2. Діурез та його порушення: поліурія, олігоурія, анурія.

• Особливості спостереження і догляду за пацієнтами з порушенням функцій нирок і сечовивідних шляхів.

Добовий діурез – кількість сечі, що виділяє людина на добу. Визначають за допомогою градуйованого флакона після кожного сечовипускання, записують дані і сечу виливають у туалет. Результат записують у температурний листок або листок інтенсивного спостереження і терапії. Добовий діурез необхідно співставити з водним балансом – кількість випитої і введеної парентерально рідини людині, враховуючи рідкі страви, овочі, фрукти. Він повинен складати не менше 75-80% усієї води, що надійшла в організм приблизно 1,2-1,5 л, решта рідини виділяється через шкіру, легені, кишечник. Денний діурез повинен становити 2/3 від добового, а нічний – 1/3.

Позитивний діурез – якщо кількість виділеної сечі більша, ніж кількість випитої рідини (при призначенні сечогінних засобів).

Негативний діурез – якщо кількість виділеної сечі менша, ніж кількість вжитої рідини (означає затримку сечі в організмі – набряки). М.б. при рясному потовиділенні, повторних блюванні чи проносі.

Здорова людина мочиться 5-6 разів на добу переважно вдень.

Дизуричні розлади:

Ніктурія – явище при серцевій недостатності та захворюваннях нирок, коли нічний діурез перевищує денний.

Анурія – повне припинення виділення сечі.

Ішурія – рефлекторне припинення сечовипускання або через закриття сечовипускного каналу пухлиною передміхурової залози, каменем.

Олігурія – виділення сечі, менше ніж 500 мл (причиною м.б. захворювання нирок, серця, блювання, пронос).

Поліурія – виділення сечі понад 2 л на добу (при захворюваннях нирок, діабеті).

Гематурія – наявність еритроцитів в сечі.

Лейкоцитурія – наявність великої кількості лейкоцитів в сечі.

Піурія – наявність гною в сечі.

Бактерійурія – наявність бактерій в сечі.

Протеїнурія – наявність білка в сечі.

Особливості догляду за пацієнтами в нефроурології: часте провітрювання палати, вологе прибирання, стежити за чистотою білизни, особистою гігієною, застосовувати судно або сечоприймач. Контроль сечовиділення (кількість, колір), збирання сечі для лабораторних досліджень. Харчування пацієнтів відповідно дієти №7а, №7.

3. Заходи в разі затримки сечі.

• Катетеризація сечового міхура: показання, протипоказання, види катетерів, методика.

Затримка сечовипускання (ішурія) полягає в неспроможності самостійно помочитися.

Причини затримки сечі:

• порушення прохідності сечовивідного каналу (при аденомі передміхурової залози, при нирковій коліці);

• в післяопераційному періоді після операції на органах черевної порожнини;

• в післяпологовому періоді;

• при порушенні нервової регуляції функції сечового міхура внаслідок захворювань нервової системи;

• звуження шийки сечового міхура і сечівника, пухлини;

• парадоксальна ішурія – виділення сечі по краплях при повному сечовому міхурі.

Допомога для спорожнення сечового міхура:

• на ділянку сечового міхура або промежину хворого покласти грілку;

• змінити положення хворого, якщо дозволяє стан;

• подразнення слуху хворого звуком води, яка ллється (відкрити кран);

• у чоловіків опустити статевий член у теплу воду, а жінкам полити теплу воду на статеві органи;

• загальна гаряча ванна;

• за призначенням лікаря проводять катетеризацію сечового міхура.

Катетеризація сечового міхура – введення катетера в сечовий міхур.

Цілі катетеризації:

1. Лікувальна: виведення сечі з міхура при гострій затримці сечі; промивання сечового міхура, введення лікарських засобів в сечовий міхур.

2. Діагностична: збір сечі для дослідження, при неможливості виконання цієї маніпуляції за загальними правилами; введення рентгенконтрасної речовини у сечовий міхур.

Протипоказання:

• Пошкодження уретри;

• Стискання уретри аденомою передміхурової залози.

Види катетерів:

1. м’який (гумовий);

2. еластичний (пластмасовий);

3. твердий (металевий).

Ускладнення після катетеризації:

• кровотеча, яка виникає внаслідок травмування слизової оболонки сечовипускального каналу;

• інфікування сечовивідних шляхів внаслідок недотримання правил асептики;

• уросепсис при швидкому всмоктуванні інфікованої сечі у кров’яне русло через пошкоджену слизову сечовипускального каналу.

Промивання сечового міхура

Проводять для механічного видалення з сечового міхура піску, дрібних каменів, гною, продуктів розпаду тканин та введення лікарських препаратів при запальних процесах у сечовому міхурі. Промивають щодня або через день, на курс 12-14 процедур. Попередньо визначають ємність сечового міхура, вимірявши кількість сечі, яку виділяє пацієнт за 1 сечовипускання (приблизно за 3 год.).

Виконують за допомогою катетера та шприца Жане 0,05% р-ном риванолу, 0,02% р-ном фурациліну, антибактеріальними засобами до появи прозорої рідини. Закінчують введенням у сечовий міхур розчину антисептика в кількості, що відповідає половині об’єму сечового міхура, після чого видаляють катетер. Після закінчення промивання сечового міхура можна ввести 15-20 мл теплого 3% розчину коларголу. Пацієнту рекомендують полежати 40-60 хв., щоб затримати сечовипускання.