Фізико-географічний опис місцевості

Географічне положення

Район знаходиться на південно-західній окраїні Житомирської області. Розташований на межі Полісся та Лісостепу між 50°5Г і 50^С'20^; північної широти та 27°40' і 28°20' східної довготи. На Заході наша місцевість межує з Хмельницькою областю /Полонський район/; на Півночі з Баранівським та Червоноармійським /кол. Пулини/ районами Житомирської області; на Сході - з Житомирським районом; на Півдні - з Чуднівським та Любарським районами Житомирської області.

В минулому це дві волості - Романівська та Миропільська Новоград-Волинського повіту Великої Волині, адміністративний центр якої знаходився в м. Житомирі. Відстань від райцентру Романів до Житомира автобусним сполученням 72 км., повітряним 60 км. До залізничних станцій. Разіне - II км., Печанівка- 15 км.. Миропіль - 27 км.

Геологічна будова і рельєф сформувались протягом тривалої геологічної будови. Поверхня рівнинна, одноманітна, злегка погорбована. В Північній частині спостерігається більш значне розчленування території. Середні висоти місцевості 250-300 метрів над рівнем моря. Найвища точка місцевості знаходиться поблизу Печанівки. На Південь від залізниці місцевість підвищена - це лесове плато, яке порізане ярами і є горбистою рівниною з пониженням на Північ.

В основі поверхні лежить Волинська височина /займає територію всього нашого району/залягає український кристалічний щит, породи якого виходять на поверхню по долинах рік Тетерів та Случ. В геоморфологічному відношенні район знаходиться в межах Слуцько-Тетерівської акумулятивної рівнини.

Водорозділові простори зайняті піщаними відкладеннями річкового та флювіогляційного походження. В межах району є ряд реліктових долин між річками Случ і Тетерів, простежується проходження льодовика під час великого зледеніння землі та наслідки його танення.

Більшість населених пунктів у нашій місцевості виникли на схилах цих долин. Таким долинно-ярутним, прирічковим типом поселення є і Колуково І Романів. Рельєф служив захистом людині від ворогів та звірів, він годував людину, був шляхом сполучення.

Корисні копалини

Найбільше наша місцевість представлена будівельними матеріалами: бутовим каменем, темно-сірим гранітом, гнейсами. Але в районі поселення Романова їх виходів на поверхню немає. Навколо Романова є гончарні та цегляні глини, біла глина /каолін/, піски будівельні таКарцеві /для варіння скла/'. В багатьох місцях є болотні руди, торф, річковий мул.

Клімат. Опади.

Клімат - помірно-континентальний. Район розміщений на північ від барометричної осі високого тиску, Переважаючими вітрами є Північно-Західні. Середня річна температура повітря 6-7°. Середня найхолодніша температура-6°, найтепліша - +17-19°. Абсолютний річний мінімум -34° -35°, річний максимум температури +36° -38°. Середня тривалість періоду без морозу 160-165 днів.

Перші осінні заморозки проявляються в першій декаді жовтня. Весняні приморозки закінчуються в кінці квітня.

Опадами місцевість забезпечена добре. Середні річні суми опадів становлять 470-610 ми. Найбільша кількість опадів влітку. Перехід від одного сезону до іншого відбувається поступово. Характерною особливістю весняного періоду є інтенсивне зростання температур. Літо - найдовша пора року, як правило, неспекотне. Осінь тепла, порівняно суха. Зима м'яка, з частими відлигами і потепліннями, сніговий покрив не постійний.

Наша місцевість має сприятливі умови для землеробства і це мало вирішальне значення для швидкого його заселення і зростання кількості населення.

Ґрунти.

Ґрунти різноманітні. Ґрунтотворні породи нашої місцевості представлені флювіогляціальними, соловими, елювіальними, льодовими та іншими відкладеннями. Відповідно до материнської породи спостерігається закономірність у розміщенні грунтів. Ґрунтовий покрив в основному має дерново-підзолисті грунти різного ступеня опідзоленості та різного механічного складу. На занижених ділянках Півночі поширені дернові слабопідзолисті ґрунти; на підвищеній Південній частині - дернові середньо підзолисті. Ці два підвиди ґрунтів займають половину земельної площі в нашій місцевості. За механічним складом вони супіщані і піскуваті, легкосуглинкові. Ці ґрунти безструктурні, мають мало перегною.

На крайньому Півдні - чорноземи, мало гумусні, легко та середньо суглинкові. Серед чорноземів є масиви сірих підзолистих ґрунтів. На Півночі - 3-4% болотяних ґрунтів.

