1.3.2. Організація статистичного групування

Статистичне групування починають з добору групувальної ознаки і утворення груп. Групувальною називають ознаку, за якою утворюють групи.

Всі ознаки поділяють на: кількісні — мають цифрове вираження (відсоткові ставки, зарплатня, ціна, вік);

атрибутивні — мають словесне вираження (національність, професія, вид продукції).

Одним із видів атрибутивної ознаки є альтернативна ознака, яка може набувати одне з двох протилежних значень. Наприклад: стать людини (чоловіча чи жіноча), сімейний стан (одружений чи неодружений).

Вибір групувальної ознаки залежить від особливості досліджуваних явищ і завдань групування. Так, при групуванні за атрибутивною ознакою кількість груп обмежена кількістю значень ознаки. Наприклад: при групуванні працюючих за статтю можна утворити лише дві групи — чоловіків і жінок. При групуванні за кількісною ознакою утворюють різну кількість груп. Наприклад, при групуванні населення за віком з метою визначення трудових ресурсів можна виділити такі основні групи:

1. діти дошкільного віку;

2. діти шкільного віку;

3. населення у працездатному віці;

4. населення пенсійного віку.

Прикладом групування за кількісною ознакою є табл. 1.2

(п.1.3.1.).

У процесі групування великої статистичної сукупності за кількісною ознакою утворюють інтервали, аби зменшити кількість окремих груп. За величиною інтервали поділяють на: рівні і нерівні. Рівні інтервали застосовують тоді, коли значення групувальної ознаки рівномірно змінюються від мінімального до максимального. Величину рівних інтервалів визначають за формулою

h = (X _max - X _min) / n

де h — величина інтервалу; х_max — максимальне значення ознаки; х_min мінімальне значення ознаки; п — кількість груп.

Наближено число інтервалів n можна знайти за формулою Стерджеса: n =1 + 3,32lgn, де n - обсяг вибірки, lg - символ десяткового логарифма.

Мінливість ознаки в одиницях, які становлять сукупність, називають варіацією, а окремі числові значення ознаки — варіантою.

Різниця х_max-х_min становить розмах варіації.

Отже, величина рівних інтервалів залежить від розмаху варіації та кількості груп, яку обирають довільно.

Наприклад: Необхідно погрупувати робітників малого підприємства за рівнем заробітної платні, утворивши 5 груп з рівними інтервалами, за умови, що найбільша зарплатня у колективі — 50 тис г.о., а найменша — 10 тис г.о.

Визначаємо розмах варіації 50-10=40 (тис г.о.). Отже, ве­личина одного інтервалу h=40/5=8 (тис. г.о.).

Отже, будуть утворені такі групи:

І — 10-18 тис г.о.

II— 18-26 тис г.о.

III — 26-34 тис г.о.

ІV — 34-42 тис г.о.

V — 42-50 тис г.о.

Нерівні інтервали застосовують тоді, коли значення групувальної ознаки нерівномірно змінюються від мінімального до максимального (розмах варіації дуже великий) (табл. 1.4).

Таблиця 1.4. Дані про розподіл вкладів населення міста за розмірами за станом на 01.01.03 р.

Розмір вкладів, г.о.	Кількість рахунків, г.о.	Сума, тис г.о.
До 300	25285	4557
300 — 1000	25480	15270
1000 — 2500	26700	41277
2500 — 5000	24123	75273
5000 — 10000	17442	111480
10000 — 25000	11697	146280
25000 — 50000	1823	56376
Понад 50000	406	25158
Усього	132956	473491

Розрізняють закриті та відкриті інтервали. У закритому інтервалі є нижня і верхня межі (1000 — 2500); у відкритому інтервалі є лише одна межа (до 300 або понад 50000). При групуванні за кількісною ознакою слід правильно зазначити межі суміжних інтервалів. Якщо значення ознаки різняться одне від одного лише на певне ціле число (така ознака називається дискретною), тоді групи утворюють так:

I група — 20-25

II група — 26-30

ІІІ група — 31-35

Якщо окремі значення ознаки різняться одне від одного на малу величину (така ознака називається неперервною), тоді групи позначаються так:

I група — 20-25

II група — 25-30

III група — 30-35 ...

При такому записі верхню межу прийнято включати до інтервалу, а нижню межу наступного інтервалу у ньому не враховувати.

Наприклад, у табл. 1.4 значення 1000 відносимо до другого інтервалу; 2500 — до третього...

Результати групування записуються у вигляді рядів розподілу.

Ряд розподілу — це впорядкований розподіл одиниць статистичної сукупності на групи за варіюючою (групувальною) ознакою. Ряд розподілу складається з переліку груп і кількості одиниць сукупності у кожній групі. Ряд розподілу утворюється за кількісною (варіаційний ряд) чи за атрибутивною (атрибутивний ряд) ознакою. Числа, які показують кількість одиниць сукупності у групі, називаються частотами.

Залежно від запису кількісної ознаки ряди розподілу поділяють на дискретні та інтервальні.

Дискретний ряд розподілу — це ряд, у якому варіанти виражені окремим цілим числом (табл. 1.5).

Таблиця 1.5. Розподіл робітників цеху за тарифними (кваліфікаційними) розрядами

Розряд	Кількість робітників, %
І	20
II	10
III	60
IV	40
V	50
VI	20
Усього	200

Тут ознака "розряд" подана окремим числом (І, II, ..., VI — варіанти). Число робітників — (20, 10, ..., 20) частоти.

Інтервальний ряд розподілу — це ряд, в якому значення ознаки записані у вигляді інтервалу.

Таблиця 1.6. Розподіл робітників цеху за зарплатнею

№ групи	Зарплатня, г.о.	Кількість робітників, чол.
1	До 1000	20
2	1000 — 2000	10
3	2000 — 4000	60
4	4000 — .4000	40
5	8000— 12000	50
6	Понад 12000	20
	Усього	200

Тут ознака "зарплатня" подана у вигляді інтервалу. 200 робітників розподілилися за зарплатнею у 6 груп.