6.1. Основні теорії і практики культури

здоров’я людини

Для людини немає більшої цінності, ніж життя та здоров’я.

Протягом багатовікової історії людства на різних етапах розвитку

суспільства вивченню проблем здоров’я завжди приділяли велику

увагу. Фахівцізрізнихнаукробили спробипроникнути втаємниці

феномену здоров’я, визначити його сутність, щоб навчитися вміло

керуватиним, економновикористовуватиздоров’япротягомусього

життятазнаходитизасобидляйогозбереження.

У процесі життя та виробничої діяльності людина неминуче

підпадає під вплив різноманітних шкідливих та небезпечних

чинників. Життєдіяльність, за якої вплив таких несприятливих

чинників зведено до мінімуму, вважається безпечною. Ступінь

безпеки життєдіяльності можна оцінити за таким комплексним

показником, як здоров’я. Саме воно являє найбільшу цінність для

людининабудь-якихетапахжиття.

Нині існує понад 200 різноманітних за напрямком, стру-

ктуроютазмістомвизначеньпоняття “здоров’я”.

109

----------------------- Page 110-----------------------

Здоров’я – це природний стан організму, що перебуває в

динамічній рівновазі з навколишнім середовищем у процесі

життєдіяльності і характеризується відсутністю будь-яких вияв-

лених хворобливих змін. У преамбулі статуту Всесвітньої

організації охорони здоров’я (ВООЗ) зазначено: “Здоров’я – це

стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а

не тільки відсутність хвороб і фізичних вад”. Таке визначення

поняття “здоров’я” є найбільш чітким, зрозумілим і повним,

враховує біологічні, соціальні, економічні, наукові, етичні

аспектипроблеми.

6.2. Складові здоров’я

У системі “людина – життєве середовище” визначають три

взаємопов’язані рівні здоров’я: суспільний, груповий та індивіду-

альний.

Виділяютьтри складовіздоров’я:

біологічна – початкове здоров’я передбачає досконалість

саморегуляції організму, гармонію фізіологічних процесів як

наслідокмаксимумуадаптації;

психологічна – це відсутність хвороби, але швидше

заперечення її у значенні подолання (здоров’я не лише стан

організму, айстратегіяжиттялюдини);

соціальна – здоров’я є мірою соціальної активності,

ставленнялюдськогоіндивідадосвіту.

Здоров’я є своєрідним дзеркалом соціально-економічного,

екологічного, демографічного і санітарно-гігієнічного благопо-

луччя країни, одним із соціальних індикаторів суспільного

прогресу, важливим чинником, який впливає на якість та

ефективністьтрудовихресурсів.

З метою оцінювання здоров’я населення, на думку вчених,

цілком припустимо використовувати такі демографічні показники,

як смертність, дитяча смертність і середня очікувана тривалість

життя. Нині медицина має багатий досвід боротьби з хворобами,

110

----------------------- Page 111-----------------------

але не має такого досвіду стосовно зміцнення здоров’я здорових.

Не розроблено етичних, психологічних і правових принципів

взаємовідносинлікаряіздоровоїлюдини.

Усе життя людини проходить у безперервному зв’язку із

зовнішнім середовищем, тому здоров’я людини не можна

розглядати як щось незалежне, автономне. Воно є результатом дії

природних, антропогенних та соціальних чинників і відображає

динамічнурівновагуміжорганізмомісередовищеміснування.

Здоров’я неіснує самепо собі, раздане, постійнеінезмінне.

Воно потребує ретельної турботи протягом усього життя – від

народження людини до її смерті. Організм людини може

нормально функціонувати тільки тоді, коли умови зовнішнього

середовища відповідають оптимальним. Якщо умови зовнішнього

середовища змінюються, стають несприятливими, то на протидію

їм організм людини включає спеціальні механізми, які зберігають

постійність внутрішнього середовища чи змінюють його в межах

допустимого.

ожливість існування організму в умовах середовища, що

постійно змінюються, забезпечується за рахунок механізму, який

називаютьадаптацією.

Адаптація (відлат. adapto – пристосування) – цединамічний

процес пристосування організму і його органів до мінливих умов

зовнішнього середовища, завдяки якому в організмі підтримується

сталість внутрішнього середовища. Процес адаптації реалізується

щоразу, коли в системі “організм-середовище” виникають значні

зміни.

