Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно дати поняття корисливої злочинності, яку треба розглядати як сукупність злочинів, що вчиняються з корисливих мотивів, та пов’язаних, як правило з незнаним заволодінням чужим майном. В основі вчинення зазначених злочинів лежить такий духовний феномен, що є „рушійною силою” деструктивної поведінки людини, як експансія. Тобто інтенція самоуправного поширення своїх домагань, вольового користолюбного домінування всупереч пануючим уявленням про справедливість. Слід розглянути класифікацію корисливих злочинів за різними підставами, перш за все, в залежності від сфери суспільних відносин у якій вони вчиняються (побутова: крадіжки і шахрайство; посадова корислива злочинність; злочинність у сфері економіки).

У другому питанні необхідно проаналізувати кількісно-якісну характеристику корисливої злочинності, з урахуванням особливостей кожного виду корисливих злочинів в залежності від сфери суспільних відносин у якій вони вчиняються. Особливу увагу слід приділити злочинам, що вчиняються у сфері економіки, зокрема таким її видам, як: злочини у сфері зовнішньоекономічних відносин; у сфері національних і міжнародних кредитних та інвестиційних відносин; у сфері страхових відносин; у сфері приватизації; пов’язані з обігом фондових цінних паперів, гарантій та боргових зобов’язань; у торговельно-посередницькому секторі економіки; у сфері послуг; у сфері інтелектуальної власності; в окремих галузях народного господарства. Слід звернути увагу та пояснити той факт, чому корислива злочинність є найбільш вагомим видом злочинів у структурі загальної злочинності в країні. Необхідно проаналізувати динаміку корисливої злочинності в Україні за останні роки, її структуру та географічну поширеність. Окрему увагу слід приділити злочинам, що мають найбільшу питому вагу в структурі корисливої злочинності. Також треба розглянути рівень латентності корисливих злочинів різних видів та з’ясувати питання виміру «ціни» корисливої злочинності.

У третьому питанні слід визначити фактори детермінації корисливої злочинності, що діють на загально-соціальному рівні: економічна нестабільність, її зв'язок з політичною кризою у державі; соціальна несправедливість та соціальна стратифікація суспільства тощо. Необхідно проаналізувати вплив факторів зазначеного рівня на детермінацію вчинення корисливих злочинів на індивідуальному рівні та специфіку їх прояву у різних сферах життєдіяльності суспільства.

У четвертому питання слід дати загальну характеристику особистості корисливого злочинця, проаналізувати специфічні, властиві цьому типу злочинців, особливості соціально-демографічних, морально-психологічних та кримінально-правових характеристик. Особливу увагу при цьому слід приділити характеристиці соціально-демографічних та морально-психологічних характеристика зазначеного типу злочинців, зокрема, особливостям вольової та інтелектуально-емоційної сфери корисливих злочинців. Необхідно розглянути процес формування та реалізації корисливих мотиві.

У п’ятому питанні, відповідно до проаналізованих у третьому питанні рівнів детермінації корисливої злочинності, необхідно розглянути загально-соціальні і спеціально-кримінологічні заходи попередження корисливих злочинів. При цьому на спеціально-кримінологічному рівні слід розглянути особливості заходів попередження кожного окремого виду корисливих злочинів: побутових (крадіжки і шахрайство); посадових корисливих злочинів; злочинів у сфері економіки. Необхідно освітити роль спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ та податкової міліції, як спеціальних суб'єктів попередження корисливих злочинів, зокрема злочинів у сфері економіки. Окрему увагу слід звернути на необхідність вдосконалення законодавчого забезпечення діяльності щодо попередження корисливих злочинів (зниження суми збитків, необхідної для порушення кримінальної справи за ст. 185 КК України тощо).