6 Млн. Токсичних речовин, 60 тис. З яких виробляються у великих

кількостях, зокрема більше 500 речовин, які належать до групи

сильнодійнихотруйнихречовин (СДОР) – найбільштоксичнихдля

людей.

Об’єктигосподарювання, наякихвикористовуютьсяСДОР, є

потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані

хімічно небезпечні об’єкти. Під час аварій або зруйнування цих

об’єктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і

сільськогосподарських рослин сильнодіючими отруйними речови-

нами.

Розмір зони зараження у разі викиду СДОР в навколишнє

середовище залежить від кількості викинутих СДОР, їх фізико-

хімічних та токсичних властивостей, умов зберігання СДОР,

метеорологічнихумовтарельєфумісцевості.

ОсобливістюрозповсюдженнягазоподібнихСДОРєшвидко-

плинність.

Заходи захисту під час аварій (катастроф) з викидом

СДОР:

1) одягнути засоби індивідуального захисту органів дихання

ташкіри;

2) перебуваючи в приміщенні максимально його загермети-

зувати, заможливостіперебуватинаверхніхповерхах;

66

----------------------- Page 67-----------------------

3) покидати район зараження перпендикулярно до напрямку

вітру;

4) вийшовшиззонизараження, пройти санітарнуобробкута

дегазацію.

Вибухонебезпечні об’єкти

Небезпечним чинником вибуху є ударна хвиля – ділянка

стиснутого надлишкового тиску, яка поширюється від центру

вибуху.

Заходом захисту під час вибуху є падіння на землю

(головою від центру вибуху) для мінімізації дії ударної хвилі на

людину.

Пожежонебезпечні об’єкти

Під час пожеж на об’єктах господарювання можливе

ураження людей впливом високої температури (термічні чинники)

та ураження токсичними продуктами спалювання (хімічні

чинники).

Для запобігання ураження людини потрібно якнайшвидше

вийти з приміщень, які горять, чи загазованих згідно з планом

евакуації, причомутребадотримуватисятакихправил:

– остерігатись високої температури, задимленості і загазо-

ваностіповітря;

– перед входом до палаючого приміщення накрити голову

вологимпростирадлом, плащем, тканиною;

– у дуже задимленому приміщенні необхідно плазувати,

дихатитількичерезвологутканину;

– якщозагорівся одяг– лягти наземлю та збити полум’я, не

бігти. на людину в палаючому одязі необхідно накинути

пальто, плащ, тканинуіщільнопритиснути.

Транспорт

Сьогодні автокатастрофи за кількістю жертв поступа-

ються лише серцево-судинним і раковим захворюванням, завтра

вони можуть випередити їх. Так, за останні п’ять років в Україні

67

----------------------- Page 68-----------------------

зареєстровано майже 204 тис. дорожньо-транспортних подій

(ДТП), вякихзагинуло 35,2 тис. ітравмовано 222,3 тис. ос.

Найпоширенішими видами подій є наїзди на пішоходів та

перешкоди, зіткнення, перекидання транспортних засобів, які

становлять близько 88 % від усіх ДТП. Найбільша кількість ДТП і

потерпілихреєструється в липні– листопаді, з “піком” аварійності

в жовтні. Преважна більшість ДТП відбувається в другій половині

доби, а найбільша тяжкість наслідків ДТП припадає на четверту

годину ранку. У цей час кожна третя ДТП закінчується смер-

тельнимнаслідком.

Пасажири автомобіля повинні знати, як поводитись під час

неминучого зіткнення. Особливо це стосується того, хто сидить

поряд з водієм. Статистика стверджує, що це місце найнебез-

печніше. Пасажиру поряд з водієм під час удару потрібно підняти

ноги і уперти їх в передню панель, голову схилити на груди, а

руками закрити лице, щоб воно не постраждало від можливих

осколків переднього скла. Інші пасажири повинні уперти ноги в

підлогу чи нижню частину передніх сидінь, за можливості

викинути руки вперед ітакож упертися ними в спинкупереднього

сидіння, напрягтим’язи, згрупуватися.

Пасажири залізничного транспорту також перебувають у

зоні підвищеної небезпеки. Такими зонами є: залізничні колії,

переїзди, посадочні платформи та вагони, в яких пасажири

здійснюють переїзди. Постійну небезпеку становить система

електропостачання, можливість аварій, зіткнення, отриманнятравм

під час посадки або висадки на потяг. До того ж, залізничними

коліями перевозять небезпечні вантажі: від палива та

нафтопродуктівдорадіоактивнихвідходівтавибуховихречовин.