6.3. Фактори ризику, здоров’я та патологія

Здоров’я людини залежить від багатьох чинників:

кліматичнихумов, станунавколишньогосередовища, забезпечення

продуктами харчування і їхньої цінності, соціально-економічних

умов, атакожстанумедицини (табл. 6.1).

111

----------------------- Page 112-----------------------

Таблиця 6.1

“Формула” здоров’я

Об’єктивнічинники Суб’єктивнічинники (спосібжиття)

50 % 50 %

Стандовкілля 20–25 % Режимпрацітавідпочинку

Раціональнехарчування

Спадковість 15–20 % Руховаактивність, загартування

Емоційно-психічнийстан

едичнадопомога 10 % Шкідливізвички

Доведено, що приблизно на 50 % здоров’я людини визначає

спосіб життя. Чинниками, що негативно впливають на здоров’я, є

шкідливі звички, незбалансоване, неправильне харчування,

несприятливі умови праці, моральне і психічне навантаження,

неактивнийспосібжиття, поганіматеріальніумови, незгодавсім’ї,

самотність, низькийосвітнійтакультурнийрівеньтощо.

Негативно позначається на формуванні здоров’я і неспри-

ятлива екологічна ситуація, зокрема забруднення повітря, води,

ґрунту, а також складні природно-кліматичні умови (частка цих

чинників– до 20 %).

Причиноюпорушеннянормальноїжиттєдіяльності організму

і виникнення патологічного процесу можуть бути абіотичні чин-

ники навколишнього середовища (властивості неживої природи).

Очевидний зв’язок географічного розподілу низки захворювань,

пов’язаних із клімато-географічними зонами, висотою місцевості,

інтенсивністю випромінювань, переміщенням повітря, атмосфер-

нимтиском, вологістюповітрятощо.

На здоров’я людини впливає біотичний компонент навко-

лишнього середовища (властивості живої природи) у вигляді

продуктів метаболізму рослин та мікроорганізмів, патогенних

мікроорганізмів (віруси, бактерії, грибкитощо), отруйнихречовин,

комахтанебезпечнихдлялюдинитварин.

Патологічні стани людини можуть бути пов’язані з антро-

погенними чинниками забруднення навколишнього середовища:

повітря, ґрунт, вода, продукти промислового виробництва. Сюди

також зараховано патологію, що пов’язана з біологічними

112

----------------------- Page 113-----------------------

забрудненнями відтваринництва, виробництва продуктів мікробіо-

логічного синтезу (кормові дріжджі, амінокислоти, ферментні пре-

парати, антибіотикитощо).

Істотно впливають на стан здоров’я населення чинники

соціального середовища: демографічна та медична ситуації, духов-

ний та культурний рівень, матеріальний стан, соціальні відносини,

засобимасовоїінформації, урбанізація, конфліктитощо.

6.4. Вплив харчування

на життєдіяльність людини

Із визначенням поняття життя очевидно, що обмін речо-

винами є основною функцією будь-якого організму. Повноцінна

життєдіяльність людини можлива лише за умови постійного

надходження в організм у необхідній кількості різноманітних

речовин, якімістятьсяухарчовихпродуктах.

Харчування забезпечує найважливішу функцію організму

людини, постачаючи йому енергію, необхіднудля покриття витрат

на процеси життєдіяльності. Оновлення клітин і тканин також

відбуваєтьсязавдякинадходженнюворганізмзїжею “пластичних”

речовин білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних солей.

Нарешті, їжа – джерело утворення ферментів, гормонів та інших

регуляторівобмінуречовинворганізмі.

Від особливостей харчування залежить обмін речовин в

організмі, структура та функції клітин, тканин, органів. Для

підтримки нормального перебігу енергетичних, пластичних і ката-

літичних процесів організму потрібна певна кількість різнома-

нітниххарчовихречовин.

Правильне харчування, з урахуванням умов життя, праці та

побуту, забезпечуєпостійністьвнутрішньогосередовищаорганізму

людини, діяльність різних органів та систем, а отже, є неодмінною

умовою доброго здоров’я, гармонійного розвитку, високої праце-

здатності.

Неправильне харчування значно знижує захисні сили орга-

нізму і працездатність, порушує процеси обміну речовин, веде до

113

----------------------- Page 114-----------------------

передчасного старіння і може сприяти виникненню багатьох

захворювань. Переїдання нерідко буває причиною захворювань

органівкровообігу.

