НАЦіональний УНіверситет

«ОДЕСьКА ЮРИДИЧна АКАДЕМіЯ»

Економіко-правовий факультет у м. Сімферополі

Кафедра кримінально-правових дисциплін

Методичні рекомендації

для семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з дисципліни

«Кримінологія»

для студентів денної форми навчання

СІМФЕРОПОЛЬ 2012

Укладач: к.ю.н., доцент __________ В. А. Робак

Методичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з дисципліни «Кримінологія» для студентів денної форми навчання обговорені та затверджені на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін

Протокол №_______ від «____»_________20__ р.

Зав. кафедри кримінально-правових дисциплін

к.ю.н., доцент ________________ В. А. Робак

«_____»___________20__р.

Загальні методичні вказівки

Кримінологія є комплексною соціолого-правовою наукою, яка розглядає питання злочинності і злочину, особу злочинця, потерпілого, а також комплекс інших проблем, пов'язаних із злочинністю і попередженням суспільно небезпечних діянь. Вказані проблемні питання, що вивчаються кримінологією складають предмет дослідження цієї науки. В процесі пізнання кримінології кримінологами використовуються як загальнонаукові, так і спеціальні (приватні) методи отримання соціально-правової і кримінально-статистичної інформації. Як комплексна наука, кримінологія на службу боротьби із злочинністю ставить досягнення багато галузей знань (юридичної і неюридичної спрямованості), з якими вона тісно зв'язана і використовує їх досягнення і методи.

Основною метою викладання даної дисципліни є надання студентам знань, які знадобляться як для більш глибокого засвоєння ряду інших правових дисциплін, так і для успішного здійснення професійної діяль­ності юриста-практика.

На базі знань, одержаних у рамках даного предмета, студенти розширять свої уявлення про зміст таких понять як злочинність які вони набули раніше при вив­ченні кримінального права і процесу, криміналістики та інших галузей знань.

Оволодіння даним курсом дозволить студентам з перших днів навчання в юридичному вузі активно включитися у життя правознавця, правозахисника, цілеспрямовано, оптимально і ефективно засвоювати юридичні знання, набувати умінь та навичок.

Вивчення дисципліни „Кримінологія” здійснюється на основі робочої навчальної програми та тематичного плану і передбачає використання таких форм навчання, як лекція, практичне заняття, самостійна робота. У методичних матеріалах є тематичні плани-графіки, де зазначені теми курсу і форми роботи за кожною темою.

Найважливішою складовою частиною навчально-виховного процесу з курсу „Кримінологія” є навчальні заняття, під час яких здійснюється навчання, виховання та підготовка фахівців відповідного кваліфікаційного рівня, прищеплюються практичні навички щодо виконання майбутніх функціональних обов’язків згідно з посадовим становищем.

Оцінка за усну відповідь, письмову роботу, виконання практичних завдань при поточному контролі на заняттях і екзаменах виставляється:

- „відмінно” - якщо студент показав глибокі знання програмного матеріалу, на базі рекомендованих першоджерел і додаткової літератури, грамотно і логічно його викладає, швидко приймає вірне рішення;

- „добре” - якщо студент знає твердо програмний матеріал, грамотно і логічно його викладає, відповідає без істотних помилок, вірно використовує отримані знання при вирішенні практичних завдань;

- „задовільно” - якщо студент знає матеріал в основному, але не засвоїв його деталей, відповідає без грубих помилок, потребує в окремих ви­падках допомоги для прийняття вірного рішення;

- „незадовільно” - якщо студент відповідає неправильно або ж не по суті питання, не може використати знання на практиці.

Поточний та підсумковий контроль з курсу „Кримінологія ” включає проведення наступних контрольних заходів:

1. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних/семінарських занять і має на меті перевірку рівня підго­товленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення по­точного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються викладачем.

2. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів нав­чання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його заключних етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль знань студента.

Для студентів юридичного факультету підсум­ковою оцінкою є відповідна оцінка за результатами складання заліку.

Контроль сталості знань проводиться кафедрою у вигляді контрольно-опитувальних занять (використовуються кваліфікаційні завдання-тести) з метою виявлення та оцінки рівня оволодіння, одержаними в процесі навчання знаннями, навичками та вміннями. Підсумки контролю використовуються для вдосконалення методів нав­чання.

Самостійна робота студентів передбачає великий ступінь самостійності у вивченні й осмисленні визначених проблем та завдань, пошук відповідної літератури, виступи та обговорення на семінарах відповідного матеріалу.

