Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Remont_truboprovodiv_-_2011_ISPIT.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
593.92 Кб
Скачать

10. Терміни та визначення понять дефектів (бандаж, ум’ятини, втрата матеріалу, муфта, гофра, двошарова геометрична муфта та інші)

Бандаж- сталева неприварна ремонтна конструкція, що складається з двох напівоболонок, при монтажі яких виконується обтиснення дефектної ділянки трубопроводу з наступним зварюванням поздовжніх швів напівоболонок.

Ум’ятини – локальне зменшення прохідного перетину труби в результаті механічного впливу, при якому відсутній злам осі труби нафтопроводу.

Втрата металу – зміна номінальної товщини стінки труби, що характеризується локальним потоншенням стінки у результаті механічного чи корозійного ушкодження або обумовлене технологією виготовлення.

Двошарова герметична муфта – сталева приварна ремонтна конструкція, що складається з двох пар технологічних кілець, зварених з трубопроводом двома кільцевими напустковими стиковими стиками та муфти, яка встановлюється на кільцях і герметизується поздовжніми стиковими та кільцевими кутовими швами.

Гофри – поперечні опуклості та увігнутості стінки труби, які чергуються і приводять до зламу осі та зменшення прохідного перетину трубопроводу.

Компаудна муфта – сталева неприварна оболонка, що заповнюється компаундною сумішшю і встановлюється за спеціальною компаудно-муфтовою технологією.

Композитний бандаж- багатошарова ремонтна конструкція із склотканини (або ін матеріалу) та клейової композиції.

Латка накладна- металева пластина овальної або круглої форми, яка має кривизну зовнішньої поверхні труби і приварюється до її стінки.

64. Техніка безпеки і дозиметрія при контролю

Біологічні дії іонізуючого випромінювання шкідливо впливають на організм людини, оскільки поглинута тканинами енергія викликає іонізацію атомів і молекул речовини, що призводить до розрушення клітин. Найбільш чутливі до випромінювання наступні органи людини (в порядку зменшення їх чутливості)

ТЗБ першої-другої груп

1ша група.Об’єднані напівстаціонарні бази що здійснюють роботи по збиранні трубних секцій з малою стелінню механізації. Ці бази використовують для зварки труб діаметром ло 529 мм. Зварка виконується одним або двома зварниками з використанням електродів з основним видом покриття

2га група. Об’єднання секції напівстаціонарних зварювальних баз що складаються з механізованих трубозварювальних ліній і з польових автоматичних установок. Трудомісткі процеси при збиранні труб в секції на лініях механізовані і управління здійснюється дистанційно.

ТЗБ 7 групи

Пересувна зварювальна база БТП-142 для зварки поворотних стиків на трасі довжиною 72 метри зварювання труб діаметром 1020-1420 мм.

ТЗБ 3-4 груп

Є 7 типів конструктивних особливостей.

Зборку труб в секції і зварку стиків відбувається в напівстаціонарних і пересувних трубозварювальних базах які можуть бути укомплектовані різними установками і обладнанням.

3 група це напівстаціонарні бази, які мають зборочні стенди ССТ-141, на яких відбувається зборка секцій, послідуюча автоматична зварка під шаром флюсу а також використання роликового обертача. Ці бази застосовують для зборки і зварки труб діаметром 1020-1420мм;

4 група це напівстаціонарні бази які використовують для зборки і зварки труб діаметром 720-1420 в секцію довжиною до 36м, трудно природних кліматичних умовах. Конструкція такої бази передбачає стаціонарне покриття де проводяться всі операції по зборці і зварці труб (чистка кромок, зборка, цетровка, вирівнювання, прихватки, або з підкладним кільцем;

Технічна характеристика внутрішніх центраторів

Внутрішні центратори діляться на 4 групи:

1-механічний центратор призначений для центровки труб діаметром від 254 мм до 914 мм, цей центратор отримав найбільше розповсюдження в США. Опорними елементами в цьому центраторі являється роз’ємні башмаки, що входить у з’єднання труби.

2-гідравлічний центратор застосовується для зборки стиків труб діаметром від 325 до 1420 мм. Робота цих центраторів основана на дії клинового зажиму.