Для того, щоб харчування було справді корисним, необхідно

знати, як його організувати з урахуванням загальних принципів

раціонального харчування. Із різноманітними продуктами харчу-

вання людина отримує тисячі речовин, серед яких близько 100 є

необхіднимидлянормальноїжиттєдіяльності. Цебілки, жири, вугле-

води, мінеральніречовини, вітаміни, водатаіншікомпонентиїжі.

Раціональним вважається таке харчування, яке забезпечує

нормальну життєдіяльність організму, високий рівень працездат-

ності й опірності впливу несприятливих чинників навколишнього

середовища, максимальнутривалістьактивногожиття.

Біологічна цінність їжі визначається вмістом у ній

необхідних організму незамінних харчових речовин білків, жирів,

вуглеводів, вітамінів, мінеральнихсолей.

Здоров`я людини, її працездатність, активне розумове та

фізичне довголіття значною мірою залежить від правильного та

повноцінного харчування. Саме через їжу (харчування) людина

поповнює свої енергетичні ресурси, а організм одержує різно-

манітніречовини, необхіднідля нормального функціонуванняйого

систем та органів. Вся різноманітність продуктів, які споживає

людина, зводитьсядодвохджерелїх надходження– рослинногота

тваринного.

Харчування повинно бути організоване так, щоб воно

забезпечувало нормальний розвиток та злагоджену роботу всього

організму. Дляцьогораціонхарчуваннязакількіснимитаякісними

показникаминеобхіднозбалансувативідповіднодопотреблюдини.

Своєю чергою фізіологічні потреби організму залежать від

різноманітних чинників (умов), більшість з яких постійно

змінюється. Організм маємеханізми регулювання, щодають змогу

засвоювати з продуктів харчування необхідні поживні речовини в

такій кількості, яка йому необхідна в конкретний момент,

перетворювати під час обміну одні речовини на інші, створювати

запаси, якімобілізуютьсязапотреби.

114

----------------------- Page 115-----------------------

Хімічні елементи, що входять до складу клітин організму,

утворюють різноманітні хімічні сполуки, які об’єднуються в дві

групи: неорганічні та органічні речовини. Для живого організму

важливими є такі органічні речовини, як білки, жири, вуглеводи,

вітаміни, та неорганічні – вода і мінеральні солі. У тілі здорової

дорослої людини масою 70 кг міститься: води близько 40–45 кг,

білків 15–17 кг, жирів 7–10 кг, мінеральних солей 2,5–3 кг,

вуглеводів 0,5–0,8 кг. Організм постійно витрачає ці речовини на

утворенняенергії, яканеобхіднадляздійсненняжиттєвихпроцесів.

Кожну мить в організмі гине велика кількість старих клітин і

з’являється така сама кількість нових. Отже, в організмі

відбувається відновлення речовин. Наприклад відомо, що білок

організму відновлюється за 80 днів, а всі клітини організму

відновлюються приблизно упродовж 7 років. Відновлення клітин і

тканин, поповнення енергії, що витрачається, відбувається за

рахунокречовин, щонадходятьворганізмзїжею.

Білки – головна складова всіх органів і тканин організму,

вони становлять приблизно 25 % маси тіла. Основне призначення

білків, які надходять з їжею, – участь у побудові нових клітин та

тканин, забезпечення росту молодих організмів та регенерація

клітин у дорослому організмі. Організм людини не має запасів

білків, добова потреба становить 1,1–1,3 г на 1 кг маси тіла, що за

маситіла 70 кгдорівнює 80–100 г.

Із білків можуть утворитися жири та вуглеводи, однак білки

неможуть бутизаміненііншимихарчовимиречовинами. Найбільш

раннім виявом білкової недостатності є зниження захисних

властивостей організму щодо дії несприятливих чинників

навколишнього середовища. У разі нестачі білків порушуються

процеси травлення, кровотворення, діяльність ендокринних залоз,

нервової системи, гальмуються ріст і розвиток організму,

зменшується маса м’язів, печінки, виникають трофічні порушення

шкіряних покривів, волосся, нігтів. Недостатність білків ослаблює

розумовудіяльністьізнижуєпрацездатністьлюдини.

Така кількість білка забезпечує приблизно 12 % від потреби

організму в енергії. Основними джерелами тваринних білків є

м’ясо, яйця, молоко, арослинних – хліб, крупи, бобові.

115

----------------------- Page 116-----------------------

Жири поряд з високою енергетичною цінністю беруть

участь у біосинтезі ліпідних структур, зокрема, мембран клітин.

