1.3. Загальні риси та ознаки оформлення газет

Оформлення газети — важлива ділянка журналістської творчості.

Від технічного оформлення газети залежить вплив матеріалів на

читача. Протягом століть людство виробило прості й чіткі закони і

принципи технічного оформлення, що відповідають

демократичному характерові преси.

Ці загальні риси та ознаки оформлення властиві газетам і

журналам різного типу, але разом з тим у кожній газеті поступово

складається власний більш або менш сталий

композиційно-графічний тип. Тому актуальною виявляється проблема індивідуалізації

зовнішнього вигляду друкарських видань у межах оформлюваль-

них норм. У вирішенні цієї проблеми важливу роль відіграє

комплексне і раціональне використання всіх художньо-поліграфічних

засобів.

Стійка композиція номера — один з основних компонентів

довготривалої моделі газети. Стабільність в оформленні пов'язана

зі змістом, тематикою і жанровою структурою газети.

Звісно, головне у газеті — це зміст матеріалів. Саме він визначає

14

форму публікацій, характер і стиль верстки, способи й засоби

технічного оформлення. Зміст матеріалів номера обумовлює як окремі

елементи їх оформлення, так і взаємозв'язок, організацію в єдине

ціле. Між змістом і формою газети й журналу існує постійний

взаємозв'язок.

Стійкість тематичної та жанрової композиції видання виробляє

в читача своєрідну модель очікування, тобто поліпшує

ознайомлення з матеріалами номера, привчає шукати матеріали на звичному

місті, виробляє готовність сприймати публікації номера в добре

знайомих і звичних формах. Стійкість композиції газети ще не

означає створення жорсткої, стандартної її схеми. Принцип

тематичної та жанрової структури полягає в тому, що кожна полоса,

розділ, добірка мають бути змістовними, композиційно завершеними.

Матеріали номера слід розташовувати в точно продуманому,

організованому порядку. Не тільки зміст окремих матеріалів, а й їх

співвідношення, пропорції, розташування є важливими факторами і

мають бути заздалегідь продуманими.

Макетуванням завершується формування випуску періодичного

видання. Макет номера — це графічний план його верстки, який

точно показує розміщення текстів та ілюстрацій, заголовків,

рубрик, форми подачі публікацій, місця й конфігурації кожної з них,

авторських підписів та інших службових деталей.

У структурі та графіці газети виявляються типові особливості

оформлення. У сучасній практиці газетної періодики вироблено

кілька загальних способів верстки: проста, ламана, вертикальна,

горизонтальна, брускова та ін.

Верстка та оформлення є своєрідним коментарем до змісту

номера, вони сприяють вираженню ідеї з допомогою технічних і

художніх засобів. Завдяки оформленню повідомлення набуває здатності

впливати на читача ще до прочитання, викликаючи в нього

бажання ознайомитися з матеріалом, активізуючи читацький інтерес.

У сучасній практиці преси дедалі більшу роль відіграє

заголовний комплекс. Різні його варіанти допомагають читачеві швидко

отримати уявлення про зміст номера. Оформлення заголовного

комплексу має ясно і чітко доносити зміст кожної публікації,

кожного номера.

Вісниками новин також виступають ілюстрації — фотографічні

та ін. Ілюстрації в пресі — це самостійний засіб інформації,

причому як пізнавальної, так і емоційно-естетичної.

15

Велике значення в пошуках обличчя видання мають набірно-

графічні засоби оформлення — лінійки, рамки, колонцифри і т. ін.

Рівень оформлювального мистецтва багато в чому залежить від

стану і перспектив розвитку матеріальної бази друку. Розробка

електронних способів верстки, значне поширення офсетного друку,

фотонабору, автоматизації редакційно-видавничих процесів

дозволили значно поліпшити оформлення періодичних видань.

Форма та оформлення газети — поняття, на перший погляд,

тотожні, але це не так. Під оформленням ми розуміємо художньо-

технічний процес, що включає вибір та застосування шрифтів,

ілюстрацій, способи розміщення матеріалів, засновані на використанні

законів контрасту, пропорції, ритму та ін. Це — найсуттєвіша ланка

у формотворенні газети, але не єдина. Поєднання її з іншими

формотворними процесами та явищами і складає газетну форму, тобто

особливу фізичну конструкцію, зумовлену змістом газети та її

призначенням у суспільстві.

Початкові елементи цієї конструкції — формат, обсяг, колонки.

Вони відрізняють газетну форму від решти форм друкованої

продукції, періодичної та неперіодичної. Ці елементи газетної форми

— результат тривалої історичної еволюції, в процесі якої вони

змінювалися. Видавців і читачів перших газет, мабуть, задовольняли

книжковий формат і невеликий обсяг. Публікація декількох новин

політичного чи економічного змісту не потребувала особливої

конструкції, яка відрізнялася б від конструкції книги.

