила скромності й доброчинності.

13. Хто не відвикає від неналежних вчинків, незважаючи ні на умовляння своїх співтоваришів чи свого десятського, ні на штрафні значки, того слід піддати покаранню різкою. Якщо і в такий спосіб не виправиться, то його слід відвести до ректора школи для покарання на його розсуд.