3-електромеханічний внутрішній центратор призначений для зборки стиків діаметром від 1220 до 1420 мм. Цей центратор володіє особливістю, що може забезпечувати значення розклинення зусилля при меншій вазі центруючого пристрою. Він складається із центруючого механізму, силового пристрою і ролика.

4-пневматичні внутрішні центратори. Випускаються американською фірмою (КРОУЗ) використовуються при будівництві магістральних т-дів, діаметром від 208 до 1524 мм. Пневматичні центратори володіють тою особливістю що розжимний механізм має пневматичний привід, що працює під тиском від 1.27 до 1.57 МПа.

Внутрішні гідравлічні центратори. Технічна характеристика табл. 1.

Центратор внутрішній

Діаметр т-ду, мм

Маса без штанги, кг

Маса штанги, кг

ЦВ-32

325-381

260

95

ЦВ-5н

529

290

95

ЦВ-61

630

350

95

ЦВ-81

720-820

800

95

ЦВ-92

920

940

95

ЦВ-104

1020

1460

95

хо

дові

ЦВ-124

1220

1670

95

ЦВ-144

1420

1910

95

Внутрішні центратори мають значні розміри і масу, тому при центровці труб для їх переміщення по трасі використовують трубоукладчик. Для збільшення механізації збірних операцій застосовують самохідні пристрої, які забезпечують переміщення центраторів.

Самохідні пристрої застосовують для переміщення центраторів наступних типів: ЦВ-81-ЦВ-144, для зварювання в польових трубозварювальних базах.

ТЗБ першої-другої груп

1ша група.Об’єднані напівстаціонарні бази що здійснюють роботи по збиранні трубних секцій з малою стелінню механізації. Ці бази використовують для зварки труб діаметром ло 529 мм. Зварка виконується одним або двома зварниками з використанням електродів з основним видом покриття

2га група. Об’єднання секції напівстаціонарних зварювальних баз що складаються з механізованих трубозварювальних ліній і з польових автоматичних установок. Трудомісткі процеси при збиранні труб в секції на лініях механізовані і управління здійснюється дистанційно.

До обладнання яке використовується на ТЗБ відноситься: обертачі, привід поздовжнього переміщення, гідропідйомник, гідропідйомник-штангель, перевантажувач, роликова опора, тягова лебідка, збірні приспосіблення, машини для очищення та намотування дроту.

ТЗБ 7 групи

Пересувна зварювальна база БТП-142 для зварки поворотних стиків на трасі довжиною 72 метри зварювання труб діаметром 1020-1420 мм.

До обладнання яке використовується на ТЗБ відноситься: обертачі, привід поздовжнього переміщення, гідропідйомник, гідропідйомник-штангель, перевантажувач, роликова опора, тягова лебідка, збірні приспосіблення, машини для очищення та намотування дроту.

Технологія зварювання кольорових металів та їх класифікація

Алюмінію,міді,Титану, нікелю і їх сплавів

Чистий алюміній і його сплави добре зварюються всіма способами значно важче 3-4 групи ,а високоміцні сплави (5 група) дуговим способом не зв.

Основною особливістю алюмінію і його сплавів є значне його окислення і здатність розчиняти велику кількість водню в рідкому стані при значному зменшенні розчинності ,при його твердінні.

Широке використання отримали наступні види зварювання алюмінію:

  1. Ручна або механізована дугова зварка тугоплавким (неплавким) електродом у захисному інертному газі(аргон,гелій та їх суміш)

  2. Механізоване дугове зварювання металевим електродом в захисному газі

  3. Автоматичне дугове зварювання зв. дротом під шаром флюсу

  4. Стикова або точкова контактна зварка

  5. Зв. газокисневим полум’ям( газова зварка)

  6. Дугова зварка вугільним (або графітним)

  7. Зв. алюмінію електродом із покриттям а також електронним і лазерним променем

Зв. міді проходить погано в зв’язку з її великою теплопровідністю, рідино текучості і підвищеної схильності до утворення тріщин при зв.

