ПІДГОТОВКА ЗАГОТОВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №4:

1. Прочитати матеріал методичних вказівок.

2. Виділити основний теоретичний матеріал, формули, малюнки, таблиці.

3. Написати заготовку до ЛР№4, в якій мають бути:

• коротко основні головні теоретичні відомості (пункти 1-3 методичних вказівок);

• коротко рекомендації до підбору складу легко бетонних сумішей (пункт 4 методичних вказівок);

• розрахунок складів легких бетонів: основні формули, алгоритм, пояснення до формул (пункт 5-5.1 методичних вказівок, приклад писати не потрібно);

• корегування складу легких бетонів (пункт 5.2 методичних вказівок);

• таблиці наведені в Додатку 2 потрібні для виконання розрахунків, переписувати їх не потрібно, достатньо роздрукувати при необхідності;

• ВИКОНАТИ РОЗРАХУНОК СКЛАДУ КОНСТРУКЦІЙНОГО КЕРАМЗИТОБЕТОНУ ВІДПОВІДНО СВОГО ВАРІАНТУ (варіанти наведені в Додатку 1).

• виконати розрахунок складу лабораторного замісу;

• описати досліди для визначення властивостей бетонної суміші з зарисовкою основних малюнків, написанням основних формул та таблиць.

ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №4

1. Написання допуску.

2. Визначення властивостей бетонної суміші:

• для заданого складу важкого бетону (оскільки розрахунок складу важкого бетону виконувався у ході лабораторних занять в 1 семестрі);

• для розрахованого самостійно складу легкого бетону (щільного конструкційного керамзитобетону);

• корегування складу бетонної суміші при необхідності;

• визначення середньої щільності і марки бетону.

3. Заповнення дослідних журналів.

4. Висновки по роботі (порівняння властивостей важкого і легкого бетонів).

Лабораторна робота №4 проектування складу та визначення властивостей важких та легких бетонів

1. Загальні відомості

Бетон – це штучний кам’яний матеріал, отриманий з раціонально підібраної суміші після її формування і твердіння.

Бетон складається з в’яжучої речовини, крупного і дрібного заповнювача, води. Інколи до бетону додають спеціальні суміші, які можуть поліпшити його якість. До формування суміш називають бетонною.

Залежно від крупності зерен заповнювача бетони бувають дрібнозернисті (зерна до 10 мм) і крупнозернисті (зерна від 10 до 150 мм).

За щільністю бетони поділяються на: особливо важкі (середня щільність понад 2500 кг/м³); важкі (1800- 2500 кг/м³), легкі (500-1800 кг/м³); особливо легкі (об’ємна маса менше ніж 500 кг/м³).

Особливо важкий бетон виробляється на звичайному цементі із заповнювачами, які мають підвищену щільність.

Важкий бетон готують на звичайних щільних заповнювачах.

Для легких бетонів використовують натуральні чи штучні пористі заповнювачі.

Особливо легкі бетони (ніздрюваті) – це суміш в’яжучого, води, тонкомеленого кремнеземного компонента і пороутворювача.

Легкі бетони – група бетонів з середньої щільністю менше 1800 кг/м³. До неї відносяться бетони на пористих заповнювачах (керамзитобетон, аглопорітобетон, перлітобетон), бетони на легких органічних заповнювачах (арболіт, костробетон, полістиролбетон) і ніздрюваті бетони (пінобетон, газобетон). В якості в'яжучих можуть бути використані цемент, гіпс, магнезіальний цемент.

Застосовуються легкі бетони як конструкційні або теплоізоляційні матеріали, володіючи невеликою масою і вартістю щодо важких бетонів.

Види легких бетонів, технічні вимоги до них і бетонних сумішей, матеріалів для їх виготовлення, правила приймання, методи контролю їх технічних характеристик, галузь застосування легких бетонів визначаються ДСТУ Б В.2.7-18-95 «Бетони легкі. Загальні технічні умови».

Класифікація. Легкі бетони класифікують в залежності від виду заповнювачів, структури, міцності, середньої густини, галузі їх застосування.

В залежності від крупності заповнювачів легкі бетони можуть бути:

- звичайними із максимальною крупністю заповнювачів 20 і 40 мм;

- дрібнозернистими із максимальною крупністю заповнювачів 10 мм;

- те саме із максимальною крупністю заповнювачів 5 мм піщані) при модулі крупності піску понад 2,0;

- те саме при модулі крупності піску 2,0 і менше.

За структурою легкі бетони можуть бути:

- щільними (складаються з в’яжучого, дрібного і крупного заповнювача. Міжзерновий простір крупного заповнювача повністю або частково заповнений цементно-піщаним розчином);

- поризованими або ніздрюватими (виготовляються із в’яжучого, води, піску (чи без нього) і пороутворювача. Піно- і газобетони);

- великопористими (скаладаються із в’яжучого (не більше як 300 кг/м³, води і пористого крупного заповнювача).

За видом в’яжучого легкі бетони бувають:

• цементні;

• вапняні;

• цементно-вапняні;

• вапняно-шлакові;

• силікатні.

За показниками міцності на стиск легкі бетони поділяють на класи:

- конструкційних В12,5 (М150); В15 (М200); В17; В20 (М250); В22 (М300); В25 (М350); В30 М(400); В35; В40 (М500);

- конструкційно-теплоізоляційних В1; В2; В2,5; В3,5; В5; В7,5; В10; В12,5; В15;

- теплоізоляційних В0,35; В0,75; В1; В2.

За середньою густиною встановлюють такі марки легкого бетону: D 300; D 400; D 500; D 600; D 700; D 800; D 900; D 1000; D 1100; D 1200; D 1300; D 1400; D 1500; D 1600; D 1700; D 1800; D 1900; D 2000. Допускаються проміжні марки легкого бетону: D 250; D 350; D 450 і т.д.

Марка D 300 показує, що середня щільність легкого бетону в сухому стані рівна 300 кг/м³.

Для конструкційного і конструкційно-теплоізоляційного бетону визначаються марки за морозостійкістю і водонепроникністю:

- за морозостійкістю: F15; F25; F35; F50; F75; F100; F150; F200; F300; F400; F500;

- за водонепроникністю: W2; W4; W8; W10; W12.