- •Методична розробка
- •Управління охороною праці та державний нагляд і контроль за станом охорони праці.
- •1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •2. Структура державного управління охороною праці
- •3. Повноваження Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд )
- •4. Галузеве управління охороною праці
- •5. Регіональне управління охороною праці
- •6. Система управління охороною праці на підприємстві Загальна структура управління охороною праці
- •Системний підхід та аналіз при організації охорони праці на виробництві
- •Загальна структура та завдання системи управління охороною праці на підприємстві
- •У рамках цих заходів працівник зобов’язаний:
- •Державний нагляд за станом охорони праці. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •Комісії з питань охорони праці на підприємстві
- •11. Відповідальність за порушення нормативних актів про охорону прані
Управління охороною праці та державний нагляд і контроль за станом охорони праці.
1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
Управління охороною праці - це підготовка, прийняття і реалізація рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.
Перехід до ринкової економіки, реформування політичної структури влади спричинили за собою глибокі зміни у всіх сферах українського суспільства. У зв’язку з цим також змінилась політики охорони праці в державі. Для контролю за дотриманням трудового законодавства, правильністю, повнотою та своєчасністю виконання заходів з охорони праці на всіх рівнях і створено Державний комітет України по нагляду за охороною праці, який згодом було реформованов Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд).
Функції по охороні праці покладено також на Кабінет Міністрів України та міністерства і інші центральні органи державної виконавчої влади; місцеві державні адміністрації, місцеві Ради народних депутатів.
Розвиток техніки і удосконалення технологій, підвищення рівня механізації, автоматизації виробництва, впровадження досягнень науки - все це створює реальні передумови для полегшення трудомістких і некваліфікованих робіт, для покращення умов і збагачення змісту праці. Проте науково-технічний прогрес, характерний для розвитку будь-якої галузі народного господарства, пов’язаний з інтенсифікацією праці, використанням складнішої техніки. А це, у свою чергу, вимагає підвищення рівня профілактичної роботи щодо запобігання дії на працюючих додаткових небезпечних і шкідливих чинників. До здійснення профілактичної роботи і є потреба в організації управління охороною праці.
«Охорона праці в галузі» - нормативна дисципліна, що вивчається з метою формування у фахівців знань про стан і проблеми охорони праці в галузі, функціонування системи управління охороною праці, шляхи і методи забезпечення комфортних і безпечних умов праці відповідно до чинного законодавства.
Забезпечення безпеки праці - необхідна умова будь-якого технологічного процесу.
Метою управління охороною праці є забезпечення безпеки і здорових умов праці на робочих місцях виробничих ділянок виробництва, запобігання впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів. В управлінні охороною праці беруть участь усі підрозділи підприємства (організації). Ефективність управлінської діяльності в цілому по підприємству залежить від чіткої регламентації функцій, прав і обов’язків усіх служб і посадових осіб з питань охорони праці, що визначається правилами і нормами, що діють у галузі.
Тому курсом передбачається вивчення системи управління охороною праці на підприємстві, механізму реалізації принципу державної політики про використання економічних методів в управлінні охороною праці, основних положень правил безпеки, що діють виробництві.
Розглядаючи державне управління охороною праці в Україні, слід зазначити, що закон «Про охорону праці» уперше чітко визначив політику держави у сфері захисту інтересів як найманих працівників, так і роботодавців в трудовому процесі, законодавчо закріпив право працівника на безпечну роботу.
Згідно з цим законом, роль держави і її інститутів в охороні праці не зводиться лише до створення правових норм і адміністративного нагляду. Держава розробляє і реалізує заходи, спрямовані на створення цілісної системи державного управління охороною життя і здоров’я людей на виробництві, організовує контроль за виконанням відповідних законодавчих і нормативних актів, координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади в цій сфері, ініціює розробку конкретних програм в області безпеки і гігієни праці, стежить за їх виконанням.
Враховуючи, що стан охорони праці відбивається практично на усіх показниках якості життя суспільства (тривалості життя людей, стані їх здоров’я, збереженні національного багатства), в Україні розроблена Концепція удосконалення управління охороною праці.
При розробці концепції опиралися на такі принципи:
- принцип обов’язкового забезпечення безпеки людини, пріоритету життя і здоров’я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;
- принцип плати за ризик. У багатьох країнах економічні пільги і санкції є важелями державної політики в області охорони праці. За розрахунками німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують в 10 разів дорожче, ніж вартість заходів по їх запобіганню. Невипадково у багатьох розвинених країнах інвестування в заходи по охороні праці вважається вдалим бізнесом;
- принцип добровільності і прийнятності ризику, тобто ніхто не має права піддавати людину ризику без її згоди;
- принцип правового регулювання ризику, тобто наявність державних законів, які встановлюють систему заборон і норм попередження нещасних випадків і профзахворювань, а також обов’язкову відповідальність за порушення цих законів;
- принцип доступності і відкритості інформації з питань охорони праці.
Державна політика в області охорони праці базується на принципах:
- пріоритету життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів діяльності підприємств;
- повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
- комплексного рішення завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань і напрямів економічної і соціальної політики та досягнень в галузі науки і техніки;
- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;
- встановлення єдиних нормативів по охороні праці, незалежно від форм власності підприємств і видів їх діяльності;
- використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що впливають на створення безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів по охороні праці;
- здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
- забезпечення координації діяльності державних органів, організацій і об’єднань громадян, які вирішують різні проблеми охорони здоров’я, гігієни і безпеки праці;
- міжнародна співпраця в області охорони праці.
Закон «Про охорону праці» передбачає чітку систему державного управління охороною праці - від уряду, при якому створено і функціонує Національна Рада із забезпечення безпечної життєдіяльності населення, до підприємства.