При виготовленні зварних конструкцій найбільше розповсюдження отримали наступні види зв:

  1. Дугова зварка вугільним електродом

  2. Дугова зварка плавланим електродом

  3. Газова зварка

  4. Автоматична та напівавтоматична зв. під флюсом

Основною проблемою при зв. латуні є випаровування і згорання цинку у результаті зменшується його вміст в металі шва і погіршується якість.

При товщині латуні понад 8-10 мм виконують попередній підігрів до температури 300-500 ,а при товщині більше 20 мм необхідний супутній підігрів . Після зварювання шов проковують ,а виріб відпалюють при температурі 600-700.

  1. Ручне зварювання покритим електродом

  2. Графітовим електродом

  3. Вольфрамовим

  4. Автоматична та напівавтоматична зв. під флюсом

Існують десятки видів бронз, які за зварюваністю значно відрізняються одна від одної.

Зварювання бронзи можна виконувати вугільним електродом з присаджувальним металом, покритими електродами та вольфрамовими електродами в аргоні

Деформовані бронзи товщиною до 4 мм зв. усіма способами дугового зв. без попереднього підігріву.

Більшої товщини й ливарні бронзи зварюють з підігрівом до 250-300

тсб 5-6 груп

Призначення ТЗБ і основні операції на них.

Польові ТЗБ використовують для механізованого збору і зварки окремих труб в секції довжиною 24-48 м. Є два типи: напівстаціонарні та ____________. Використання ТЗБ дозволяє механізувати збірні операції, застосовувати високопродуктивні методи зварки, організувати поточний контроль якості зварних робіт. На механізованих базах стики з’єднують в поворотному положенні з використанням автоматичної зварки під флюсом і в неповоротному з використанням електроконтактної зварки.

Конструктивні особливості ТЗБ.

ТЗБ по степенях механізації збірнимх операцій можна поділити на декілька основних груп:

1-ша об’єднує напівстаціонарні зварні бази, щзо здійснюють роботи по збиранню секцій з такою степеню механізації : ці бази використовують для зварки труб діаметром 529-1020 мм.

Друга група об’єднує серію напівстаціонарних зварних баз що складаються з механізованих трубозварних ліній із польових авто зварних установок. трудомісткі процеси при збиранні труб в секції на лініях механізовані і управління здійснюють дистанційно.

Напівстаціонарні бази третьої групи мають збірні стенди, на яких здійснюють збирання секцій. наступна автоматична зварка під шаром флюсу виконують на ПАУ з використанням роликового обертача.

напівстаціонарні механізовані бази 4-ої групи використовують для збирання труб в секції з використанням двосторонньої зварки. Є 3 модифікації.

У 5-ої групи комплектують електроконтактними установками.

5) Напівстаціонарні зварювальні бази які застосовуються для зборки двохсторонніх поворотної зварки стиків двохтрубних секцій діаметром 1020-1420мм;

6) Напівстаціонарні зварювальні бази які комплектуються електроконтактними установками

.

Технічна характеристика зовнішніх центраторів

Центратори діляться на зовнішні, які розміщаються на зовнішній поверхні труби, і деформуючи кінці труби стискають в середину, і внутрішні, які розміщуються у внутрішній порожнинні труби і деформовані кінці розтягуються на зовню.

Зовнішні центратори, їх класифікація, технічні характеристики.

Зовнішні центратори використовують при зварці труб в секції для зварки на напівстаціонарних базах, а також при збірці труб в лінію трубопроводу.

Ексцентриковий центратор складається з двох та трьох дуг роликового типу. Типи: ЦНЭ-8-15, ЦНЭ-16-21, ЦНЭ-27-32, ЦНЭ-37-42. Центра тор кожного типу можна використовувати для стиків труб не менше двох діаметрів.

Жорсткий гідравлічний центратор складається з двох сталевих напівкілець, які з’єднані між собою шарніром. Їх використовують для труб Ø 400-1500 мм.

Зовнішній багатокільцевий центратор складається з декількох зовнішніх і внутрішніх кілець, шарнірно з’єднаних між собою і утворюючих разом з накидним замком замкнутий ланцюг. На внутрішніх кільцях закріплені ролики, з допомогою яких утримуються труби при центруванні. Типи центра торів: ЦЗ-51, ЦЗ-61, ЦЗ-71, ЦЗ-81, ЦЗ-91, ЦЗ-101, ЦЗ-121.

