IX. Закони про театральні вистави

Ми говоримо про театральні вистави, оскільки учні повинні давати вистави у присутності багатьох осіб, скликаних з цією метою. Подібного роду вистави дуже корисно давати у школах. Оскільки життя кожної людини так влаштоване, що вона повинна вести розмову і діяти, то потрібно керувати юнацтвом найкоротшим шляхом і таким приємним чином, як приклад і наслідування, щоб воно привчалося спостерігати відмінності у речах, вміти відразу реагувати на відмінності, робити пристойні рухи, тримати обличчя і руки та й усе тіло згідно з обставинами, змінювати і пристосовувати голос, словом, проводити будь-яку роль пристойним чином і у всіх цих випадах триматися благопристойно, будучи далеким від усякої селянської сором'язливості. Відповідно до цього ми визначаємо:

1. Щоб кожний клас щорічно чотири рази виставляв своїх учнів на сцені театру.

2. Щоб, розподілене за різними ролями, було представлено все, пройдене протягом триместра.

3. Щоб вистави в усіх класах були закінчені за один тиждень, і саме так, щоб молодші класи грали двічі в один і той же день, один раз до полудня, другий раз після полудня.

4. Щоб самі урочисті вистави відбувалися наприкінці року, перед переводом із класу в клас.

X. Закони про відпочинок

Хоч наш метод за допомогою поєднання з деякого роду розвагами встановлює всі заняття так, що всі наші розумові вправи можуть вважатися іграми, однак, оскільки юнацький вік є таким, що вимагає проведення часу більше у тілесних рухах, аніж в розумових вправах, не слід відмовляти юнацтву і в такого роду відпочинку. Проте, слід, надати йому такого характеру, щоб не лише не перешкоджати, але, навпаки, сприяти благочестю, благопристойності й успіху в заняттях мудрістю. Це відбуватиметься у тому випадку, якщо буде витримано наступне:

I. Ігри повинні бути такого роду, щоб ті, хто грається, звикли дивитися на них не як на якусь справу, але як на щось побічне. (Отже, іграм і відпочинку відводиться час не раніше, ніж забезпечені серйозні заняття. Як для спокою і сну наступає час лише тоді, коли тіло втомиться від робіт, так і для десерта — лише тоді, коли покінчено зі справжньою їжею).

II. Слід грати так, щоб гра сприяла здоров'ю тіла не менше, аніж оживленню духа. (Тому Платон зазвичай настоював на тому, щоб тіло не вправляли без вправляння духа, і навпаки. Отже, ми хочемо, щоб уникали тих ігор, які втомлюють тіло своєю напруженістю, а також тих, які ослабляють тіло і дух; такими є сидячі ігри і такі, які тримають дух у збудженому стані, викликають страх або надію на успіх. Сюди належать ті ігри, у яких справу вирішує випадок або в які грають із-за великого виграша, наприклад, гра в кості, в карти і т. п. Ігри наших учнів повинні полягати в рухах, наприклад, у прогулянці, біганні, у помірному стрибанні і т. д.).

3. Слід грати так, щоб гра не була небезпечною для життя, здоров'я, пристойності. На небезпеку наражають себе нерозумні люди під час лазіння по деревах, плаванні, боротьбі і т. д.

4. Слід фати так, щоб ігри були початком серйозних речей. (Наприклад, [запозичати ігри] із економічних, політичних, військових областей життя та ін. Отже, можна робити екскурсії за місто, щоб спостерігати за деревами, травами, полями, луками, виноградниками й роботами, які там виконуються. Можна також зайнятися поясненням планів і стилів будівництва й особисто оглянути роботу, виконувану майстрами. Далі, можна створити війско, призначити полководців, начальників сотень, розбити табір, створити бойову лінію та ін. Але якщо учасники хочуть мати задоволення від ігор різного роду, то вони повинні обрати керівника, на розсуд якого ведеться гра, щоб усі могли по черзі розпоряджатися й коритися. Спосіб проведення подібного роду ігор може вільно мінятися, і тоді він принесе не менше користі, ніж задоволення).

V. Слід грати так, щоб гра закінчувалася раніше, ніж вона набридне. (Адже нею хочуть дати не відразу [огиду], а відпочинок).

VI. Насамкінець, добре буде, щоб частіше (якщо не завжди) під час ігор учнів був присутнім учитель, не з тим, звичайно, щоб відпочивати, а щоб спостерігати, як би не трапилось чогось непристойного і невідповідного.

VII. За умови суворого дотримання цих умов гра ставала б не лише грою, але й серйозною справою, тобто або розвитком здоров'я, або відпочинком для розуму, або підготовкою для життєвої діяльності, або всім цим одночасно.