
- •Тема 1. Принципи й завдання художньо-
- •Тема 8. Ілюстраційне оформлення газети 157
- •Тема 9. Верстка номера газети 181
- •Тема 10. Макетування номера газети 191
- •2. Історія оформлення періодичних видань.
- •5. Обличчя видання.
- •6. Головні складові газетної форми.
- •1.2. Історія оформлення періодичних видань
- •1.3. Загальні риси та ознаки оформлення газет
- •1.5. Обличчя видання
- •1.6. Головні складові газетної форми
- •1. Заголовна частина газети.
- •2. Розділові засоби.
- •3. Службові деталі.
- •2.1. Заголовна частина газети
- •2.2. Розділові засоби
- •2.3. Службові деталі
- •3.2. Обсяг газети
- •3.3. Формат полоси
- •3.4. Кількість і формат текстових колонок
- •4.1. Властивості композиції
- •4.2. Засоби композиції
- •4.3. Конструктивні особливості композиції полоси
- •4.4. Особливості композиції номера газети
- •4.5. Композиційно-графічна модель видання
- •5.1. Шрифтове виділення текстів
- •5.2. Виділення з допомогою формату
- •5.3. Композиційний метод
- •5.4. Графічний метод виділення
- •5.5. Комбінований метод виділення
- •5.6. Інші засоби виділення матеріалів
- •Тема 10
4.4. Особливості композиції номера газети
У кожній газеті складається більш або менш сталий тип
композиції. Під ним розуміють характерні для цього видання роль і
значення кожної з полос, а також постійність розміщення в номері
основних розділів і рубрик. Стала композиція номера — -один з
основних елементів моделі газети. Вона полегшує ознайомлення
читача з матеріалами номера, привчає шукати і знаходити
матеріали, що його цікавлять, на звичному місці. Стійкість композиції
виробляє в аудиторії своєрідну "модель очікування" — готовність
сприймати публікації кожного номера певної газети у добре
знайомих і звичних формах.
Однак сталість композиції газетного номера не означає
створення жорсткої, стандартної схеми. Однією з ознак гарної композиції
є її гнучкість, яка допускає можливість швидкої переверстки тієї
чи тієї полоси, а також можливість зміни місць відділів і рубрик
газети, винесення найважливіших із них на кращі місця номера.
Зв'язок між частинами газетного номера — його полосами —
89
визначається єдністю стилю верстки та оформлення. Це виявляється,
наприклад, у загальному форматі всіх полос, у постійній стандартній
для певної газети кількості текстових колонок на полосі, у
загальних для всіх полос особливостях технічного оформлення.
Композиція номера багато в чому визначається його обсягом, який
залежить від формату і кількості полос. Чим більше полос у
номері, тим легше розмістити на них матеріали основних розділів
газети. Це дозволяє закріпити найважливіші тематичні рубрики
за певними полосами.
Компонуючи номер, оформлювач повинен мати у своєму
розпорядженні багато різних за розмірами матеріалів. Великі статті
служать основою, фундаментом для побудови кожної полоси. Але
формувати номер, використовуючи тільки великі матеріали, можна лише
у виняткових випадках, тому що таку газету буде важко
прочитати. Крім великих статей, на сторінках мають бути розміщені й
середні за розмірами кореспонденції, і різноманітні маленькі
замітки. Перехід від великих проблемних виступів до заміток полегшує
сприймання всього номера.
Важливий елемент композиції номера, організації його
матеріалів — розділи і рубрики газети. Композиція підкреслює
закономірності в організації елементів полоси, зв'язок між ними та всією
полосою в цілому. Композиція відображає складну ієрархію між
матеріалами, яку вона має приглушити.
Сент-Екзюпері вважав, що головна ознака цілого — це не лише
неможливість щось відняти від нього, але у багатьох випадках
неможливість що-небудь додати. Принцип побудови полоси має бути
таким, щоб у процесі сприймання читач повністю уявляв, що її
частини доповнюють одна одну і тягнуться одна до одної, що
відсутність будь-якої з них може зруйнувати архітектуру газети.
Чому ж не виникає враження розвалу, якщо заверстати окремо
одну колонку, а поруч — чотири, або на шестиколонковій полосі
розмістити один-два матеріали на двох стовпцях, а чотири
заповнити іншими матеріалами? Тому що набирає чинності закон
пропорції. Чотири колонки притягують до себе одну й утримують дві.
А дві на три — вже виглядають самостійно. Полоса розпадається,
розвалюється.
90