Склеродермія
Етіологія: до кінця не з’ясована, має значення генетичний чинник, перенесена вірусна інфекція, переохолодження, алергізація, травми, вібрація, лікарські препарати, інтоксикація організму, підвищена інсоляція.
Клініка: основний симптом – ураження шкіри (склероз шкіри) – шкіра втрачає еластичність і цілісність, ущільнюється, з’являються ділянки депігментації або гіперпігментації, телеангіоектазії, можлива поява гіперкератозу. Розвиток склеродермічної кисті (“пташина лапа”) – шкіра кисті блискуча і витончена. Тонус м’язів послаблений. Можливе ураження суглобів: біль, скутість вранці, контрактури.
Атрофія м’язів. Розвиток езофагіту, ентериту, дуоденіту. Розвиток пневмофіброзу. Фіброз ендокарда, міокарда і перикарда. Враження судин. Дифузний гломерулонефрит.
Діагностика: аналіз крові: прискорення ШЗЕ, лейкоцитоз, помірна гіпохромна анемія, підвищення фібріногену, диспротеїнемія, поява С-реактивного білка, LЕ-клітини.
Лікування: комплексне, довготривале. Нестероїдні протизапальні, препарати амінохолінолінового ряду (делагіл, плаквеніл). Кортикостероїди: преднізолон 20-40 мг, тріамцінолон. Імунодепресанти (азатіопірин, циклофосфамід, лейкеран). Електрофорез з лідазою, аплікації парафіну, лікувальні ванни.
3.3. Рекомендована література:
Основна:
В.А. Левченко “Внутрішні хвороби”, стор. 380-383
Додаткова:
Н.М. Середюк “Внутрішня медицина”
3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою по темі: “Склеродермія”
Основні завдання |
Вказівки |
Відповіді |
Вивчити:
1. Етіологію.
2. Патогенез.
3. Клініку.
4. Діагностику.
5. Лікування.
6. Профілактика
7. Прогноз. |
Перелікувати основні етіологічні чинники склеродермії.
Охарактеризувати стисло, узагальнено.
Описати клініку враження:
Перелікувати основні методи діагностики та зміни, що виникають при склеродермії:
Скласти типову схему лікування.
Перерахувати заходи профілактики.
Визначити прогноз. |
|
3.5. Матеріали для самоконтролю.
А. Питання для самоконтролю:
Визначити суть склеродермії.
Етіологія, патогенез.
Класифікація.
Клінічна картина.
Додаткова діагностика.
Лікування.
Прогноз.
Б. Тести для самоконтролю.
Етіологічних чинники склеродермії:
А. Переохолодження
В. Бактеріальна інфекція
С. Наявність в організмі вогнищ хронічної інфекції (синусити, тонзиліти)
Д. Алергізація
Е. підвищена інсоляція
2. Для клініки склеродермії не характерно:
А. Ураження суглобів
В. Ураження органів дихання
С. Ураження мозкових оболонок
Д. Прогресуючий фіброз ендокарда
Е. Ураження шкіри
3. Патогенетичні механізми, котрі характерні для склеродермії:
А. Ушкоджувальна дія продуктів життєдіяльності стрептокока
В. Розлади гемодінаміки
С. Місцеві аутоімунні реакції
Д. Порушення метаболізму колагену
Е. Пригнічення обміну речовин
4. Для діагностики склеродермії застосовують:
А. Ректороманоскопію
В. Пункційну біопсію шкіри
С. Холецистографію
Д. Ультразвукове сканування
Е. Рентгенологічне дослідження
5. Для лікування склеродермії призначають:
А. Гідрокортізон
В. Дібазол
С. Циклофосфамід
Д. Атропін
Е. Метронідазол
6. Для склеродермії характерний :
А. Гострий перебіг
В. Підгострий
С. Латентний
Д. Хронічний
Е. Прогресуючий
В. Задачі для самоконтролю:
