2 См. Для захисту від β- частинок, як правило достатньо листа

алюмінію завтовшки декілька міліметрів. У разі зовнішнього

опромінення β-частинками на відкритих поверхнях шкіри людини

можутьз’явитисярадіаційніопікирізногоступеня.

У випадку надходження джерел β-випромінювання в орга-

нізм зїжею, водоюіповітрям відбуваєтьсявнутрішнеопромінення

організму, здатнеспричинититяжкепроменевеураження.

Альфа-випромінювання – це потік важких позитивно

заряджених частинок. Вони в 7300 разів важчі від β-частинок.

Альфа-частинки це ядра атома гелію: вони складаються з двох

протонів і двох нейтронів і несуть два додатні заряди. Ці частинки

утворюються під час радіоактивного розпаду деяких елементів з

великим порядковим номером, переважно це трансуранові

елементизатомниминомерами, більшимиза 92.

Альфа-випромінювання мають велику іонізуючу здатність,

але проникають втканинулюдинина малуглибину(0,02–0,06 см).

Альфа-частинки, у разі опромінення людини, проникають лише на

глибину поверхневого шару шкіри, захиститись від них можна

аркушем паперу. Їхня проникна здатність у повітрі не перевищує

11 см. Отже, у разі зовнішнього опромінення, захиститися від

несприятливої дії альфа-частинок доволі просто, і вони, здавалося

б, не становлять серйозної загрози здоров’ю людини. Стан

змінюєтьсятоді, колиджерелаальфа-випромінюванняпотрапляють

в організмлюдини зїжею, водою абоповітрям. Утакомуразі вони

єнадзвичайнонебезпечними.

75

----------------------- Page 76-----------------------

Нейтрони – це частинки, які не мають електричного заряду.

Ці частинки вилітають з ядер атомів під час деяких ядерних

реакцій, зокрема, під час реакцій поділу ядер урану або плутонію.

Іонізація середовища нейтронним випромінюванням відбувається

зарядженими частинками, які утворюються під час взаємодії

нейтронівзречовиною. Особливістюнейтронноговипромінювання

є здатність перетворювати атоми стабільних елементів у їхні

радіоактивні ізотопи, що різко підвищує небезпеку нейтронного

опромінення. Від нейтронного випромінювання добре захищають

матеріали, вякихєводень (вода, поліетилентощо).

Всі захисні заходи від дії іонізуючих випромінювань

ґрунтуються на знаннях властивостей кожного виду випроміню-

вань, характеристиках їхньої проникної здатності, особливостей

ефектівіонізації.

4.2. Поняття про дозу випромінювань

та одиниціїї вимірювання

Перебуваючи поряд з джерелом радіоактивного випроміню-

вання, людський організм поглинає енергію іонізуючого випромі-

нювання, причому від кількості поглинутої енергіїзалежить ступінь

уражень. Для характеристики поглинутої енергії іонізуючого випро-

мінювання одиницею маси речовини використовується поняття –

поглинута доза. Поглинута доза – це кількість енергії, поглинута

одиницею маси ( 1 кг) опроміненого середовища. Поглинута доза в

іжнароднійсистеміодиниць (СІ) вимірюєтьсявгрей (Гр):

1 Гр= 1 Дж/кг.

Для оцінювання поглинутої дози використовується також

несистемнаодиниця – рад:

1 рад= 0,01 Дж/кг, 1 Гр= 100 рад.

Рад є доволі великою одиницею вимірювань, і тому доза

опромінення як правило вимірюється в частках рад – сотих

(сантирад), тисячних (мілірад) імільйонних (мікрорад). Наприклад,

радіаційний фон Землі вимірюється в мікрорадах, адоза, одержана

76

----------------------- Page 77-----------------------

людиною під час одноразового рентгенівського просвічування

шлункустановитькількарад.

