Завдання до самостійної роботи

Співвідношення організованої злочинності з іншими видами кримінальної активності.

Відмінність організованої злочинності від простої групової і рецидивної злочинності.

Класифікація злочинних організованих груп.

Сучасний стан організованої злочинності.

Специфіка функціонування організованих злочинних груп у сучасних умовах.

Принципи внутрішньої організації та напрямки діяльності організованих злочинних угрупувань.

Правила кримінальної поведінки організованих груп.

Фактори детермінації організованої злочинності.

Зв’язок організованої злочинності з “тіньовою” та легальною економікою.

Проблема латентності та питання реального виміру статистичних показників організованої злочинності.

Загально-соціальні заходи протидії організованій злочинності.

Теми рефератів

1. Дефініція поняття організованої злочинності

2. Принципи внутрішньої організації організованих злочинних угрупувань

3. Історичні передумови виникнення організованої злочинності в Україні

4. Рівні організованої злочинності 

5. Організована злочинність в Україні: сучасний стан

6. Кримінологічна політика у сфері протидії організованій злочинності

7. Організована злочинність у країнах Європи

8. Організована злочинність у західних країнах

9. Криміногенні фактори організованої злочинності в Україні

10. Проблема латентності організованої злочинності

11. Роль спеціальних підрозділів ОВС з протидії організованій злочинності В Україні

12. Взаємозв’язок організованої злочинності та корупції

13. Проблема глобалізації організованої злочинності 

14. Організована злочинність в економічній сфері

15. Зв’язок організованої злочинності з “тіньовою” та легальною економікою

16. Організована злочинність в політичній сфері

17. Транснаціональна злочинність: поняття, види та загальна характеристика

18. Міжнародна наркозлачинність: поняття, кримінологічна характеристика та попередження

19. Торгівля людьми: поняття, кримінологічна характеристика та попередження

20. Торгівля зброєю: поняття, кримінологічна характеристика та попередження

Тема 13. Кримінологічна характеристика і попередження злочинності неповнолітніх і молоді.

Цілі: з’ясувати поняття та сутність злочинності неповнолітніх і молоді, як окремого виду злочинів, розглянути кримінологічну характеристику даного виду злочинів, особливості їх детермінації та попередження.

Питання семінару

1. Кримінологічна характеристика правопорушень, що вчиняються неповнолітніми віком до 14 років на території України

2. Основні показники й особливості, кримінологічної характеристики злочинності осіб віком 14-18 років та молоді. Груповий характер злочинів, що вчиняються неповнолітніми і молоддю

3. Детермінація неправомірної поведінки неповнолітніх і молоді в сучасних умовах

4. Кримінологічна характеристика особистості неповнолітнього злочинця. Специфіка мотивації протиправної поведінки неповнолітніх і молоді

5. Основні напрямки, форми і методи попередження злочинів неповнолітніх та молоді

Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно розглянути феномен протиправної поведінки осіб, що не досягли 14 літнього віку. Слід встановити які форми девіантної поведінки властиві даній категорії неповнолітніх осіб, їх співвідношення. Необхідно розглянути відмінності та загальні риси протиправної поведінки осіб, що не досягли 14 літнього віку в Україні та інших державах, передумови існування у кримінальному законодавстві іноземних держав більш низького віку кримінальної відповідальності. Слід прослідити взаємозв’язок протиправної поведінки осіб, що не досягли 14 літнього віку та злочинності неповнолітніх та осіб молодіжного віку, встановити характер цього зв’язку.

У другому питанні слід проаналізувати кількісно-якісну характеристику злочинності осіб віком 14-18 років та молоді. Необхідно проаналізувати динаміку цього виду злочинності в Україні за останні роки, її структуру та географічну поширеність. В структурі злочинності осіб віком 14-18 років та молоді необхідно виокремити види злочинів, що мають найбільшу питому вагу, та дати їх докладну характеристику. Окрему увагу слід приділити проблемі вчинення неповнолітніми і молоддю більшості злочинів у групі (більше 60 %), що значно підвищує суспільну небезпеку даного виду злочинів та обумовлює специфіку заходів попередження. Слід розглянути класифікацію підліткових груп, їх специфічні особливості та розподіл ролей серед членів угрупувань. Необхідно приділити увагу також дослідженню зовнішньої ситуації вчинення злочинів даною категорією осіб. Слід відзначити високий рівень латентності правопорушень серед неповнолітніх та молоді та причини цього.

У третьому питанні необхідно розглянути особливості детермінації злочинності неповнолітніх та молоді. Слід проаналізувати взаємозв’язок злочинності неповнолітніх та молоді з падінням рівня моралі в суспільстві, розповсюдженістю алкоголізму та наркотизму серед населення, соціально-економічних та побутових умов їх життєдіяльності. Необхідно проаналізувати роль та механізм впливу на злочинну поведінку неповнолітніх та осіб молодіжного віку їх найближчого оточення (сім’я, виховні та навчальні установи тощо). Слід розглянути проблему втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність дорослими. Окрему увагу слід приділити ролі засобів масової інформації (комунікації) у детермінації девіантної, зокрема злочинної, поведінки неповнолітніх та молоді.

У четвертому питання слід дати загальну характеристику особистості неповнолітнього злочинця та злочинця молодіжного віку, проаналізувати специфічні, властиві цьому типу злочинців, особливості соціально-демографічних, морально-психологічних та кримінально-правових характеристик. Доцільно звернути увагу на такі особливості особистості цього типу злочинців, як: несформованність емоціональної сфери, морально-психологічних установок, соціальних цінностей; низький культурно-освітній рівень; наявність у значного числа злочинців психічних аномалій, обумовлених умовами життя та виховання тощо. Слід звернути увагу на соціально-демографічні особливості цього виду злочинів - 90-95 % злочинців чоловічої статі. Необхідно розглянути найбільш типові мотиви вчинення злочинів неповнолітніми та молоддю: різноманітні мотиви ствердження та самоствердження, обумовлені процесом формування особистості та усвідомлення свого соціального статусу та ролі.

У п’ятому питанні необхідно розглянути основні напрямки, форми і методи попередження злочинів, що вчиняються неповнолітніми та молоддю. Слід розглянути загально-соціальні та спеціально-кримінологічні заходи попередження даного виду злочинів з урахуванням їх специфіки залежно від їх характеру: соціально-економічні, політичні, організаційно-управлінські, психолого-педагогічні та ін. Необхідно окреслити коло суб’єктів попередження злочинів, що вчиняються неповнолітніми та молоддю, та їх повноваження: комітети у справах неповнолітніх та молоді різних рівнів; загальноосвітні школи та професійні училища; центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх (МОЗ); притулки для неповнолітніх; суди; ОВС; виховно-трудові колонії. Необхідно визначити специфічні особливості ранньої профілактики злочинів, що вчиняються неповнолітніми та молоддю, а також особливості діяльності щодо запобігання та припинення вчинення зазначених злочинів. Особлива роль у цьому належить органам внутрішніх справ, зокрема реалізації оперативно-розшукових заходів. Також слід звернути увагу на проблему попередження рецидиву кримінальної поведінки серед неповнолітніх та молоді.