1.3. Зведення і групування статистичних даних

1. Класифікація зведень та групувань

2. Організація статистичного фупуваїпш

3. Вторинне групування

4. Статистичні таблиці та їх види

1.3.1. Класифікація зведень і групувань

Зібрані під час статистичного спостереження дані узагальнюють, пілсумовують на другому етапі, який зветься зведенням і групуванням. На цьому етапі розв'язують такі завдання:

1. обчислення підсумків (групових і загальних);

2. групування даних,

3. розробку системи показників для характеристики груп та всієї статистичної сукупності.

Під зведенням розуміють підсумовушння статистичного мате­ріалу. Розрізняють централізоване І децентралізоване статистич­ні зведення.

Централізоване зведення проводять в центральному органі (наприклад, ЦСУ), куди заздалегідь надсилають усі матеріали статистичного спостереження .

Децентралізоване зведення здійснюють за єдиною системою, але у різних ланках статистичних органів: спочатку у районному відділенні, потім в обласному, а далі — у Міністерстві статистики.

Наприклад: перепис населення — централізоване зведення; аналіз використанні! підприємствами енергоресурсів — децентралізоване зведення.

У статистиці частіше застосовують децентралізоване зведен­ня, оскільки його результати можна оперативно використати на місцях. Інколи централізоване зведення і децентралізоване зве­дення поєднують.

За способами обробки статистичного матеріалу розрізняють машинне та ручне зведення. Централізоване зведення є машинним, оскільки нагромаджується великий обсяг інформації і но­го обробляють лише на ЕОМ.

Зведення та групування може бути:

первинним (обробляються дані безпосереднього статистич­ного спостереження);

вторинним (обробляються дані, отримані у результаті пер­винного зведення та групування).

Первинне зведення — це просте підсумовування зібраного матеріалу. Воно застосовується у банківській статистиці при зведенні матеріалів бухгалтерського обліку. Зведені таблиці пер­винного зведення служать вихідним матеріалом для вторинного зведення, групування, при цьому проводяться допоміжні обчислення, нові групування статистичного матеріалу.

Зведення статистичного матеріалу не дає змоги виявити важливі властивості й основні типи явища, що вивчається, тому для виявлення закономірностей явищ використовують групування.

Групування — цс розподіл статистичної сукупності на групи за істотними ознаками. Групування — своєрідний статистичний метод, за допомогою якого не лише обробляють дані, а й вияв­ляють закономірності масових процесів, явищ. За допомогою цього методу: поділяють явища на типові групи; вивчають склад явища за окремими ознаками; перевіряють виконання прогнозу; показують роботу кращих, передових підприємств.

Залежно від мети групування розрізняють групування: типологічне; аналітичне; структурне.

Типологічне групування застосовують для вивчення однорідних соціальних груп населення, типів господарств за формою власності (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Групування підприємств США за кількістю власників капіталу

Тип підприємства	Питома вага підприємств%	Частка прибутків. %	Частка товарообігу, %
Одноосібні володіння	70	4	13
Партнерства	12	6	7
Компанії, корпорації (акціонерні)	18	90	80

Аналітичне групування застосовують при вивченні взаємозв'язків між явищами, впливу однієї ознаки на іншу. Ознака, яка впливає на інші та зумовлює їх зміни, називається факторною. Ознака, яка залежить від інших ознак і змінюється під їхнім впливом, зветься результативною.

Наприклад: зростання продуктивності праці веде до зниження собівартості одиниці продукції та збільшення прибутку. Тут продуктивність праці є факторною ознакою, а собівартість — результативною.

Явища суспільного життя органічно взаємопов'язані та взає-мозумовлені. Вони залежать одне від одного, впливають одне на одного і перебувають у постійному русі і розвитку. Іноді одна ознака виступає у ролі факторної та результативної ознаки у поєднанні з іншими, взаємопов'язаними з нею.

Наприклад: при вивченні ефективності роботи підприємства бачимо, що вартість основних виробничих фондів впливає на обсяг валової продукції, тобто валова прдукція є результативною ознакою. Водночас обсяг валової продукції впливає на прибуток підприємства, тобто є факторною ознакою щодо прибутку.

Таблиця 1.2. Зведена таблиця результатів групування підприємств за середньорічною вартістю основних виробничих фондів

№	Групи пілприсмстп та середньорічною вартістю	Кількість	Основні	Валова продукція, млн г.о.
групи	основних виробничих фондів млн г.о.	підприємств	виробничі фонди, млн г.о.	всього	на одне підприємство
І	1.0 — 2.2	3	5.0	5,6	1,9
ІІ	2.2 — 3,4	9	27.4	26,5	2,9
ІІІ	3.4 — 4.6	5	19.4	23.0	4,6
IV	4,6 — 5,8	3	15,2	15.9	5.1
V	5.8 — 7.0	4	27.1	43.8	10,9
	Усього	24	94,1	114,8

З табл. 1.2 видно, що чим більша вартість основних виробничих фондів підприємства, тим більше валової продукції воно випускає.

Аналітичне групування найбільш поширене в економіці, банківській статистиці.

За допомогою структурного групування вивчають структуру певного явища, склад населення (працюючих) за статтю, віком, місцем проживання (табл. 1.3).

Таблиця 1.3. Групування населення України за місцем проживання, %

Місце проживання	1940 р.	1970 р.	1990 р.
Місто	32,5	56,3	67,0
Село	67,5	43,7	33,0
Разом	100,0	100,0	100,0

Зокрема у банківській статистиці застосовують: групування підприємств і організацій за формами власності; групування ор­ганів за галузями народного господарства; групування касових оборотів за статтями касового прогнозу; групування за територіальними ознаками — економічними районами; групування працівників банківських установ за статтю, віком, освітою, стажем роботи, кваліфікацією.