7. Вимоги до проведення ремонту трубопроводів (загальні положення)

Для виготовлення конструктивних підсилюючих елементів використовується листовий прокат із низьколегованих сталей 17ГСУ, 13Г1С, 13Г1СУ, 17ГС, 17Г1С, 17Г1СУ, 09Г2С, 09Г2ФБ, 09Г2ФЮ, 09Г2БТ, 10ХСНД, 15ХСНД або того ж самого хімічного складу, як і ділянка трубопроводу, що підлягає ремонту. Заборонено застосовувати матеріали і конструктивні елементи, на які відсутні відповідні сертифікати або паспорти виробників, що підтверджують якість виробів. При виготовленні конструктивних підсилюючих елементів дозволяється використовувати марки сталей, які мають меншу міцність, ніж матеріал трубопроводу (Ст1, Ст2, Ст3 і ін), але мають добру здатність до зварювання (Секв менше рівне 0,46%). Конструктивні підсилюючі елементи виготовляють з двох симетричних напівоболонок, поздовжні кромки яких повинні мати паз під металеву підкладку. Якщо конструктивні елементи безпосередньо не встановлюються на поверхню трубопроводу, пази не виконуються. Перед встановленням і складанням напівоболонок поверхня трубопроводу очищується від іржі, бруду, мастила і т.д.; усі кромки напівоболонок перед їх встановленням на трубопровід зачищаються до металевого блиску на ширину не менше ніж 10 мм. Для встановлення напівоболонок на трубопроводі використовують стандартні зовнішні центратори. Починати зварювальні роботи дозволяється тільки при допустимому тиску у трубопроводі. Усі зварювальні роботи необхідно виконувати з затвердженими технологічними інструкціями, що відповідають ДСТУ. Після зварювання і контролю якості поздовжніх швів в місцях прилягання торців підсилюючих конструктивних елементів до трубопроводу наноситься герметик для захисту від корозії.

8. Вимоги до зварників при ремонті конструкцій

До зварювальних робіт на трубопроводах під тиском допускаються зварники 5-6 розрядів, які повинні пройти атестацію та мати посвідчення відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.16, а також пройти курс навчання по техніці виконання спеціальних зварювальних робіт на трубопроводах під тиском. У випадку, коли зварник мав перерву більше ніж 6 місяців у виконанні вищевказаних спеціальних зварювальних робіт, він повинен пройти повторну підготовку. Перед допуском до роботи зварник повинен пройти стажування з приварювання підсилюючих конструктивних елементів до труби, а також заплавлення корозійних виразок в тотожних умовах (на зразках-імітаторах). У процесі стажування зварювальниками відпрацьовується із застосуванням конкретного зварювального устаткування та пристроїв техніка: - заплавлення корозійно-механічних виразок; - комбінованого зварювання патрубка з трубою; -зварювання напустково-стикових з'єднань, отримання необхідної форми і якості швів, контролю зварювальних параметрів (зварювальний струм, напруга і швидкість зварювання та глибини проплавлення стінки труби). За результатами стажування, зварник повинен виконати зварювання допускних зварних з'єднань, які потім контролюють різними видами контролю (візуальний огляд і обмір, радіографічний, ультразвуковий, руйнівний контроль). Якщо зварне зєднання не відповідає встановленим вимогам, виконують повторне зварювання і контроль зварного зєднання. При повторному незадовільному результаті зварник визнається таким, що не витримав іспит. З метою подолання психологічного бар'єру, що виникає під час роботи на нафтопроводі під тиском, зварник повинен випробувати нову техніку виконання швів і технологію зварювання на стенді-посудині, при внутрішньому гідравлічному тиску в ньому 5.5 МПа. Техніку заварювання корозійних виразок зварник повинен відпрацьовуватн на зразках-пластинах з глухими отворами діаметром 12 мм і 20 мм (з залишковою товщиною перемичок - 4 мм) у різних просторових положеннях. При поновленні наплавленням більших за розмірами корозійних пошкоджень (80 мм х 80 мм), що має місце під час капітального ремонту, відпрацьовується техніка пошарового наплавлення та виконання контурного і термовідпалювального валика.