Необхідність збільшення формату, обсягу газети і поділу її полос

на колонки з'явилася згодом, коли збільшився потік інформації, а

газета стала більш масовою, коли вона почала наповнюватися

повідомленнями найрізноманітнішого характеру — офіційними й

розважальними, комерційними та белетристичними, текстовими та

ілюстративними. Основною технічною межею і мірою для

газетних матеріалів, рубрик, добірок стали полоси і колонки.

Підпорядкованість усіх елементів газети її змістові відіграє

провідну роль на всіх етапах формотворення газети. Коли в минулому

столітті американські видавці почали випускати газети

"простирадлом", то читачі не прийняли їх тому, що було незручно тримати

їх під час читання. І навпаки, газети-таблоїди набули значного

поширення завдяки тому, що малоформатну газету зручно читати

й перегортати не тільки вдома, а й у дорозі.

Критерій доцільності впливає і на такі формотворні елементи

16

газети, як папір і фарба. Тимчасовість використання газети,

оперативність її випуску, періодична зміна номерів від початку

визначили нижчі, порівняно з книгою, поліграфічні якості цих елементів у

газеті та зміни в її естетичному рівні.

Отже, форма газети — це форма просторової організації газетних

матеріалів. Іншими словами, це розмірна модель, що склалася

історично. Вона забезпечує газеті виконання її функцій. У головних

ознаках ця модель універсальна, що відповідає характерові газети

як засобу спілкування і технології її виробництва.

Розмірна модель так само задається оформлювачеві, як і зміст.

Це означає, що суб'єктивний процес оформлення від початку

спирається на дві об'єктивні посилки — зміст газети та її розмірну

модель. Зміст відіграє провідну роль у визначенні характеру

оформлення, але й розмірна модель не залишається осторонь. Навіть

більше, формат і обсяг газети, зумовлені її специфікою, змістом і

призначенням, диктують і змістові, і оформленню визначені розмірні

норми, порушення яких призводить до порушення всієї конструкції

газети. Народжений у секретаріатах редакцій афоризм про те, що

полоса не гумова, якраз і виражає ту елементарну істину, що в

газеті чи в її окремій частині не можна вмістити понад те, що

дозволяють фізичні межі.

Отже, ми бачимо, що формат і обсяг газети, які разом із

колонками складають форму просторової організації текстових та

ілюстративних матеріалів, відіграють щодо цих матеріалів активну роль.

Ця активність форми зростає чи зменшується залежно від того, з

якою ланкою розмірної моделі верстальник має справу: верхня

частина полоси швидше впаде в око читачеві, ніж нижня, перша

полоса читається раніше від внутрішніх і т. д. Використовуючи ці

особливості читацького сприйняття газетної форми, оформлювач

відповідно розташовує матеріали, виносить головні з них на видні

місця і посилює їх графічними акцентами. Оформлення газети

пов'язане з її змістом як безпосередньо (з урахуванням значущості

окремих матеріалів), так і опосередковано — через форму

просторової організації матеріалів (з урахуванням різної значущості

окремих частин цієї форми).

Але цим взаємодія між змістом і зовнішніми елементами

газетної форми не обмежується. Тут слід сказати про внутрішню

літературну форму газети. Зміст газети складають не якісь тексти та

ілюстрації, а матеріали, що мають конкретні жанрові й стилістичні

З' '

17

ознаки. Це — замітка, репортаж, кореспонденція, інтерв'ю, огляд,

стаття, нарис, фейлетон та ін. А ще — документальні й художні

фотоілюстрації, малюнки, карикатури, карти, схеми тощо.

Як і розмірна модель, жанр теж значною мірою обумовлює фізичні

межі матеріалів (стаття — більша за кореспонденцію,

кореспонденція — більша за замітку і т. д.) та їх розташування в газеті

(передова — на початку номера, спорт і довідки — наприкінці, головні

матеріали — на внутрішніх полосах). Ще більшою мірою

літературна форма матеріалів впливає на їхнє індивідуальне графічне

оформлення. Фейлетон чи вірші мають бути оформленими інакше,

ніж стаття чи кореспонденція. На практиці трапляються різні

випадки. У більшості газет серйозно ставляться до графічного

оформлення. Але є газети, творці яких не замислюються над

індивідуалізацією графічного оформлення матеріалів стосовно їх змісту і

літературної форми. У таких газетах заголовок передової статті можуть

набрати рукописним шрифтом, критичну кореспонденцію обрамити

декоративною лінійкою, а ліричній добірці надати графічної чіткості.

Це свідчить про професійне невміння, поганий смак і

зневажливе ставлення до зовнішнього вигляду газети.

