- •1.Основні теорії економічної інтеграції
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я. Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3. Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4. Етапи розширення єс за п.Савоною та ж.Карло
- •5. Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6. Функціональна теорія європейської інтеграції
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9. Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •10. Концепція "концентричних кіл".
- •12.Концепція вибіркової інтеграції.
- •13. Концепція різношвидкісної інтеграції.
- •14. Створення єс та основні етапи його розвитку
- •15. Трансформація інституційної моделі єс у контексті Лісабонської угоди про реформування єс (2007).
- •16. Сучасні позиції Європейського Союзу в глобальній економіці
- •17. Цілі та завдання єс
- •Лісабонська стратегія єс (2000-2010).
- •Стратегія «Європа 2020».
- •Договірно-правова основа Європейського Союзу.
- •Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс.
- •Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •Значення і структура Угоди про Європейський Союз.
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •26. Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27.Основні інституції єс
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Парламенту.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •Сучасна структура бюджету єс, його дохідна та витратна частини.
- •Механізми та інструменти виконання бюджету єс.
- •Компліментарна модель фінансування європейських проектів.
- •Структурні фонди єс та фонд Згуртування.
- •Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна).
- •Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова).
- •Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку).
- •45. Політики єс щодо громадян.
- •Монетарна політика Євросоюзу.
- •Чинники та етапи запровадження євро.
- •Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •Класифікація соціально-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •Сутність та особливості англосакс.Моделі розвитку (вб, Ірландія).
- •Сутність та особливості скандинавської моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Нідерланди).
- •Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія
- •Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •«Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •Особливості німецької економічної моделі.
- •Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •Структура господарства фнр
- •Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •1. Загальні індикатори:
- •2. Позиції у світовій економіці:
- •Еволюція фран.Ї моделі госп.
- •Основні напрями пол..«дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •Сучасна структура економіки Франції.
- •Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •71. Галузева структура господарства Великобританії.
- •Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці.
- •Галузева спеціалізація середземномор країн.
- •Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку.
- •83. Галузева структура господарства Італії.
- •84.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії.
- •85. Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці.
- •86. Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87. Суть та національна специфіка швецької моделі.
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки.
- •89. Модель Рена-Мейднера та її трансформація.
- •90. Позиції нових (2004 р., 2007 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •Структура господарства Польщі.
- •Структура господарства Угорщини.
- •Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України і єс.
- •109.Перспективи укладений Угоди про асоціацію України з єс.
- •110. Перспективи укладення Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі між Україною та єс.
- •Основні теорії економічної інтеграції.
82. Особливості італійської моделі розвитку.
У післявоєнний період Іт. мала одні з найнижчих у Є. макроек-і показники, а р-нь безробіття в ній, зсобливо на Пд. був рекордним серед розвинутих держав світу. Застосування інструментів та механізмів кейнсіанської моделі розвитку упродовж перших повоєнних років дало значний макроек-й ефект - швидко зростало нац.-е вир-во.; в країну надійшли значні євро-і та амер-і інвест-ї. Разом з тим, суттєвою проблемою періоду відбудови був доволі високий рівень безробіття та інфляції, що повністю відповідало кейнсіанській моделі розвитку. Упродовж 1970-1971 рр. в Іт. розпочалася досить серйозна криза, Початок 90-х років виявився найбільш сприятливим для ек-ки країни, коли вона не тільки досягла середнього рівня ВВП на душу населення по ЄС, але й перевищила його.
Перехід від неокейнсіанства до неолібералізму проходив в Іт. у декілька ет-в і мав таку специфіку: провідні іта-кі економісти були переконані, що «книжкове реформування» нац.-ї ек-ки через впровадж-я осн-х монетаристських концепцій за амер-ми рецептами є неможливим, а абсолютизація теорії ринку може швидше за все завдати шкоди реальному сектору нац.-ї ек-ки. Наприкінці XX ст. швидкими темпами у різних провінціях Іт. зростали нові інноваційно-інвестиційні моделі підпр-ва. Наразі Економіка Італії є 4 за величиною у Європейському Союзі після Німеччини, Франції, Великобританії і займає 8-му позицію у світовому рейтингу за номінальним ВВП. За часткою експорту всередині ЄС Італія займає у 2011 році 4 позицію. За часткою країни в імпорті ЄС Італія займає також 4 місце.
83. Галузева структура господарства Італії.
Найбільшу частку ВВП Італії складають послуги – 73%, Промисловість 25%, а сільське господарство займає 2%. Півнія Італії виробляє питому частку доданої вартості в країні, південь – переважно аграрна спеціалізація.
Промисловість країни представлена передусім обробною, наявна відсутності сировинної бази, а відтак орієнтується на працемісткі галузі виробництва. Італійські фірми за своїми розмірами та торговим оборотом не є світовими лідерами, хоча мають сильні позиції в ЄС. Найбільші компанії: Enel, Eni, Telecom Itali, Fiat Group. Італійське машинобудування має різні напрями виробництва, проте найбільш диверсифіковаяими на початку є випуск автомобілів, залізничний рухомий склад (друге місце у світі), сільськогосподарське машинобудування, виробництво текстильного обладнання тощо. Галуззю міжнародної спеціалізації країни є випуск електроніки та електротехніки, з якої майже 40% іде на експорт. Чорна металургія Італії, яка повністю працює на імпортній сировині та посідає шосте місце у світі за прокатом чорних металів (40% виробництва в Європейському Союзі). Традиційними галузями для Італії є хімічна промисловість (передусім фармацевтика), легка (текстиль, модельне взуття, готовий одяг), а також виробництво будівельних матеріалів. Сільське господарство – вирощування цитрусових фруктів, винограду, овочів, картоплі, зернові, велика рогата худоба.