Найбільшу небезпеку для пасажирів становлять пожежі у

вагонах. Обумовлюється це тим, що у вагонах (замкненому

просторі) завжди перебуває велика кількість людей. Температура в

осередку пожежі дуже швидко підвищується з утворенням

токсичних продуктів горіння. Особливо небезпечним є пожежі в

нічнігодининавеликихперегонах, колипасажири сплять.

68

----------------------- Page 69-----------------------

овітряний транспорт. моменту виникнення авіації

виникла проблема забезпечення безпеки авіапольотів. На відміну

від інших видів транспорту, відмови двигунів у польотах прак-

тично завжди призводять до неминучих катастрофічних наслідків.

Аналіз свідчить, що загальний шанс на спасіння в авіакатастрофах

під час польотів на великих реактивних авіалайнерах значно

вищий, порівняно з невеликими літаками.

Проте порівняння ризику польотів з автокатастрофами свід-

чить про те, що на дорогах світу щорічно гинуть близько 300 тисяч

осіб, а в авіаційних катастрофах – близько двох тисяч. Ризик

потрапити під колеса машин в 10–15 разів вищий від ризику

загинути в авіакатастрофі.

Основними причинами загибелі кораблів є посадка на рифи,

зіткнення, перекидання, пожежі, порушення норм експлуатації та

правил безпеки, помилкові функціональні дії команди тощо.

Дотримання правил безпеки водіями, машиністами,

пасажирами і пішоходами значно зменшує ризик попадання у

надзвичайні ситуації.

Контрольні запитання

1. аведіть класифікацію небезпечних чинників техногенного

середовища.

2. аведіть класифікацію фізичних чинників техногенного сере-

довища.

3. Які граничнодопустимі параметри фізичнихчинників?

4. Які небезпечніхімічні чинникитехногенного середовища?

5. аведіть небезпечні біологічні чинникисередовища.

6. Які Ви знаєте заходи захисту від негативних і небезпечних

чинниківтехногенного середовища?

69

----------------------- Page 70-----------------------

4. РАДІОАКТИВНЕ АБРУДНЕННЯДОВКІЛЛЯ

ТА ЙОГО ВПЛИВ НАЛЮДИНУ

Біосфера землі протягом мільйонів років розвивалася під

постійним впливом природного радіоактивного фону і пристосу-

валася до нього. Але штучно створені радіоактивні речовини,

зокрема створені об’єктами ядерно-паливного циклу сконцентру-

вали незнані раніше в природі кількості іонізуючого випроміню-

вання, дочоговсеживенапланетівиявилосянепристосованим.

Зв’язок між здоров’ям людей, станом флори і фауни та

сучасним рівнем радіаційного забруднення всієї планети є неодно-

значним та складним. Сьогодні головними джерелами радіоактив-

них забруднень біосфери є радіоактивні аерозолі (пил), які

потрапляютьватмосферупідчасвипробуваньядерноїзброї, аварій

на АЕС та підприємств ядерно-паливного циклу, а також

радіонукліди, що виділяються з радіоактивних відходів, захоро-

нених на суші й на морі, з відпрацьованих атомних реакторів і

устаткування. Під час аварій ядерних (атомних) реакторів,

розгерметизації захоронень радіоактивних відходів радіактивне

забруднення поширюється на десятки й сотні кілометрів, а

внаслідоквибухівядернихбомб – повсійпланеті.

За силою та глибиною впливу на організм іонізуюче

випромінювання вважається найсильнішим, порівняно з іншими

шкідливими факторами довкілля. Різні організми мають неодна-

кову стійкість до дії радіоактивного опромінення, навіть клітини

одного організму мають різну чутливість. Остаточний результат

опромінення залежить не стільки від отриманоїдози, скільки відїї

потужності, тобто часу, протягом якого вона нагромаджена, а

також відхарактеру її розподілу. У разі великих дозрадіація може

спричиняти серйозні ураження тканин, а за малих – рак та

індукуватигенетичнідефекти, якіможутьвиявитисяудітей, внуків

тавіддаленихнащадківопроміненоїлюдини.

70

----------------------- Page 71-----------------------

4.1. Поняття радіоактивності та іонізуючих

випромінювань

Радіоактивність та супроводжуючі її іонізуючі випроміню-

вання існували на Землі задовго до зародження на ній життя та

розповсюджувалисьукосмосідовиникненнясамоїЗемлі.

Іонізуюче випромінювання супроводжувало також Великий

вибух, з якого, як тепер вважають, почалося утворення нашого

Всесвіту близько 20 мільярдів років назад. Радіоактивні матеріали

ввійшлидоскладуЗемлівідпочаткуїїутворення.