Єдність змісту й газетної форми вимагає відповідності всіх її

розмірних, графічних та інших елементів внутрішній, літературній

формі окремих частин змісту. Тільки за цих умов зміст у газеті

набуває потрібної форми. Взаємодія між змістом і формою у газеті

— це складний процес, опосередкований як просторовою, так і

внутрішньою організацією матеріалів. Оформлення і тут виступає в ролі

активної творчої ланки, яка зв'язує всі елементи змісту і форми в

єдиний газетний організм.

1.4. Визначення, завдання і функції оформлення

періодичних видань

Оформлення газети — це її верстка, тобто розміщення текстових

матеріалів, ілюстрацій та заголовків на полосах, а також

застосування текстових, титульних і видільних шрифтів, використання

основного — чорного — і додаткових кольорів. Оформлення газети

безпосередньо зв'язане з її змістом і визначається ним.

Завдання оформлення — сприяти найповнішому виявленню

змісту газетних матеріалів, організувати і спрямувати увагу читача

2 - 2202

18

— допомогти йому орієнтуватись у змісті номера, полегшити

сприймання матеріалів.

Під технічним оформленням газети більшість учених розуміє

систему розміщення публікацій та їх заголовків у газетному

номері й на кожній з його сторінок, способи виділення

найважливіших матеріалів, вибір і застосування шрифтів для набору текстів і

заголовків, використання різноманітних ілюстрацій, а також різних

кольорів.

Якщо розглядати зв'язок між змістом газети та її графічною

формою, то можна прослідкувати кілька ланцюжків. Наприклад,

зміст газетних матеріалів обумовлює форму її подачі — окремими

матеріалами чи добірками. У свою чергу форма подачі матеріалів

визначає особливості їхньої верстки. Від верстки багато в чому

залежить вибір текстових і титульних шрифтів та інших елементів

оформлення. Отже, деякі елементи газетної форми безпосередньо

визначаються змістом газетних матеріалів. Інші ж самі

зумовлюють деякі елементи форми, що лише опосередковано пов'язані зі

змістом матеріалів. Однак у кінцевому підсумку всі елементи

форми пов'язані між собою і складають цілісну форму газети. Всі вони

якоюсь мірою також залежать від змісту матеріалів.

Усе це не означає, що форма завжди підпорядкована змістові.

Форма в газеті — це активна категорія, що має достатню

самостійність. Будь-який досвідчений відповідальний секретар знає,

що ту саму газетну полосу з однаковими матеріалами можна

оформити в декількох варіантах, кожний з яких пасує газеті. Отже, ті

самі матеріали можна розкривати з допомогою різної графічної

форми. Однак та сама форма може служити для оформлення різних

матеріалів.

Водночас ми можемо говорити про активність форми. Газетна

форма не тільки відображає зміст, а й впливає на нього, хоч і

опосередковано. Форма може допомогти чи навпаки — завадити

сприйняттю змісту читачем. Невдала форма (наприклад, дрібний

заголовок, стандартна, невиразна верстка) можуть призвести до того, що

більшість читачів взагалі не ознайомиться зі змістом матеріалу.

Однак для того, щоб оформлювати, треба мати що оформлювати.

Іншими словами, якщо зміст матеріалу слабенький, то ніяка форма

його не врятує.

Позбутися шаблону і штампів можна, якщо вирішити проблему

традицій і новаторства в оформленні газети. Справді, за роки жур-

19

налістської практики накопичено великий досвід оформлення

періодичних видань. Виникли різні тенденції оформлення —

розміщення матеріалів у номері, застосування способів їх виділення,

використання різних поліграфічних засобів. З удосконаленням

поліграфічної техніки, зростанням майстерності журналістів змінюються і

вимоги до оформлення. Ці моменти стимулюють нові й нові спроби

знайти досі невідомі способи графічного оформлення газет. Цих

спроб не треба боятися. Зрештою, відповідь на те, чи виявиться

вдалою нова форма, дасть газетна практика. Якщо нові засоби

верстки не допомагають, а ускладнюють сприйняття газетних

матеріалів, то журналістам доведеться від них відмовитись.

Отже, нове в газетному оформленні застосування оригінальних

засобів верстки — це пошуки найкращих варіантів форми, які

дозволять домогтися, аби вона найбільше відповідала змістові.

Оформлення сприяє вираженню ідеї з допомогою художніх і

технічних засобів. Мета оформлення газети — яскраво і просто

подати словесний матеріал статей, заміток і т. ін. Оформлення — це

явище, майже повністю залежне від газетного матеріалу.

Небажано підганяти матеріал під заздалегідь зроблену графічну форму.

Виняток становить симетрична верстка.

