Одиничні показники якості умивальників
Показники якості |
Умовні позначення |
Суцільне покриття з рівною, гладкою і блискучою поверхнею |
Р1 |
Термічна і хімічна стійкість покриття |
Р2 |
Колір умивальника |
Р3 |
Тип умивальника (форма) |
Р4 |
Наявність керамічного п’єдесталу |
Р5 |
Номенклатура показників, які визначають конкурентноздатність, відносно стабільна. В той же час важливість їх змінюється залежно від умов, які склалися на ринку. Тому наступним етапом являється визначення вагомості показників конкурентноздатності (табл. 3).
Таблиця 3
Результати ранжування одиничних показників якості умивальників
Експерти, j |
Умовні позначення одиничних показників якості, i |
Разом |
||||
Р1 |
Р2 |
Р3 |
Р4 |
Р5 |
||
Експерт 1 |
7,0 |
5,0 |
2,5 |
2,5 |
3,0 |
20 |
Експерт 2 |
6,0 |
4,0 |
3,0 |
3,5 |
3,5 |
20 |
Експерт 3 |
6,5 |
5,5 |
2,6 |
2,6 |
2,8 |
20 |
Експерт 4 |
6,8 |
3,8 |
3,2 |
3,0 |
3,2 |
20 |
Експерт 5 |
6,2 |
4,3 |
2,3 |
3,8 |
3,4 |
20 |
Разом |
32,5 |
22,6 |
13,6 |
15,4 |
15,9 |
100 |
Коефіцієнт вагомості, mi |
0,325 |
0,226 |
0,136 |
0,154 |
0,159 |
1 |
Коефіцієнти вагомості вирахувано як відношення суми рангів всіх показників якості до загальної суми рангів всіх показників якості, тобто
,
[2]
де aij – ранг і–го показника якості j–го експерта;
n – кількість показників якості;
r – кількість експертів.
З метою визначення вірогідності проведеного ранжування (об’єктивності коефіцієнтів вагомості одиничних показників якості) використовується коефіцієнт рангової кореляції або коефіцієнт конкордації (W). За ним визначають ступінь узгодженості експертів. Висувається гіпотеза – якщо ранжування проведено експертами без обміну думками, то узгодженість їх чи неузгодженість не є величина випадкова і об’єктивність експертизи визначається модулем коефіцієнта узгодженості. Останній виражається нерівністю 0 W 1. Узгодженість повинна бути меншою, як 75 %, тобто W 0,75.
Визначають коефіцієнт узгодженості за формулою:
W = 12 2 / r2 (n3 – n), [3]
Де 2 – дисперсія рангів. Дисперсію визначають за формулою:
2 = (aij - aij / n)2 [4]
21 = (32,5 –100 /5)2 = 156,25
22 = (22,6 –100 / 5)2 = 6,76
23 = (13,6 – 100 / 5)2 = 40,96
24 = (15,4 – 100 / 5)2 = 21,16
25 = (15,9 – 100 / 5)2 = 16,81
W = 12*(156,25 +6,76 + 40,96 +21,16 +16,81) / 52 (53 – 5) = 2903,28/3000 = 0,977 або 97,7 %.
Отже, узгодженість майже повна.
Далі здійснюється формування групи аналогів і встановлення значень їх показників, а також здійснюється вибір базового зразка. У нашому випадку у ролі базового зразка виступає створений гіпотетичний зразок, властивості якого задано на такому рівні, щоб вони відповідали технічним можливостям виробника, були реальними для виробника та відображали об’єктивні вимоги споживачів цього ринку.
Визначивши коло
властивостей для аналізу та відібравши
зразок, розраховують конкурентоспроможність
товару за споживними властивостями або
зведеним параметричним індексом (табл.
4). Параметричний індекс для кожної
споживної властивості (
)
розраховується як відношення числового
значення цієї властивості товару, що
оцінюється (
)
до числового значення властивості
товарного зразка (
):
,
[5]
де – значення i–го параметра, або числового значення споживної властивості товару, що оцінюється;
– значення і–го параметра, або числового значення споживної властивості товару-зразка.
Параметричні індекси дають порівняльну характеристику окремих споживних властивостей умивальників, які ми оцінюємо, до товару зразка. Загальну оцінку задоволення покупця споживними властивостями товару (табл. 4) в цілому зроблено за допомогою зведеного параметричного індексу (К), що розраховується як сума добутків всіх параметричних індексів вагомості для даного товару:
[6]
Де n – число кількісно визначених споживних властивостей, що аналізуються;
– значущість
(вагомість) і – го параметра;
– параметричний індекс і – ої споживної властивості.
Як видно з табл. 4, всі зразки, що аналізуються, здатні задовольняти потреби споживачів.
Для більш повної характеристики конкурентоспроможності товару розраховуємо параметричні індекси та зведений індекс за економічними показниками (параметрами). Аналіз починається з підрахунку витрат, пов’язаних з придбанням і повним споживанням товару.
Розмір видатків покупця на придбання та споживання умивальника визначається ціною товару (В1), видатками на його транспортування (В2), встановлення (В3), комплектуючі деталі (В4).
Сукупно всі видатки становлять величину, що називають ціною споживання (В). Це становить обсяг коштів, які необхідні споживачеві протягом всього терміну експлуатації товару. В загальному вигляді ціна споживання виглядає як сума окремих складників: В = В1 + В2 + В3 + В4.
Таблиця 4