Термін “іонізуюче випромінювання” об’єднує різні за своєю

фізичною природою види випромінювання. Схожість між ними в

тому, щовсівони володіють високою енергієюта реалізують свою

біологічну дію через ефект іонізації з подальшим розвитком

хімічних реакцій у біологічних структурах клітини, які можуть

зумовитидоїїзнищення.

Іонізуюче випромінювання не сприймається органами чуття

людини: ми не бачимо його, не чуємо і не відчуваємо його дії на

наше тіло. Іонізуюче випромінювання об’єднує потік α-частинок

2

(ядра атомів гелію – 2 Не), β-частинок (електрони, позитрони), γ-

випромінюваннятощо.

З іонізуючими випромінюваннями людина зустрічається

щоденно в будь-якому районі Землі. Це насамперед так званий

природнийрадіаційнийфон, якийскладаєтьсяізтрьохскладових:

– космічного вимірювання, яке потрапляє на Землю із

Космосу;

– випромінювання від природних радіоактивних елементів,

які перебувають e ґрунті, будівельних матеріалах, повітрі,

воді;

– випромінювання від природних радіоактивних речовин,

які з їжею і водою потрапляють всередину організму, і

зберігаютьсявтілілюдинипротягомвсьогоїїжиття.

До того ж людина піддається впливу, тобто отримує дози

опромінення і від штучно створених радіоактивних джерел, які

широко використовуються в народному господарстві. Сюди

71

----------------------- Page 72-----------------------

належать, наприклад, іонізуючі випромінювання, які використо-

вуються в медицині, діагностиці та терапії. Оскільки від

техногенного, створеного самою людиною, радіаційного фону

людствопозбавитисьнеможе, всізусилляповиннібутиспрямовані

на зменшення дії від штучних джерел іонізуючого випроміню-

вання. ирне використовування ядерної енергії необхідно

людству, оскільки воно створює нові можливості для покращання

життя людей на Землі. У цьому аспекті найважливішим завданням

є створення максимальної безпеки ядерної енергетики. У медичній

практиці іонізуюче випромінювання повинно використовуватися

згіднозівстановленимиправилами.

Відкриття радіоактивності та іонізуючих випромінювань

належить французькому вченому Анрі Беккерелю, який у 1896 р.

встановив, що на фотографічних плівках, прикритих кусками

мінералу, який містив уран, після проявлення з’являються сліди

невідомих випромінювань. У 1898 р. арія і П’єр Кюрі виявили,

що уран після випромінювання здатен перетворюватися в інші

хімічніелементи, названіполоніємірадієм.

Беккерель один з перших зіткнувся з неприємною

властивістю радіоактивного випромінювання – здатністю викли-

кати опіки тканин живого організму, а арія Кюрі померла від

злоякісногозахворюваннякрові. Близько336 осіб, якіпрацювали з

радіоактивними матеріалами в той час, померли внаслідок

опромінення. Увінчалися успіхом результати праці групи

талановитихвченихсвітув ційгалузідослідженьтим, щов 1945 р.

було створено та випробувано першу атомну бомбу, а в 1954 р. –

запущенопершуатомнуелектростанцію.

Щоб зрозуміти, що таке радіоактивність, необхідно згадати

будову атома. Атом складається із позитивно зарядженого ядра і

від’ємно заряджених електронів, що рухаються в електричному

полі ядра. Ядро складається з позитивно заряджених протонів, які

визначають хімічний елемент атома. У кожному атомі кількість

протонів відповідає кількості електронів. До складу ядра входять

також нейтрони, які є електронейтральними. Ядра атомів одного і

тогосамогоелементазавждимістять однаковукількістьпротонів, а

72

----------------------- Page 73-----------------------

кількість нейтронів може бути різною. Атоми, ядра яких містять

однакову кількість протонів, але різну кількість нейтронів та

належать до одного ітого самогохімічного елемента, називаються

ізотопами цього елемента. Так, уран-238 містить 92 протони і 146

нейтронів, а уран-235 – 92 протони, але вже 143 нейтрони. Ядра

всіхізотопівхімічнихелементівутворюютьгрупунуклідів.

Більшість нуклідів є нестабільними, вони постійно пере-

творюються в інші нукліди. Як прикладрозглянеморадіоактивний

розпад атому урану-238. В ядрі урану-238 завдяки насиченню

ядерних сил починає формуватись α-частинка, що складається із

двох протонів і двох нейтронів. Сила кулонівського відштов-

хування α-частинки від протонів ядра зростає, а сила ядерного

притягання зменшується, щодо окремого протона, у результаті

α-частинка відривається від ядра. Уран-238, отже, перетворюється

на торій-234, в ядрі якого міститься 90 протонів і 144 нейтрони.