Для оцінювання радіаційної ситуації на місцевості і в

робочомуабожитловомуприміщеннях, яказумовленадієюрентге-

нівського або гамма-випромінювання використовують експозицій-

ну дозу опромінювання. УсистеміСІодиницяекспозиційноїдози –

кулон на кілограм (Кл/кг). Проте на практиці, як правило,

використовують несистемну одиницю – рентген (Р). Співвідно-

шенняміжцимиодиницямитаке:

-4

1 Р= 2,58·10 Кл/кг.

Поглинутій дозі в один рад відповідає експозиційна доза,

приблизно дорівнює 1 Р, тобто 1 рад ≈ 1 Р. Під час опромінення

живих організмів виникають різні біологічні ефекти, відмінність

між якими, у разі однакової поглинутої дози, пояснюється дією

різних видів випромінювань. Біологічні ефекти, зумовлені будь-

якимиіонізуючимивипромінюваннями, порівнюютьзефектамивід

рентгенівськогоіγ-випромінювання, тобтовводиться поняття екві-

валентної дози. У системі СІ одиниця еквівалентної дози – зіверт

(Зв). Існує також несистемна одиниця еквівалентної дози іонізу-

ючоговипромінювання – бер (біологічнийеквівалентрентгена).

Коефіцієнт, який показує у скільки разів цей вид випро-

мінювання біологічно небезпечніший, ніж рентгенівське і гамма-

випромінювання, за однакової поглинутої дози, називається коефі-

цієнтомякостівипромінювання (К) (табл. 4. 1). Длярентгенівського

і гама-випромінювання К= 1. Отже, еквівалентну дозу визначають

якдобутокпоглинутоїдозинакоефіцієнтякостівипромінювання

1 рад · К= 1 бер;

1 Гр · К= 1 Зв.

За інших рівних умов доза іонізуючого випромінювання

збільшується із зростанням часу опромінення. Доза, віднесена до

одиниці часу, називається потужністю дози. Якщо потужність

експозиційноїдозигамма-випромінюваннястановить 1 Р/год, тоце

означає, що за одну годину опромінення людина може отримати

дозу, якадорівнює 1 Р.

77

----------------------- Page 78-----------------------

Таблиця 4.1

Коефіцієнти якості випромінювань

Видивипромінювань Коефіцієнтиякості

Фотони, всіенергії 1

Електрони, всіенергії 1

Протонизенергією> еВ 5

Нейтронизенергією< 10 кеВ 5

зенергією 10–100 кеВ 10

зенергією 100 кеВ – 2 еВ 20

зенергією 2 еВ – 20 еВ 10

зенергією> 20 еВ 5

Альфаопромінення, важчіядравіддачі 20

Елементи, які випромінюють різні види іонізуючого випро-

мінювання, називаються радіоактивними. Іонізуюче випро-

мінювання виникає внаслідок ядерних перетворень під час

радіоактивного розпаду атомів. З цим явищем пов̉ ’язане поняття

активності радіоактивного джерела. Активність – це фізична

велична, яка характеризує кількість радіоактивних розпадів за

одиницю часу. Чим більше радіорозпадів відбувається за одиницю

часу, тим вища активність. За одиницю активності приймається

беккерель (Бк) – один розпад за секунду. Несистемною одиницею

10

активностіє 1 Кюрі( 1 Кі=3,7·10 Бк).

Для виявлення іонізуючих випромінювань, випромінювання

їх енергії та інших властивостей використовуються прилади, які

називаються детекторами (дозиметрами). Дозиметри можуть бути

індивідуальногокористуванняабоскладнішоїконструкціїдля ком-

плектування спорядження спеціалізованих дозиметричних підроз-

ділів.

