3.3. Хімічні чинники

Протягом свого життя людина постійно стикається з вели-

кою кількістю шкідливих речовин, які можуть спричиняти різні

види захворювань, розлади здоров’я, а також травми як у момент

контакту, так і через певний проміжок часу. Сьогодні до таких

“найвпливовіших” чинниківналежать: пестициди (отрутохімікати),

мінеральні добрива, важкі метали, сильнодійні отруйні промислові

речовини, дими (зокрема тютюновий), будівельні матеріали й

побутова хімія. Особливу небезпеку становлять хімічні речовини,

які, залежновідїхпрактичноговикористання, можнаподілитина:

промислові отрути, які застосовують у виробництві (роз-

чинники, барвники) є джерелом небезпеки гострих і хро-

нічних інтоксикацій у разі порушення правил техніки

57

----------------------- Page 58-----------------------

безпеки (наприклад, ртуть, свинець, ароматичні сполуки

тощо);

отрутохімікати, що використовуються у сільському гос-

подарстві для боротьби з бур’янами та гризунами

(гербіциди, пестициди);

лікарські препарати;

хімічні речовини побуту, які використовуються як харчові

добавки, засоби санітарії, особистої гігієни, косметичні

засоби;

хімічна зброя.

Токсичними (отруйними) називаються такі речовини, які,

потрапляючиворганізмлюдини, спричиняютьпомітніфізіологічні

зміни його окремих систем і органів і, отже, призводять до

порушенняйогонормальноїжиттєдіяльності.

Хоча отруйні властивості можуть виявляти практично всі

речовини, до отрут прийнято зараховувати лише ті, які свою

шкідливу дію проявляють у звичайних умовах і у порівняно

невеликих кількостях. Виробничими (промисловими) отрутами

називають отрути, які впливають на людину в умовах трудової

діяльності і зумовлюють погіршення працездатності або пору-

шенняздоров’я.

За характером дії на окремі тканини і системи організму

токсичні речовини поділяють на такі групи: нервові (нейротропні)

отрути; отрути крові; печінкові отрути; ферментні отрути;

мутагени; канцерогени; отрути, які подразнюють органи дихання;

отрути, які проникають і подразнюють шкіру і слизові оболонки;

отрути, щовпливаютьнарепродуктивнуфункцію; сенсибілізатори.

Нервові (нейротропні) отрути мають наркотичну дію і

уражають переважно центральну нервову систему. Вони підви-

щують збудженість, спричиняють запаморочення, серцебиття,

загальну слабкість, нерідко– втрату свідомості, у разі тривалої дії

можуть виникати тяжкі нервові розлади. У разі отруєння

нервовими отрутами виникають сухість у роті, нудота, головний

біль, тремтіння рук, повік, м’язові судоми. До нервових отрут

належать аліфатичні і ароматичні вуглеводні (бензин, уайт-спірит,

58

----------------------- Page 59-----------------------

спирти, ефіри, сірководень, метанол). Найбільшу хімічну актив-

ністьпроявляютьсірководеньіметанол.

Найпоширенішою отрутою крові є оксид вуглецю (чадний

газ), який спричиняє кисневий голод організму, реагуючи з гемо-

глобіномкрові.

До ферментних отрут належать: синильна кислота, нітрили,

пари ртуті тощо. Ферменти є біологічними каталізаторами і пору-

шення їх діяльності призводить до тяжких отруєнь. Наприклад,

синильна кислота і нітрили, діючи на дихальні ферменти,

позбавляють тканини здібності засвоювати кисень і спричиняють

різке кисневе голодування – асфіксію, що нерідко веде до

смертельногонаслідку.

До мутагенних отрут (що впливають на генетичний апарат

клітин організму) належать: етиленамін, уретан, формальдегід,

сполукисвинцютощо.

До канцерогенів (таких, що спричиняють ракові захворю-

вання) належать поліциклічні ароматичні вуглеводні, які утворю-

ються під час термічної переробки або неповному спалюванні

горючихречовин, зокремапідчаскуріння.

На репродуктивну функцію людини впливають бензол,

сірководень, свинець, марганець, ртуть, нікотинтощо.

Кислоти, луги, феноли, аміак, хлор, а також деякі інші

продукти викликають сильні ураження шкіри та слизових обо-

лонок, особливо страждають від них очі. Деякі хімічні речовини,

наприклад, хлорне вапно, потрапляючи на шкіру, діють не відразу,

аінодічерезкількагодин.

Багато з отруйних речовин перетворюються в організмі в

менш токсичні або нетоксичні. Це головний шлях їх знешкод-

ження. Однак унаслідок перетворень токсичність деяких отрут

можезбільшуватись.

Важливий шлях знешкодження отрут – видалення їх з

організму. Воно може відбуватися через органи дихання, трав-

лення, нирки, шкіру. Через легені виділяються ті леткі речовини,

що не змінюються або мало змінюються в організмі, наприклад,

бензин, хлороформ, а також спирти, складні ефіри, ацетон. Через

59

----------------------- Page 60-----------------------

нирки виділяються добре розчинні у воді речовини і продукти

перетворення отрут в організмі. Погано розчинні речовини, зокре-

ма сполуки важких металів – свинцю, ртуті, а також марганцю,

миш’яку виділяються переважно через органи травлення. Через

шкіру сальними залозами виділяються всі розчинні у жирах

речовини. Потовимизалозамивиділяються, наприклад, ртуть, мідь,

миш’як, сірководень. Деякі отрути (свинець, кобальт) можуть

міститисявгрудномумолоціматері.

Знешкодження отрут, а також і виведення, може бути при-

скорено за допомогою деяких фізіотерапевтичних процедур, орга-

нізаціїспеціальногохарчування, прийомулікарськихпрепаратів.

Велике значення мають законодавчі санітарні і лікувально-

профілактичні заходи. У законодавстві передбачено щодо осіб,

котрі працюють з отруйними речовинами, обмеження робочого

дня, збільшеннятривалості відпустки, більшіранністрокивиходу

на пенсію. На деякі виробництва не допускаються жінки й

підлітки.