Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpory_1-110.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
29.12.2019
Размер:
631.81 Кб
Скачать
  1. Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна).

Політика ЄС – сукупність інструментів та механізмів для здійснення тієї чи іншої стратегії інтеграційного угрупування через систему визначених на певний час (як правило на 7 років) пріоритетів,

Соціальна політика:

    • долання економічних й соціальних дисбалансів;

    • запровадження мінімальних соціальних стандартів;

    • соціальний прогрес;

    • флоридизація населення.

Європейський соціальний фонд (діє з 1958)

    • скорочення безробіття;

    • розвиток людських ресурсів;

    • перепідготовка кадрів;

    • професійне навчання.

Політика регіонального та локального розвитку:

    • регіональна гомогенізація ЄС;

    • конвергенція (соціально-економічна) регіонів;

    • долання диспропорцій розвитку.

Європейський фонд регіонального розвитку (заснований у 1975 р.):

Конкурентна політика зачіпає4 цілі:

  1. сприяння європейським фірмам в адаптації до нової ситуації глобалізації і конкурентної взаємозалежності

  2. використання конкурентних переваг, пов’язаних з поступовим рухом до ек-и, заснованої на знанні

Цілі і завдання політики ЄС щодо навколишнього середовища : збереження, захист і поліпшення стану навколишнього середовища, турбота про захист здоров»я людей, досягнення раціонального використ прир. Ресурсів, сприяння на між нар рівні заходам спрямованим на вирішеня рег-х і глобальних проблем охорони навколишнього середовища.

  1. Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова).

Політика ЄС – сукупність інструментів та механізмів для здійснення тієї чи іншої стратегії інтеграційного угрупування через систему визначених на певний час (як правило на 7 років) пріоритетів.

Спільна аграрна політика

одна з найважливіших і найвитратніших сфер діяльності ЄС (понад 40 % бюджету ЄС). Належить до виняткових повноважень Спільноти; рішення ухвалюються кваліфікованою більшістю голосів Ради після консультацій у Європейському Парламенті. Головні завдання ССП — забезпечити фермерам прийнятний рівень життя, а споживачам — якісні харчові продукти за справедливими цінами, зокрема шляхом організації спільного ринку сільгосппродукції та застосування принципів єдиних цін, фінансової солідарності та переваги Спільноті.

Енергетична політика:

  • Європейський договір щодо енергетичної хартії (1994);

  • співпраця в енергетичному секторі;

  • рамкова програма дій в енергетичному секторі (1998-2002);

  • транзит енергії;

  • лібералізація енергетичного та газового секторів;

  • диференціація поглядів щодо ядерної енергії;

  • нові підходи до енергетики (2007).

Науково-технічна політика

Технологічні нововведення набувають соціальну спрямованість.

Ця нова для ЄС стратегія була зафіксована в рішеннях Амстердамського (1997 р.) і Лісабонського саммітів (2000 р.) країн-членів ЄС. На порядок денний ЄС Лісабонська сесія Європейської ради винесла задачу формування “Європейського науково-дослідного простору” – ERA. У цілому проект ERA можна вважати якоюсь ідеальною моделлю, покликаною, з одного боку, підсилити вже досягнуті в ЄС механізми оптимізації циклу “освіта-дослідження інновації” (такі, як об’єднання національних і наднаціональних досліджень, їх координація і моніторинг).

Основною метою секторальних промислових політик країн – членів ЄС є утвердження конкурентоспроможності певного сектору, вдосконалення функціонування внутрішнього ринку, а також стандартизація нормативно-правової бази в усіх країнах-членах. Галузева структура промисловості ЄС склалася внаслідок довгострокових тенденцій секторального зростання, важливу роль у якому відіграє продуктивність праці, рівень життя населення, структура локального і глобального попиту, ВНД, міжнародна торгівля та ін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]