Оформлення має широкий арсенал засобів впливу на читача. Слід

звернути увагу на те, що часте використання цих засобів

призводить до знецінювання їх в очах читача. Оформлення відіграє

активну роль ще й тому, що виховує естетичний смак читача.

Деякі газетярі вважають оформлення мистецтвом, інші —

ремеслом. Істина знаходиться, мабуть, десь посередині. Безперечно, у

графічному оформленні є високі творчі принципи, але досягаються

вони з допомогою певних технологічних засобів.

Завдання, що стоять перед оформлювачем, такі:

— систематизувати зміст, виявити найважливіші дописи;

— спрямувати увагу читача на головне в номері газети;

— поліпшити сприйняття газетного матеріалу.

Для цього треба дотримуватися таких вимог:

— оформлення має відповідати змістові;

— текст не повинен втомлювати очі;

— газету слід правильно оформити за законами естетики.

Для детального вивчення цих проблем оформлення необхідно

розглянути поняття "елемент оформлення". Елемент оформлення

є однією зі складових зовнішньої форми періодичного видання, він

2*

20

має визначені функції передачі змісту, призначення і ряд

специфічних ознак, що дозволяють виділити цей елемент з усієї системи

оформлення.

До елементів оформлення належать, наприклад, текстові шрифти,

міжколонкові пробіли, лінійки і т. ін.

Серед ознак елементів оформлення можна виділити

універсальність. Крім того, всі елементи оформлення двомірні, тобто мають

розмірні характеристики: висоту й ширину. У теорії газетного

оформлення прийнято говорити про розмірні елементи: формат

колонки, ширину полоси тощо. Але, мабуть, правильніше вважати

ці поняття характеристиками елементів.

Елементом оформлення є, наприклад, титульний шрифт, що

використовується для набору заголовків, виділяє їх. Він

характеризується кеглем, накресленням і малюнком.

Текстовий шрифт є самостійною одиницею оформлення, хоча

формально відрізняється від титульного такою специфічною ознакою,

як кегль. Це — розмірна (кількісна) ознака. Однак поряд із цією

особливістю текстовий шрифт має основну функцію — набір тексту,

має призначення — окреслити й донести до читача текст і кілька

специфічних ознак залежно від типу видання. Для набору тексту

здебільшого використовується шрифт світлого накреслення, який

створює на полосі сіре тло більш-менш однорідної інтенсивності.

На цьому тлі виділяються плями заголовків, що набираються в

основному великими літерами і шрифтами напівжирного чи

жирного накреслення.

Водночас у цих двох елементів чимало однакових

характеристик, які дозволяють говорити про них як про підгрупу шрифтових

елементів. Також об'єднуються в підгрупу службових елементів

лінійки, прикраси тощо. Отже, підгрупу складають елементи, які

мають ряд спільних, однакових ознак і характеристик.

За способом передачі інформації, за тим, як отримує читач те чи

інше повідомлення (йдеться про технологію виготовлення), можна

виділити дві групи елементів: набірні та клішовані. До першої групи

належать шрифти, пробільні та службові елементи, до другої —

напівтонові та штрихові ілюстрації.

Елементи форми не існують ізольовано, а завжди групуються,

об'єднуються, розташовуються певним чином. Нижчий ступінь

об'єднання — ряд. Прикладом може бути рядок, тобто комбінація

текстового і заголовного шрифту й пробілів, рамка — об'єднання лінійок

21

і пробілів. Ця найпростіша форма з'єднання характеризується тим,

що групуються елементи одного чи двох видів.

Складніша форма з'єднання — комплекс. Комплекс елементів

складається з кількох рядів і може містити елементи кількох видів.

Наприклад, колонка тексту є комплексом елементів, до якого входять

не лише кілька рядків текстового шрифту, а й пробільні елементи

лінійки, заголовні шрифти тощо. Прикладом об'єднання такого рівня

може служити і заголовний комплекс, що містить в собі різні за

призначенням ряди. Вони складаються з заголовного шрифту,

лінійок, ілюстрацій, пробільних елементів.

Однак комплекси елементів не є самостійними. Вони —

обов'язкова частина складніших угруповань і, як правило, не розраховані

на ізольоване сприйняття. Різні комплекси разом складають

підсистеми. У періодичних виданнях це — матеріали, тобто закінчений

журналістський твір (стаття, кореспонденція, нарис і т. д.). Форма

кожного окремого матеріалу чи рубрики не існує ізольовано.

Кожна публікація вступає в складні взаємозв'язки з іншими і створює

системи.

Найпростіша система публікацій у періодичному виданні — це

добірка, що є об'єднанням кількох самостійних матеріалів,

згрупованих за якоюсь певною ознакою. Складніша система — полоса в

газеті. Потім — номер, видання в цілому.