По населених пунктах, які примикають до Романова є масиви піщаних ґрунтів /Корчівка, Раці, Сущевичі, Голубин, Омильне. Залужне/; сірий суглинок /Романівка, Врублівка, Велика Козара, Мала Козара/.

В ґрунтах Романова переважає сірий супісок, хоч е ділянки і інших ґрунтів.

Внутрішні води.

Наша місцевість багата на водні ресурси - ними в районі зайнято 939га. Долини річок то звужені, то розширені /леси і перекати/, на проривних ділянках береги скелясті, каньйоноподібні. Річки положисті, неглибокі і неширокі. Район перетинають: найбільші річки Тетерів /притока Дніпра/ та Случ /притока Горині/, які разом з малими річками Фастівкою, Лісною, Лисявою, Чоботівкою, Тня, Козаркою, Кам'янкою, Нивною, Годишкою, Чукільовкою, Жабричною, Шейкою,

Гнилушкою та струмками Виспа, Підлісна, Лукавець, Дорогань, Грабелька входять до водозбору Дніпра-Славутича.

Після знищення стародавнього поселення Колуково уцілілі жителі пішли у верхів'я річки Лісної, заболочені численними струмками та болотами, вкриті густими лісами. Нині серед них функціонують лише річка Лісна, яка робить півколо та річка Підлісна, або Лисява, яка впадає в неї в районі вулиці Житомирської невеликий струмок від склозаводу та розкопана під ставок річка Виспа. Інші 8 не тільки втратили назви, а навіть і воду. Вона в них буває періодично під час дощів і танення снігів. Документи говорять про річку Лисяву, а зараз це струмок, що тече до Врублівки і в часи сильної спеки він в багатьох місцях пересихає.

В давнину в районі Романова було багато заболочених місць, в яких нерідко тонули коні і корови. Тепер вони або висохли, або стали ставками і водоймищами /після того, як з них вибрали торф/.

На деяких понижених місцевостях проведені меліоративні роботи, прокопані магістральні канали. І все ж в сезон дощів у Романові ще залишається багато місць по яких важко пройти і проїхати.

Рослинний і тваринний світ.

Рівнинний рельєф, вологий клімат, незначна заболоченість, дерново-підзолисті і чорноземні ґрунти - всі ці фактори зумовили характер рослинного покрову нашої місцевості.

Більша частина нашого району - Північна і Північно-Західна знаходиться в зоні мішаних лісів.

Крайня Південна по лінії Миропіль - Чуднів знаходиться в лісостепу. В минулому майже вся територія була вкрита лісом, тепер ліси займають біля 33% всієї площі.

Відповідно ґрунтовим умовам ростуть такі типи лісів: на вершинах піщаних дюн - бори; на супіщаних підзолистих - субори супіщані, більш родючі вкриті су грудам й; на сірих лісових ґрунтах розкидані листяні ліси - груди.

Найбільш поширені в лісах - сосна, дуб, граб, липа, клен, осика, вільха, модрина поліська, ялина, тополя.

Багато чагарників: крушина, ліщина, калина, глід, шипшина та трав'яних лікарських рослин, ягід і грибів.

В наші дні районна рада закріпила мисливські угіддя за користувачами; Бердичівському держлісгоспу на 15 років площу 5614 га, Баранівському держлісгоспу на 15 років площу 3486 га. До Бердичівського - 393 га державного лісового фонду з території Ясногородської сільської ради, 1422 га з Садківської сільської ради, 328 га з Старочуднівсько-Гутянської сільської ради, 698 га з Ягодинської сільської ради, 710 га з Малокозарської сільської ради, 1903 га з Миропільської селищної ради, 220 га з Колодяженської сільської ради.

До Баранівського держлісгоспу відносяться 2758 га лісів з Нивненської сільської ради. 728 газ Червонохатківської сільської ради.

Степів у природному стані не збереглось. Вони розорані і засіяні, а в занижених ділянках - луки, часто з сіяних багаторічних трав.

Тваринний світ різноманітний. В Поліській північній лісовій частині понад 60, в лісостеповій понад 50 видів і підвидів ссавців.

В лісах живуть лосі, олені, дикі свині, кози, лисиці, зайці, білки, бобри, ондатри.

В районі понад 250 видів і підвидів птахів, а в лісостеповій - понад 300. Серед них багато рептилій /гадюки, ящірки/ і амфібій /жаби/.

З птахів: дикі качки, куріпки, тетеруки, рябчики, фазани, голуби, жайворонки, ібіси, синички, дятли, лелеки.