4.3. Норми радіаційної безпеки

Основні принципи дозових навантажень. На практиці най-

важливішимипараметрами, щонеобхідновизначати, єрадіаційний

стан місцевості, дози зовнішнього опромінення, яку одержує

78

----------------------- Page 79-----------------------

людина, стан рослинності, особливо овочів і фруктів, забруднення

радіонуклідамим’ясаімолока, водивкриницях іводоймищах. Для

визначення необхідного захисту людини від існуючого

опромінювання, а такождля створення безпечних умов практичної

діяльності людей, під час якої вони можуть опинитись під дією

іонізуючих випромінювань, створено норми радіаційної безпеки

(НРБ).

Оскільки абсолютно неможливо уникнути додаткового

опромінення понад природний фон, тобто звести дозові наван-

таження до нуля (наприклад, відмовитись від рентгено- і радіо-

діагностичних процедур, які дають доволі великі дози опромі-

нення), надзвичайно важливо встановити конкретні значення

припустимих доз. До того ж потрібно враховувати, що основним

ефектом малих доз опромінення єзростання імовірності утворення

злоякіснихпухлин, атакожгенетичнихпошкоджень.

Основні принципи регламентації дозових навантажень такі:

не перевищувати встановленої дозової межі; виключити будь-яке

необґрунтоване опромінення; знижувати дози опромінення до

можливого найнижчого рівня, враховуючи економічні та соціальні

фактори. Перше видання НРБ-76 ( 1981 р.) було уточнене після

аваріїнаЧАЕС.

“НормирадіаційноїбезпекиУкраїни” (НРБУ- 97) єосновним

Державним документом, в якому встановлено систему радіаційно-

гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів

опроміненняякдляокремоїлюдини, такісуспільствавзагалі.

У “Нормах радіаційної безпеки” встановлені такі категорії

осіб, якізазнаютьопромінення:

Категорія А (персонал) – особи, які постійно чи тимчасово

працюютьбезпосередньозджереламиіонізуючихвипромінювань.

Категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньоне зайняті

роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв’язку з

розташуванням робочих місць у приміщеннях та на промислових

майданчиках об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть

отримуватидодатковеопромінення.

КатегоріяВ – усенаселення.

79

----------------------- Page 80-----------------------

Згідно з Законом України “Про захист людини від впливу

іонізуючих випромінювань” від 14.01.1998 року під опроміненням

населення розуміють опромінення, якого зазнає (зазнала) людина

від ядерних пристроїв і джерел іонізуючого опромінювання, за

винятком професійного і медичного опромінення та опромінення,

зумовленогомісцевимприроднимрадіаційнимфоном.

У “Нормах радіаційної безпеки” і в зазначеному Законі

визначеніосновнідозовімежі (лімітидози) опроміненнядлярізних

категорій населення, перевищення яких вимагає застосування

заходів захисту людини. З лімітом дози порівнюється сума

ефективних доз опромінення від усіх індустріальних джерел

випромінювання. Доцієїсуминевходять:

– доза, яку одержують від природних джерел випро-

мінювання;

– доза опромінення від техногенно-підсилених джерел

природногопоходження;

– доза, яку одержують під час медичного обстеження або

лікування;

– доза, щопов’язаназаварійнимопроміненнямнаселення.

Деякі терміни і поняття

Ефективна доза опромінення – розрахункова доза

опромінення людини, яка враховує вклади ефектів опромінення

різнихорганівітканинилюдининастанїїздоров’язагалом.

Основна дозова межа опромінення – максимально

допустимий рівень індивідуальної ефективної дози опромінення

людини (мЗв/рік), встановлений НРБУ-97, перевищення якого

вимагаєзастосуваннязаходівдлязахистулюдини.

Межа річного надходження (МРН) – припустимий рівень

надходження радіонуклідів в організм для осіб категорії Б. РН –

такенадходженнярадіонуклідівворганізмпротягомроку, якеза 70

наступних років створить у критичному органі максимальну

еквівалентнудозунарівнімежідози.

Межа дози (МД) – основна дозова межа для категорії Б.