Загальна кількість жирів в організмі коливається в широких межах

ізалежить відособливостейхарчування, способужиття іспадкової

схильності. У середньому маса жирів становить 10–20 % від маси

тіла.

У структурі харчування жири повинні забезпечувати в

середньому 30 % потреби організму в енергії. Добова потреба в

жирах для дорослої людини становить 80–100 г. У фізіологічному

повноцінномураціоні має бути приблизно 30 % жирів рослинного

походження. Жири тваринного походження містяться в свинячому

салі (90–92 %), вершковому маслі (50–82 %), свинині (до 50 %),

ковбасах (20–40 %), сметані( 15–30 %), сирі ( 15–30 %). Джерелами

жирів рослинного походження є олії (99,9 %), горіхи (53–65 %),

крупи: вівсяна(6 %) ігречана(3 %).

Вуглеводи використовуютьсяорганізмомякджерелоенергії,

хоч їх енергетична цінність удвічі нижча, ніж у жирів. Вуглеводи

необхідні для забезпечення обміну речовин. Вуглеводи мають і

пластичне значення, оскільки входять до складу клітин і тканин,

стимулюють засвоєння білків, сприяють нормальній діяльності

печінки, м’язів, нервової системи, серця й інших органів. Але

вуглеводи на противагу жирам легко розкладаються і швидко

засвоюються організмом. Вуглеводи в раціоні дорослої людини

мають забезпечувати близько 55 % потреби організму в енергії і

їхня добова потреба становить 400–500 г. Основними джерелами

вуглеводів є: хлібобулкові продукти (близько 60 %), кондитерські

виробиіцукор( 14–26 %), овочіта фрукти( 15–17 %).

Вода в організмі людини виконує численні важливі функції.

За її участю здійснюються обмінні процеси, вона є складовою

частиноюкрові, лімфиітканинноїрідини. Удорослоїлюдинивода

становить майже 65 % тіла, в новонароджених 80 %. Найбільше

води в крові – 92 %, м’язах – 70 %, внутрішніх органах 76–86 %.

еншеїївжировійтканині – 30 % ікістках – 22 %.

116

----------------------- Page 117-----------------------

Для нормальної життєдіяльності організму необхідно, щоб

кількість води, що надходить в нього, повністю покривала

кількість, щовиділяється. Порушенняцієїрівновагипризводить до

погіршення життєдіяльності організму. Відомо, що безїжі людина

можепрожитидо 30–40 днів, безводи – всього 2–3 дні.

Серед причин, що зумовлюють зневоднення організму,

можна назвати позбавлення питної води, харчування всухом’ятку.

Надобулюдинавсередньомувтрачаєзсечею 1000–1500 млводи, з

потом 500–1000 мл, із повітрям, яке видихають, 350 мл, із калом–

100–150 мл.

У нормальних умовах потреба дорослої людини у воді

становить у межах 40 г/кг, дитини грудного віку – 120–150 г/кг.

Добова потреба в рідині дорослої людини в умовах нормальної

температури при помірному фізичному навантаженні становить у

середньому 1750–2200 мл, однак у чистому вигляді (вода, чай,

компот) її необхідно в середньому лише 800–1000 мл. Решту

кількості води людина отримує з першими стравами– 250–500 мл,

другимистравамита іншимипродуктамихарчування – 600–700 мл.

До того ж у самому організмі за рахунок процесів біохімічного

окисненняутворюється 300–400 гводи.

За високої температури довкілля (39–40 °С), працюючи на

відкритомуповітрі, людинаспоживає 6–6,5 лводипротягомдня.

Мінеральні речовини, як і вода, не мають енергетичної

цінності, проте нормальна життєдіяльність організму без них

неможлива. Вонипотрапляютьворганізмзпродуктамихарчування

увиглядімінеральнихсолей (табл. 6.2).

Кожний із макро- і мікроелементів має своє фізіологічне

значення в організмі, а загалом вони виступають ефективними

регуляторами обміну речовин. Взаємодіючи з білками, ці хімічні

елементи входять до складу більшості ферментів, гормонів та

вітамінів. Їхня нестача в організмі призводить до порушення

ферментативної та гормональної активності і, як наслідок, до

зниження функціонального стану організму. Надмірне надход-

женнямакро- тамікроелементівворганізмшкідливе.