Технологія зварювання чавунів та їх класифікація

Чавунами називаються залізовуглецеві сплави з вмістом вуглецю більше 2,14 %.

Чавуни доцільно класифікувати за призначенням на: білі, сірі, ковкі, високоміцні і антифрикційні.

Білі чавуни - це чавуни, в яких вуглець перебуває у зв'язаному стані, у вигляді цементиту (Fe3C). Їх можна класифікувати за структурою: до евтектичні (вміст вуглецю від 2,14 до 4,3 %); евтектичні (вміст вуглецю 4,3 %); заевтектичні (вміст вуглецю від 4,3 до 6,67 %).

Сірі чавуни - це чавуни, в яких вуглець перебуває як у зв'язаному стані (Fe3C) так і в вільному у вигляді графіту. Сірі чавуни маркуються буквами СЧ з цифрою, яка вказує мінімальну границю міцності на розрив або розтяг. СЧ12, СЧ15, СЧ18, СЧ21, СЧ24, СЧ25, СЧ32, СЧ35, СЧ40, СЧ45

Ковкий чавун - умовна назва м'якого і в'язкого чавуну, який одержують з білого чавуну шляхом відливанням з подальшою термічною обробкою. Його не кують, але він набагато пластичніший за сірий чавун. Ковкий чавун, як і сірий, складається із основи – сталі та містить частину вуглецю у вигляді графіту, проте графітові включення у ковкому чавуні інші по формі (у вигляді плям, а не пластин). Властивості ковкого чавуну залежать від металевої основи і розміру включень графіту, чим менші включення графіту, тим міцніший ковкий чавун. КЧ30-6, КЧ33-8, КЧ35-10, КЧ37-12 КЧ45-7, КЧ50-5, КЧ55-4, КЧ60-3, КЧ65-3

Високоміцні чавуни. Підвищення міцності і пластичності чавунів досягають модифікуванням під час виплавляння, яке забезпечує одержання глобулярного (сфероїдального) графіту замість пластинчастого. Таку форму графіту одержують при введені присадок у рідкий чавун магнію або лігатури (20 % Mg + 80 % Nі).

Встановлені такі марки високоміцного чавуну у відливках: ВЧ35, ВЧ40, ВЧ50, ВЧ60, ВЧ70, ВЧ80, ВЧ100, ВЧ120.

Існує два способи зварювання чавуну:

1) Гаряче зварювання – є найбільш радикальним методом боротьби з утворенням відбілених та загартованих ділянок шва та навколо шовної зони, а також утворенням пор і тріщин слугує попередній підігрів виробу до температури 650–700 oС, та повільне охолодження його після зварювання. Технологічний процес гарячого зварювання складається із на-ступних етапів: 1– підготовка виробу під зварювання; 2 –попередній підігрів деталей; 3 – зварювання; 4 – наступне охолодження. Зварювання проводять на постійному струмі

прямої полярності вугільними електродами діаметром 8…20мм. Діаметр електроду та силу струму вибирають залежно відтовщини зварюваного металу .Гаряче зварювання чавуну дозволяє отримувати зварніз’єднання, рівноцінні зварюваному металу (за механічними

характеристиками, міцності, оброблюваності, та ін.), але цетрудомісткий та дорогий процес.

2) Холодне зварювання це зварювання без попередньо-го нагріву виробу.

Цей спосіб потребує менших затрат, та дає більше мож-ливостей регулювання хімічного складу металу шва. Але принакладанні валика на холодну поверхню чавуну внаслідокшвидкого відведення теплоти в навколо шовній зоні утворюються відбілені ділянки, а метал шва може утворитись твердим та крихким.Існує багато різноманітних способів холодного зварю-вання чавуну, залежно від необхідного хімічного складу металу шва:

а) зварювання чавуну сталевими електродами:

- без встановлення шпильок;

- із встановленням шпильок;__

- зварювання сталевими електродами із карбідоутворю-

ючими елементами в покритті;

б) зварювання чавунними електродами;

в) зварювання електродами із кольорових металів та

комбінованими;

г) зварювання в середовищі вуглекислого газу, порошковим дротом, електрошлакове та ін.

ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]