Тема 5. Організаційно-методичні основи створення і функціонування інформаційних систем управління фінансами

5.3. Стадії і зміст робіт зі створення і впровадження аіс

На першому етапі створення інформаційної системи необхідно визначити і вибрати проект. Одночасно може бути кілька проектів, тому їх необхідно оцінити за певними критеріями. Для прийняття остаточного рішення щодо проекта керівництву необхідно мати:

 інформацію для розуміння функцій проекту;

 оцінку економічної доцільності проекту (технічну, операційну, законодавчу, політичну тощо);

 інформацію про витрати та прибутки від експлуатації ІС;

 критерії для оцінки та рейтингу проектів (наприклад, дохід від інвестицій, стратегічне вирівнювання).

Якщо проект затверджений, то необхідно перейти до другого етапу.

Аналіз системи (етап 2) передбачає одержання глибокого розуміння про діяльність організації на сучасному етапі в тих галузях, для яких нова інформаційна система буде збудована. Такі знання можна набути шляхом уточнення:

 моделі даних (використовуючи ER схеми);

 потоків даних;

 логічної послідовності обробки.

Схеми потоків даних показують рух даних через організацію або в межах інформаційної системи. Загальна ідея побудови таких схем: конкретизувати процеси (як блоки) і уточнити, як потоки даних „рухаються” між процесами. На рис.2 подану схему потоків даних, побудовану для прикладу вибору студентом курсу для вивчення ВНЗ (експеримент проводитиметься найближчим часом в Національному університеті „Львівська політехніка”).

Комбінація усіх трьох методів

 схем ER;

 схем потоків даних;

 логічної послідовності обробки

визначає (описує) інформаційну систему.

На третьому етапі (проектування системи) визначаються деталі моделей, розроблених на етапі 2, включаючи такі характеристики:

 форми та звіти;

 інтерфейси та діалоги;

 бази даних та файли;

 докладна логічна послідовність обробки (наприклад, псевдокод).

Результатом виконання робіт на цьому етапі є технічне завдання, ескізний проект, технічний проект, робоча документація. Всю документацію на ІС можна поділити на три види:

 за стадіями створення;

 за складовими частинами системи;

 за видами забезпечення.

Зміст документів є загальним для всіх видів інформаційної системи. У разі потреби розробник документів може доповнювати їх залежно від особливостей створюваної ІС. У документи можна включати додаткові розділи та відомості, об’єднувати і виключати розділи. На різних етапах можуть бути різні організаційно-розпорядкові документи: акти, плани-графіки, накази, протоколи. Всю документацію потрібно зібрати в організаційне забезпечення ІС.

За складовими системи документи укомплектовуються на систему, її компоненти, функції, комплекси задач (задачу), комплекс програм(програму).

На кожний комплект документів має бути складена відомість комплекту. Крім того, документація комплектується за такими видами забезпечення: функціональне, інформаційне, технічне, математичне, програмне, організаційне, методичне, правове, лінгвістичне, ергономічне (ГОСТ 34.003-90).

Впровадження системи (етап 4) передбачає побудову діючої інформаційної системи на основі проекту, розробленого на третьому етапі:

Робота з введення в дію ІС згідно ГОСТ 34.601-90 поділяються на такі етапи:

1. Підготовка об’єкта автоматизації до введення ІС в дію.

1.1. Організаційна підготовка об’єкта до введення ІС в дію. При цьому складається графік підготовчих робіт з упровадження і план-графік проведення робіт з упровадження, а також визначається склад приймальної комісії.

1.2. Реалізація проектних рішень з організаційної структури ІС.

1.3. Забезпечення підрозділів об’єкта управління інструктивно-методичними матеріалами.

1.4. Упровадження класифікаторів.

2. Підготовка персоналу, що передбачає його навчання і перевірку здатності забезпечувати функціонування ІС.

3. Комплектація ІС поставленими виробами. Забезпечується одержання комплектуючих виробів серійного й одиничного виробництва, матеріалів і монтажних виробів. Проводиться вхідний контроль їх якості.

4. Будівельно-монтажні роботи:

 виконання робіт з будівництва спеціалізованих будівель для розміщення технічних засобів і персоналу ІС;

 спорудження кабельних каналів;

 виконання робіт з монтажу технічних засобів і ліній зв’язку тощо.

5. Пуско-налагоджувальні роботи:

 автономне налагодження технічних і програмних засобів;

 завантаження інформації в базу даних і перевірка системи її експлуатації;

 комплексне налагодження всіх засобів системи.

6. Проведення попередніх випробувань.

7. Дослідна експлуатація.

8. Проведення приймальних випробувань.

На стадії впровадження проводяться альфа- та бета-тестування. Суть альфа-тестування полягає у виявленні помилок в ІС за допомогою тисяч -тестів під час експлуатації ІС всередині підприємства. Але таке тестування все одно не в стані покрити всі сторони функціонування підприємства в умовах впровадження ІС. Помилки все одно будуть.

З метою локалізації помилок, які не виявлені під час функціонування ІС всередині підприємства, знаходять клієнтів, яким надають безкоштовно або за символічну плату ІС для практичного тестування (-тестування). У цьому випадку виловлюються помилки, які виправляються, а обидві сторони залишаються задоволеними.

На етапі підтримки системи (етап 5), або етапі супроводження і модернізації, необхідно розширити, вдосконалити і поправити функціональні характеристики системи. На цьому етапі розробки ІС проводяться такі роботи:

 виправляються помилки проекту та програмування;

 модифікується система відповідно до змін середовища;

 удосконалюється система для розв’язання нових задач чи врахування нових можливостей;

 забезпечується безпека системи від майбутніх проблем.