117

----------------------- Page 118-----------------------

Таблиця 6.2

Добова потребадорослоїлюдини в мінеральнихречовинах

Макро- Добова потреба, Мікро- Добова потреба,

елементи мг елементи мг

Кальцій 800–1000 Залізо 10–15

Фосфор 800 Цинк 12–15

Натрій 1100–3300 арганець 2–5

Калій 1875–5625 Хром 2–2,5

Хлориди 1700–5100 ідь 1–3

агній 280–350 Кобальт 0,1–0,2

Сірка Невстановлено олібден 0,5

Селен 0,5

Фториди 1,5–4,0

Йодиди 0,1–0,2

айже всі необхідні організму мінеральні речовини

містяться вдостатній кількості узвичайнихпродуктаххарчування.

Невистачаєлишехлоридунатрію (кухонноїсолі), томуїжусолять.

Вітаміни забезпечують нормальний перебіг біохімічних і

фізіологічнихпроцесівуорганізмі. Діяльністьусіхсистеміорганів,

захисніфункціїорганізмузалежатьвідступенязабезпеченостійого

вітамінами.

Вітаміни – низькомолекулярні біологічно активні органічні

сполуки. Хоча в організмі вони перебувають у мікроскопічних

кількостях, потреба в них надзвичайно велика, оскільки як їхня

нестача (гіповітаміноз), так і надлишок (гіпервітаміноз) однаково

згубні для організму. Вони належать до незамінних компонентів

харчування, томущоорганізмомнесинтезуютьсяабосинтезуються

внедостатнійкількості.

Вітаміни необхідні для перебігу всіх біохімічних реакцій,

засвоєння інших харчових речовин, росту і відновлення клітин і

тканин. Вони виконують функції каталізаторів метаболічних

процесівіспівферментівуферментнихсистемах.

Важливе значення мають вітаміни у підвищенні імунітету

людини та стійкості до інфекцій. Для нормальної життєдіяльності

людині необхідно близько 20 вітамінів (табл. 6.3). Вони надходять

ворганізмзрослинноютатваринноюїжею.

118

----------------------- Page 119-----------------------

Таблиця 6.3

Основнітипи вітамінів таїхнядобова

потребадорослоїлюдини

Група Добова

Вітаміни

вітамінів потреба

Жиророзчинні Ретинол (вітамінА) 800–1000 мкг

Кальцифероли (вітамінД) 2,5 мкг

Токофероли (вітамінЕ) 8–10 мг

Філохінони (вітамінК) 65–80 мкг

Водорозчинні Аскорбіновакислота (вітамінС) 60 мг

Тіофлавоноїди (вітамінР) 25 мг

Тіамін (вітамінВ1) 1,1–1,5 мг

Рибофлавін (вітамінВ2) 1,3–1,7 мг

Пірідиксин (вітамінВ6) 1,6–2,0 мг

Ніацин (вітамінРР, вітамінВЗ) 15–19 мг

Ціанокобаламін (вітамінВ 12) 2 мг

Фолацин (вітамінВ9) 0,18–0,20 мг

Пантотеновакислота (вітамінВ5) 4–7 мг

Біотин (вітамінН) 0,1–0,3 мг

Вітаміно- Холін (вітамінВ4)

подібні іоінознт (вітамінВ8)

речовини S-метилметіонін (вітамін 17)

Ліпоєвакислота

Оротовакислота (вітамінВ 1З)

Пангамовакислота (вітамінВ 15)

6.5. Теоріяхарчування. Раціон

Здоров’я людини, опірність до несприятливих умов навко-

лишнього середовища, працездатність, здороведовголіттязначною

мірою залежить від того, наскільки правильно людина харчується.

Їжа є важливим фактором забезпечення життєдіяльності людини,

росту та розвитку підростаючого організму, запобігання та

лікуванняхвороб. Вона єнелишеджерелом енергетичнихресурсів

організму, з її речовин утворюються гормони та ферменти –

біологічнірегуляториобмінуречовинутканинах.

119

----------------------- Page 120-----------------------

Таблиця 6.4

Хімічний складта енергетична цінністьосновниххарчових

продуктів (в перерахунку на 100 гїстівного продукту)

