З найдавніших часів первісного суспільства

ВІЛЬ НАДВОДНЮК

Бувальщини, легенди та перекази рідного краю

КОЛУКОВО-

РОМАНІВ-

ДЗЕРЖИНСЬК-

РОМАНІВ

Нариси по історії рідного краю

Книга перша

В 1946 році вперше, будучи учнем Дзержннської середньої школи, Надводнюк Віль Васильович почув і записав перші розповіді та легенди землі Романівської. З того часу, весь свій вільний час, якого завжди було обмаль, віддав улюбленій справі- краєзнавству.

Навчаючись на історико-філологічному факультеті Житомирського педагогічного інституту їм. І.Я.Франка Надводнюк В.В. плідно працював у архівах міст Житомира, Бердичева, Києва, а в подальших роках Кам'янця-Подільського, Москви, Санкт-Петербургу.

Цією роботою керував завідувач кафедрою загальної історії, автор багатьох наукових праць і розвідок професор Коваленко Л.А. По закінченню інституту, працюючи вчителем історії Курненської СІЇЇ Червоноармійського району, створив наукове товариство „Юний історик", з досвідом роботи якого знайомив істориків України на Дніпропетровських Всеукраїнських педагогічних читаннях. Доповідь надрукована окремою брошурою.

Після повернення у Дзержинськ (нині повернуто історичну назву Романів)вів пошукову краєзнавчу роботу, керував учнівськими історичними гуртками, був керівником краєзнавчо-туристської роботи шкіл району, керівником методичного об'єднання вчителів історії району, ,був директором створеного ним районного історико-краєзнавчого музею.

В районній та обласній пресі постійно друкуються його нариси по історії рідного краю.

Від автора. Люби та знай свій рідний край

Людина народжується і живе в географічному середовищі, в якому розміщується людське суспільство. І перше, і друге формує і вирощує людину як істоту, виховує її як громадянина і патріота своєї землі, свого рідного краю.

Тому з перших днів свого життя, з молоком матері, вона усвідомлює природу, яка дала їй життя, вона усвідомлює свою історію, історію природи та історію людського суспільства. Людина не може бути байдужою до історії, до своїх коренів, бо вона теж творець історії, продовжувач її вічного буття.

Тому вона не тільки повинна любити поле, ліс, річку, пагорби, блакитне небо і ясне сонце - вона повинна знати і пам'ятати історію природи до її появи на світ, ясно усвідомлювати, що було колись з природою, яка її оточує, уявляти в улюблених і рідних місцях навколо себе життя і події людського буття, берегти їх.

Цьому і призвані служити ці нариси по історії нашого Полісся, Волині, нашого сучасного Романова, колишнього давньослов'янського Колукова, потім знаменитого Романова Великого.

Взявши за девіз свого життя бути завжди потрібним людям, з 1945 року я весь свій вільний час віддав цій справі. Я не буду перераховувати праці і нариси по історії рідного краю, які були написані за цей час, скажу лише, що в цей період нагромаджувався матеріал по історії Дзержинська-Романова, І хоч на це не було достатнього часу і коштів, мені в деякій мірі вдалось використати архіви Санкт-Петербурга, Києва, Житомира, Кам'янця-Подільського, Острога, Дзержинська, окремі відомості з польських джерел. Але далеко не все використано і знайдено, особливо з польських і литовських джерел, так як моя праця була любительська і я не мав можливості більше приділяти їй уваги. Не повністю досліджені і багатющі джерела народних переказів, фольклору та топоніміки, не проведено археологічних досліджень. Hay ковці-архео лоти дослідили лише Миропіль /в дореволюційний час/ та Колодяжне /в повоєнні роки/. Тому дані історичні нариси не є всеохоплюючими і закінченими - над пошуками матеріалів і документів, які будуть доповнювати і уточняти події в рідному краю треба ще багато працювати всім.

Нехай девізом для всіх буде гасло: "Люби та знай свій рідний край". Бережи його, гордись ним та примножуй його славу, продовжуй традиції поколінь.

Віль Васильович Надводнюк