Самостійна робота вимагає певних зусиль і навичок по засвоєнню навчального матеріалу.

Однією з таких важливих навичок є уміння раціонально розподіляти свій час, керуючись тим, що раціонально організована робота – це найважливіша умова будь-якого успіху. Якщо ж керуватися насамперед принципами “хочу” чи “не хочу”, то чи рано пізно відбудеться зіткнення студента з “авральним” станом навчання і неможливістю повноцінно засвоювати знання. Треба пам’ятати, що чим більше читаєш щодня – тим більша ефективність навчання.

Для успішного навчання необхідно вміти створювати для себе внутрішні стимули, виходячи з того, що вимоги до фахівців у наш час досить стрімко зростають, і сьогоднішні знання – це лише основа того, що прийдеться ще пізнавати в майбутньому. Тому орієнтація на засвоєння знань як на постійний життєвий процес є важливою умовою професійного росту.

Варто мати також на увазі, що сучасний світ пропонує людині море різноманітних джерел інформації, і як би не хотілося – усю її освоїти неможливо. Тому в процесі навчання необхідно вміти раціонально контролювати свої бажання щодо читання та виділяти головне і принципово важливе для свого формування як професіонала.

Для кожної навчальної дії варто шукати найбільш раціональні засоби. Наприклад, постаратися опанувати систему скорочень, навчитися виділяти в тексті найбільш істотне, осмислювати його і коротко конспектувати зміст. Не треба намагатися запам’ятати інформацію механічно – необхідно насамперед зрозуміти її зміст, логіку, практичне значення і т.п. Для успішної організації навчального процесу студентам бажано (у міру освоєння питань) складати словник і записувати визначення головних понять.

Завдання до самостійної роботи, що пропонуються студентам відповідають даній робочій навчальній програмі і представляють найбільш важливі поняття і питання відповідних тем. Рішення цих завдань припускає роботу з найбільш популярними довідковими виданнями і підручниками, дозволяє систематизувати знання за всім курсом.

Однією з форм самостійної роботи студента є підготовка до практичного/семінарського заняття, що складається з усвідомлення завдання, з’ясування логічної послідовності визначених питань, вивчення лекційного матеріалу, навчальної, наукової, довідкової літератури, низки законодавчих актів України, а також окремих міжнародно-правових документів та статистичних даних.

На підставі вивчення чинного законодавства і теорії кримінології кожний студент повинен вміти самостійно робити узагальнення судової практики, аналізувати статистику злочинності, складати кримінологічні правові документи, зокрема, подання про попередження причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів, ухвали судів, по матеріалах архівних кримінальних справ робити висновки про причини і умови вчинення злочинів.

При розгляді питань до кожної теми рекомендується складати план відповіді у формі стислих тез. Питання плану необхідно аналізувати в контексті всієї теми і щодо одне одного, оскільки кожна тема має внутрішню структуру і логіку розташування питань. Працюючи над вивченням теми, важливо враховувати методичні вказівки до кожного з питань, тому що вони допомагають розкрити сутність і зміст проблем, що аналізуються.

Відповідь студента на практичному/семінарському занятті повинна бути чіткою, конкретною, змістовною, висвітлювати зміст питання в основних напрямках, супроводжуватися не тільки формулюванням загальнотеоретичних положень і конструкцій, але і прикладами з державно-правової дійсності, власними висновками і думкою з тієї або іншої проблеми, базуватися на відповідному нормативному матеріалі.

Кожна відповідь повинна бути доповнена виступами інших студентів. При доповненні важливо не повторювати вже сказане, а зосередитися на уточненні окремих положень попереднього виступу і виправленні можливих неточностей або помилок.

Викладач аналізує відповіді студентів і при необхідності їх доповнює і виправляє, звертає увагу на окремі аспекти досліджуваної проблеми, формулює остаточні висновки з питання.

При відповіді студенту дозволяється користуватися самостійно підготовленим планом відповіді, що додасть виступу логічності, цілісності, конкретності.

Дослідження сучасної теорії кримінології доцільно поєднувати не тільки з рішенням рекомендованих задач, але й з реферуванням найбільш цікавих і складних проблем сучасної кримінології. Отримання конкретних знань, формування професійних кримінологічних навичок неможливі без глибокого та ретельного вивчення окремих проблемних питань і їх групового обговорення.

