24

Державна податкова служба україни національний університет державної податкової служби україни

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проектор з навчальної

та методичної роботи

_________М.М.Касьяненко

«___»_______ 2012 р.

Методичні рекомендації

по виконанню індивідуальних науково-дослідних завдань

З курсу «адвокатура україни»

для підготовки бакалаврів

0304 „ Право “ напрям підготовки 6.030401„Правознавство“

ІРПІНЬ 2012

Методичні рекомендації складено на основі робочої навчальної програми курсу “Адвокатура України” затвердженої в 2012 р.

Автор П.В. Цимбал, д.ю.н., професор, завідувач кафедри кримінального права, процесу та криміналістики

О.О. Мілевський, ст. викладач

кафедри кримінального права, процесу та криміналістики

Рецензент Н.А. Потомська, заступник зав. кафедрою загально-юридичних дисциплін Міжрегіональної фінансово-юридичної академії, к.ю.н.

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри кримінального права, процесу та криміналістики, протокол №____ від “____” ____________2012 р.

Завідувач кафедри

доктор юридичних наук, професор П.В. Цимбал

Розглянуто і схвалено на засіданні вченої ради юридичного факультету, протокол №____ від «___»_______________2012 р.

Голова вченої ради

юридичного факультету

к.ю.н., доцент М.О.Мацелик

Завідувач навчально –

методичного відділу О.О. Бойко-Слобожан

Реєстраційний №______

Зміст

1.	Передмова	4 - 6
2.	Методичні рекомендації щодо виконання індивідуального навчально-дослідного завдання зі складання захисної промови	7 - 20
3.	Порядок оформлення, подання та захисту індивідуального навчально-дослідного завдання	21-22
4.	Література	23 - 24

ПЕРЕДМОВА

В даний час методологією процесу навчання визначено його переорієнтацію з суто лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму.

Означений принцип повністю узгоджується із тенденціями, закладеними у підходах організації навчання та оцінки знань студентів за принципами ECTS та вимогами КМСОНП.

Довгий час педагог виконував роль найважливішого, а інколи єдиного, джерела навчальної інформації та практичного досвіду. Звідси стереотип планування навчального процесу: більше аудиторних годин – більше донесеної лектором інформації. Сучасний стан інформаційного забезпечення має приводити суть лекції до консультативно-оглядового означення проблеми і аналізу можливих напрямків її вирішення. Саме ж вирішення проблеми має залишатися за студентом. Слід сказати, що сьогодні переважна більшість наших викладачів перевіряє не знання, а пам’ять студента. Тому більша частина студентів отримуючи певний освітньо-професійний рівень не володіють аналітичними здібностями, здатністю знаходити й обробляти інформацію, умінням висловлювати і відстоювати свої думки.

Запропоновані останнім часом національні стандарти ставлять в основу навчання самостійну, творчу роботу студента. На цьому принципі базуються і новітні, включно інформаційні, технології навчання. В навчальних планах спеціальностей реалізується тенденція до скорочення аудиторних годин та збільшення кількості годин, які відводяться на самостійну роботу. У структурі навчального навантаження студента за системою ECTS індивідуальна робота також розглядається як один із основних компонентів освіти і повинна займати близько половини його навчального навантаження. Кредити ECTS передбачають повне навантаження студента, не обмежене лише аудиторними годинами.

Вважається, що при виконанні самостійної роботи студент повинен самостійно опрацьовувати конспекти лекцій, літературу до тем, що виносяться на практичні і семінарські заняття, самостійно складати конспекти з тем, які виносяться на самостійне вивчення, виконувати реферати тощо. Навіть, незважаючи на те, що подібні форми самостійної роботи урізноманітнилися пошуком інформації в Інтернеті, виконанням найпростіших завдань на комп’ютерній техніці, вони зводяться до чисто технічної роботи та не вимагають глибокої систематизації та творчого осмислення, конструювання, моделювання. Ефективність такого роду самостійної роботи є надто низькою і ретельно виконує її лише частина, як правило, встигаючих студентів.

Практична реалізація індивідуалізованого принципу самоосвіти може бути виконана при використанні в навчальному процесі індивідуальних навчально-дослідних завдань.

Завдання виконання ІНДЗ спрямовані на: пошук, відбір, систематизацію і узагальнення інформації; застосування різних джерел знань; конструювання змісту своєї майбутньої навчальної діяльності; оволодіння сучасними інформаційними навчальними технологіями; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; розвиток активності, критичності, нестандартності та самостійності мислення; стимуляцію творчої уяви.

ІНДЗ, як і інші модулі в межах залікового кредиту, оцінюється і має питому частку в підсумковій оцінці залікового кредиту. За весь період вивчення дисципліни кожен студент виконує тільки одне індивідуальне навчально-дослідне завдання, з переліку запропонованих в навчально-методичному комплексі дисципліни.

Мета індивідуального навчально-дослідного завдання - самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Зміст індивідуального навчально-дослідного завдання — це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому. Зміст, структура, порядок подання та захисту ІНДЗ, критерії оцінювання розробляються ведучим викладачем, затверджуються кафедрою і доводяться до відома студентів до початку його виконання.

Структура індивідуального навчально-дослідного завдання (орієнтовна):

• зміст (з зазначенням сторінок розділів та підрозділів);

• вступ (зазначається тема, мета та завдання роботи і основні її положення);

• теоретичне обґрунтування (виклад базових положень, законів, принципів, алгоритмів на основі яких виконується практичне завдання);

• методи – вказуються і коротко характеризуються методи роботи;

• основні результати роботи подаються результати, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз);

• загальні висновки (структуризовані за підрозділами);

• список використаної літератури (оформлений відповідно до вимог);

Робочою навчальною програмою з курсу «Адвокатура України» передбачено написання захисної промови адвоката відповідно до обраної фабули судової справи.