12. Вимоги до джерел живлення при зварюванні труб і конструкцій

Вимоги до джерел живлення:

1) напруга холостого ходу джерела живлення має бути в 2-3 рази вищою за напругу зварювальної дуги, що необхідно для полегшення запалювання дуги. В той же час ця напруга має бути безпечною при виконанні необхідних правил. ГОСТ визначає максимальне значення напруги холостого ходу не вище 80 В для джерела живлення змінного струму і 90 В- постійного струму;

2) зміна напруги дуги, що відбувається зі зміною її довжини, не повинна викликати значної зміни зварювального струму, а значить, зміни теплового режиму зварювання;

3) сила струму при короткому замиканні має бути обмеженою. Нормальний процес дугового зварювання забезпечується, якщо струм короткого замикання вищий від зварювального струму в 1,1-1,5, а інколи й у 2 рази;

4) час відновлення напруги після короткого замикання має бути невеликим (зазвичай необхідно, щоб напруга відновлювалась від 0 до 25 В за час, не більший 0,05 секунд). Це необхідно для забезпечення стійкості дуги;

5) джерело живлення дуги повинно мати пристрій для регулювання зварювального струму. Регулювання струму необхідне, щоб мати можливість проводити зварювання електродами різних діаметрів. Межі регулювання струму мають складати приблизно

30 - 130% від номінального зварювального струму;

6) внутрішні вольтамперні характеристики повинні відповідати виду зварювання і типу зварювального апарату;

7) мати невелику вагу, розміри, а також бути зручними в експлуатації.

Виконання зварних робіт при ремонті трубопроводів в гірських умовах

Ремонт нефтепроводов в горных районах и районах с сильнопересеченным рельефом (горных условиях) отличается значительной сложностью по сравнению с ремонтом на равнинной и слабопересеченной местности почти на всех этапах работ, а в некоторых случаях (при расположении рядом с другими коммуникациями) требует отдельного инженерного решения или становится практически невозможным (в осенне-зимний период на крутых склонах). Сборку и сварку труб и секций нефтепроводов в нитку на уклонах до 20° следует производить снизу вверх по склону, подавая трубы или секции сверху вниз, при большой крутизне — на промежуточных горизонтальных площадках или горизонтальных площадках вершины горы с последующим протаскиванием (спуском) подготовленной плети трубопровода.

В яких випадках застосовують ТЗБ та їх класифікація

Польові ТЗБ використовують для механізованого збору і зварки окремих труб в секції 24-48-72 м. в залежності від рельєфу місцевості. Є два типи ТЗБ: напівстаціонарні та стаціонарні. Використання ТЗБ дозволяє механізувати збірні операції, застосовувати високопродуктивні методи зварки, організовувати поточний контоль якості зварних робіт. На механізованих базах стики з’єднюють в поворотному положенні з використанням автоматичної зварки під шаром флюсу і в неповоротному з використанням електроконтактної зварки (тиском).

ТЗБ по степеню механізації збірних операцій поділяються на 7 груп:

1)Об’єднані напівстаціонарні бази що здійснюють роботи по збиранні трубних секцій з малою стелінню механізації

2)Об’єднання секції напівстаціонарних зварювальних баз що складаються з механізованих трубозварювальних ліній і з польових автоматичних установок

3)Напівстаціонарні бази які мають збірні стенди

4) ТЗБ для зварки і зборки труб до 36 м. в складних природно-кліматичних умовах

5) Напівстаціонарні механізовані бази для збирання труб в секції з використанням двохсторонньої зварки

6) ТЗБ які є вкомплектовані електроконтактними установками

7) Пересувна зварювальна база БТП-142 для зварки поворотних стиків