Реферат є письмовою роботою студентів. Робота над рефера­том передбачає: поглиблене вивчення обраної теми, опрацювання наукової літератури, оволодіння навичками логічного узагаль­нення матеріалу.

Реферат є самостійною роботою, яка має виявити здатність студентів розумітися у правових питаннях, систематизувати тео­ретичний матеріал з обраної теми, творчо використовувати нау­кові ідеї для методологічного аналізу обраної проблематики.

Думки інших авторів та цитати повинні мати посилання на джерела у встановленому порядку.

Тема реферату обирається студентом самостійно. Як правило, вона має висвітлювати найважливіші правові проблеми і вибір її погоджують з викладачем.

Реферат має складатися з таких розділів: план (зміст), вступ, виклад змісту теми, висновок, список використаної літератури.

План (зміст) включає всі структурні елементи реферату, із за­значенням сторінок, на яких вони розміщені. Основний зміст ре­ферату поділяється на параграфи чи розділи.

Вступ — один з найважливіших змістових елементів рефера­ту. Форма його — довільна, але в ньому мають обов'язково знай­ти відображення такі питання: стисле обґрунтування вибору те­ми, оцінка її з точки зору актуальності та важливості, визначення її місця в сучасній кримінально-правовій проблематиці, оцінка ступеня і характеру розроблення теми.

Виклад основного змісту теми має являти собою самостійно виконане дослідження обраної проблематики, узагальнення іс­нуючої наукової літератури.

Висновок містить коротке резюме того, що викладено в осно­вній частині реферату. Автор реферату повинен також зазначити ту частину змісту реферату, яка вказує на особисто ним виконану роботу.

У списку літератури вказуються праці, які використовувались під час написання реферату (як правило не менш 5 джерел).

Обсяг реферату має становити 10-15 сторінок комп’ютерного тексту через півтора інтервали.

На титульній стороні необхідно вказати назву навчального закладу, кафедри, навчальної дисципліни, з якої виконується реферат, тему реферату, прізвище, ім’я, по батькові, курс та групу студента, а також місце та рік написання роботи.

У методичних матеріалах окремо виділяється рекомендована досить значна кількість навчальної літератури. Окрім літератури, загальної для всього курсу кримінології (включаючи нормативні акти), до кожної теми практичного заняття пропонується монографічна, періодична і довідкова спеціальна наукова література. Враховуючи те, що основним недоліком відповідей студентів є їх декларативність, обмеженість загальними міркуваннями, оволодіння зазначеними джерелами в процесі реферування та підготовки до практичних/семінарських занять буде сприяти підвищенню теоретичної підготовки студентів. У посібнику є також контрольні питання, що виносяться на залік.

За підсумками вивчення дисципліни „Кримінологія” студенти повинні знати:

• поняття кримінології, її цілі, завдання та практичне значення та місце кримінології у системі наук

• основні кримінологічні вчення;

• поняття злочинності та її кримінологічні ознаки, поняття «ціни злочинності» та «географії» злочинності;

• основні показники сучасного стану злочинності в Україні та її тенденції;

• поняття та види латентної злочинності;

• сутність детермінізму злочинності (поняття причин та умов злочинності, фонових явищ злочинності);

• поняття особистості злочинця її кримінологічні характеристики, типологію та класифікацію особистості злочинця

• особливості мотивації злочинної поведінки;

• поняття та основні положення віктимології;

• види, методи та основні етапи кримінологічних досліджень;

• форми та методи впровадження результатів кримінологічних досліджень в діяльність ОВС;

• кримінологічну характеристику окремих видів злочинності: насильницької, корисливої, професійної, організованої, жіночої, неповнолітніх, рецидивної, працівників правоохоронних органів.

В результаті вивчення дисципліни „Кримінологія” студенти мають вміти:

• застосовувати методи оцінки злочинності та враховувати у практичній діяльності регіональні особливості криміногенної ситуації;

• виявляти та оцінювати латентну злочинність;

• аналізувати фактори детермінації злочинності;

• досліджувати особистість злочинця та мотивацію злочинної поведінки:

• досліджувати особистість жертви злочину та віктимологічні умови вчинення злочину;

• використовувати методи кримінологічних досліджень, зокрема, використовувати метод контент-аналізу документів, складати анкети, опитувальні листи, програми інтерв‘ювання;

• прогнозувати тенденції злочинності щодо окремих регіонів;

• впроваджувати результати кримінологічних досліджень в діяльність практичних органів.