80

----------------------- Page 81-----------------------

МД – таке найбільше середнє значення індивідуальної еквіва-

лентної дози за календарний рік, за якого рівномірне опромінення

протягомнаступних70 роківнеможепризвестидонебажанихзмін

устаніздоров’я, щоможутьбутивиявленісучаснимиметодами.

Граничнодопустима доза (ГДД) – поняття аналогічне МД,

але для категорії А. Згідно з НРБУ-97 гранична доза за рік для

персоналу має бути такою, що у разі однакової дії протягом

50 років не спричинить змін, які могли б бути зафіксовані

сучаснимиметодамичиприладами.

Критичнипй орган – тканина, орган або частина тіла, опро-

мінення якої в цих умовах нерівномірного опромінення організму

може заподіяти найбільшої шкоди здоров’ю конкретної особи.

Залежно від цього виділяють три групи критичних органів, а саме:

перша – все тіло, червоний кістковий мозок; друга – м’язи, щито-

подібна залоза, жирові тканини, печінка, нирки, селезінка, шлун-

ково-кишковий тракт, легені, кришталики ока та інші органи, крім

тих, щоналежатьдопершоїітретьоїгруп; третя – шкірянийпокрив,

кісткова тканина, кістки передпліччя, гомілки, стопи. Для кожної

категорії, щоопромінюються, встановлюютьсяосновнідозовімежіі

припустимірівні, яківідповідаютьосновнимдозовиммежам.

Основні дозові межі (ліміт ефективної дози) для категорій

осіб, якізазнаютьопромінювання, становлять:

– категоріяА – 20 мЗв(2 бер) зарік;

– категоріяБ – 2,0 мЗв(0,2 бер) зарік;

– категоріяВ – 1,0 мЗв(0,1 бер) зарік.

Індивідуальний дозиметричний контроль, у конкретних у

кожному випадку обсягах, є обов’язковим для осіб, у яких річна

ефективнадозаопроміненняможеперевищувати 10 мЗвзарік.

Заходи щодо укриття людей застосовуються, якщо протягом

першихдесяти діб, очікувана сукупна ефективна доза опромінення

можеперевищити 5 мЗв(0,5 бер).

Тимчасова евакуація людей здійснюється у разі, якщо

протягом не більше одного тижня ефективна доза опромінення

можедосягтирівня 50 мЗв(5 бер).

Йодну профілактику застосовують у разі, якщо очікувана

81

----------------------- Page 82-----------------------

поглинута доза опромінення щитоподібної залози від нагромад-

женоговнійрадіоактивногойодуможеперевищити 50 мГр(5 рад).

Додатковіобмеженняіснуютьдляжінокрепродуктивноговіку.

Дозу зовнішнього опромінення і попадання радіонуклідів в

організм під час аварій на об’єктах атомної енергетики (ОАЕ)

передбачити неможливо. Опромінення персоналу під час аварій

вищедозовихдопускаєтьсялишетоді, коли немаєможливостівжи-

тизаходів, щовиключаютьїхперевищенняіможебути виправдане

лише врятуванням людей, необхідністю запобігти подальшому

розвиткуаваріїтаопроміненнюбільшоїкількостілюдей.

Обмеження опромінення населення (категорія В) зумовлю-

єтьсярегламентацієютаконтролемрадіоактивностінавколишнього

середовища. Цейпорядокрегламентується основними санітарними

правилами. Опромінення категорії В не повинно бути вищим, ніж

опроміненнякатегоріїБ.

Під час підрахунку наслідків аварії надзвичайно важливо

визначити величину колективної дози опромінення, яку отримала

популяція, – всі ті, на кого безпосередньо чи опосередковано

вплинулоопромінення. УвипадкуЧорнобильськоїкатастрофитака

дозасягаємільйонівлюдинобер.

Під час виконання аварійних робіт максимальне нагромад-

ження дози не повинно перевищувати 25 рад (для персоналу) та