Але торій-234 також нестабільний: один з його нейтронів перетво-

рюється в протон і, отже, торій-234 утворює протактиній-234, в

ядрі якого міститься 91 протон і 143 нейтрони. Це перетворення в

ядрі супроводжується випромінюванням електрона. Протактиній

дуже нестабільний і йому потрібен для перетворення короткий

термін. Надалі відбуваються наступні перетворення, що супровод-

жуються радіоактивними випромінюваннями і весь цей ланцюг,

врешті-решт (через 14 перетворень), закінчується стабільним

нуклідом – свинцем.

У разі кожного такого розпаду із випромінюванням

α-частинки чи β-частинки (електрона абопозитрона) новоутворене

ядроперебуваєвзбудженомустані. Ізцьогостанувонопереходить

в менш збуджений або основний стан. Останній перехід супровод-

жується випромінюванням кванта електромагнітної енергії

(γ-фотона).

Таким чином перетворення ядер супроводжується випромі-

нюванням α-частинок (α-випроміпювання), β-частинок (β-випромі-

нювання) таγ-фотонів (γ-випромінювання).

Процес самовільного розпаду нестабільного нукліду нази-

вається радіоактивним розпадом, а такий нуклід – радіонуклідом.

73

----------------------- Page 74-----------------------

Час, за який розпадається, в середньому, половина всіх радіо-

нуклідів даного типу в будь-якому радіоактивному джерелі

називаєтьсяперіодомпіврозпадувідповідногоізотопу.

Види іонізуючих випромінювань

Ефективність захисту від іонізуючого випромінювання

значною мірою залежить від знання його природи і властивостей.

Всі іонізуючі випромінювання можна розділити на дві групи:

електромагнітні, до яких належать рентгенівське і γ-випроміню-

вання, і корпускулярні, або випромінювання різних видів ядерних

частинок. Рентгенівськеіγ-випромінюванняналежитьдоширокого

спектра електромагнітних випромінювань і розміщене після

ультрафіолетового. Ці види випромінювань відрізняються довжи-

ною хвилі та енергією. Найкоротшу довжину хвилі і найбільшу

частоту електромагнітних коливань у цьому спектрі мають

рентгенівські і γ-випромінювання. Чим менша довжина хвилі, тим

більшаенергіяібільшапроникназдатність.

Вважається, щорентгенівські і γ-промені випромінюються у

вигляді згустків енергії, які називаються квантами. Енергія,

наприклад, γ-кванта кобальту-60 дорівнює 1330000 еВ. Сонце є

джерелом ренгенівського випромінювання, яке фіксується тільки

спеціальнимиприладами, встановлениминасупутниках, космічних

станціях та інших космічних апаратах. Це випромінювання

поглинається Земною атмосферою, інакше воно б знищило все

живе. Рентгенівське випромінювання також генерується відповід-

ними пристроями, які використовуються в цілях діагностики і

лікуванняхворих, атакождляіншихцілей.

Гамма-випромінювання утворюютьсяпідчасрадіоактивного

розпаду ядер. Енергія гамма-випромінювання може мати різні

значення – від десятків тисяч до мільйонів електрон-вольт. Це

електромагнітне випромінювання найкоротшого діапазону з

-7

довжиною хвилі < 10 мм. Поширюється γ-випромінювання із

8

швидкістю світла (с ≈ 3·10 м/с) та викликає іонізацію атомів

речовини. Чимвище енергіяγ-випромінювання івідповідноменша

довжина його хвилі, тим вище проникна здатність. Гамма-

випромінювання має високу проникну здатність. В атмосфері

74

----------------------- Page 75-----------------------

Землі, залежно від енергії, гама-випромінювання може проникати

на сотні кілометрів. Для захисту від γ-випромінювання викорис-

товуютьсвинець, бетонабоіншіматеріализвисокоюгустиною.

До іонізуючих випромінювань належать також випроміню-

вання різного виду ядерних частинок. Легкими ядерними

частинкамивважаютьβ-частинки, адоважких– α-частинки.

Бета-випромінювання – це потік електронів або позитронів.

Вони виникають в ядрах атомів під час радіоактивного розпаду і

миттєво випромінюються. Їхня проникна здатність така, що вони

можуть проходити черезшарповітря до 15 мта водизавтовшки 1–