Енергетична

Хімічний склад

Продукти цінність

вода, г білки, г жири, г вуглеводи, г ккал кДж

Хлібжитній 47,5 6,5 1,0 40,1 190 795

Хліб 39,5 7,6 0,9 49,7 226 946

пшеничний

Тістечказ 12,0 18,5 62,6 424 1714

начинкою

Крупагречана 14,0 12,6 2,6 68,0 329 1377

Крупаманна 14,0 11,3 0,7 73,3 326 1364

акарони (в/г) 13,0 10,4 0,9 75,2 332 1389

Цукор-рафінад 0,1 – – 0,9 748 3130

асло 15,8 0,6 82,5 99,9 375 1568

вершкове

Олія 0,1 – 99,9 – 899 3761

олоко 88,5 2,8 3,2 4,7 58 243

коров’яче

пастеризоване

Сирнежирний 77,7 18,0 0,6 1,5 86 360

Сметана 30 % 63,6 2,6 30,0 2,8 293 1226

жирності

Яйцекуряче 74,0 12,7 11,5 0,7 157 657

Яловичина 67,7 18,9 12,4 – 187 782

Свинина 53,9 15,0 30,3 – 333 1393

(жирна)

Риба (тріска) 69,4 26,0 1,2 – 115 481

Ікра (осетрова) 58,0 28,9 9,7 – 203 849

Картопля 75,0 2,0 0,1 19,7 83 347

орква 88,5 1,3 0,1 7,0 33 138

Огірок 95,0 0,8 г 3,0 15 63

Горіхифундук 4,8 16,1 66,9 9,9 704 2946

Серед численних факторів навколишнього середовища, які

постійно впливають на організм людини, харчування є одним з

120

----------------------- Page 121-----------------------

найважливіших, оскільки воно забезпечує найвищу людську цін-

ність – здоров’я. Організм людини підпорядковується законам

термодинаміки. Відповідно до цього сформульовано перший

принцип раціонального харчування: енергетична цінність раціо-

нального харчування повинна відповідати енергетичним затратам

організму. Відповідність хімічного складу їжі фізіологічним

потребам організму в харчових продуктах другий принцип.

Різноманітність споживання продуктів становить третій принцип

раціональногохарчування.

Дотримання всіх основних принципів робить харчування

повноцінним.

Правильне складання індивідуального раціону харчування

можливе лише за умови, якщо відомо хімічний склад та

енергетичну цінність харчових продуктів. Знаючи потребу свого

організму в харчових речовинах та енергії і користуючись

таблицеюенергетичноїцінностіта вмістубілків, жирівівуглеводів

в їжі, можна приблизно оцінити забезпеченість організму

харчовимиречовинамитаенергією (табл. 6.4).

Визначаючи потребу в енергії дорослих людей, враховували

вік, стать і характер трудової діяльності. Згідно з цими нормами

доросле працездатне населення у віці 18–60 років поділяється на

п’ятьгрупзалежновіденерговитрат (табл. 6.5).

Допершоїгрупиналежать особипереважнорозумовоїпраці,

керівники підприємств і організацій; інженерно-технічний персо-

нал, праця якого не вимагає істотної фізичної активності; медичні

працівники (крім лікарів-хірургів) медсестри і санітарки; педагоги,

вихователі, крім спортивних; літературні працівники та журна-

лісти; працівникикультурно-освітніхустанов, плануванняйобліку;

секретарі, діловоди; особи, діяльність яких пов’язана з великим

нервовим і незначним фізичним напруженням (працівники пультів

управління, диспетчеритощо).

Друга група об’єднує працівників, зайнятих легкою фізич-

ноюпрацею, інженерно-технічнийперсонал, діяльністьякоговима-

гає деяких фізичних зусиль; осіб, зайнятих на автоматизованих

процесах; працівниківрадіоелектронноїпромисловості; швейників;

121

----------------------- Page 122-----------------------

агрономів; зоотехніків, ветеринарних працівників; медсестер і

санітарок; продавців промтоварних магазинів, працівників сфери

обслуговування; працівників годинникової промисловості; праців-

ників зв’язку та телеграфу; викладачів, інструкторів фізкультури і

спорту, тренерів.

Таблиця 6.5

Добова потреба венергіїдорослого працездатногонаселення,

кДж (у дужкахнаведенодані вккал)

Групаінтенсивності

Вік, роки Чоловіки Жінки

праці

1-шагрупа 18–29 11723 (2800) 10048 (2400)

30–39 11304 (2700) 9630 (2300)

40–59 10676 (2550) 9211 (2200)

2-гагрупа 18–29 12560 (3000) 10676 (2550)

30–39 12142 (2900) 10258 (2450)

40–59 11514 (2750) 9839 (2350)

3-тягрупа 18–29 13398 (3200) 11304 (2700)

30–39 12979 (3100) 10886 (2600)

40–59 12351 (2950) 10467 (2500)

4-тагрупа 18–29 15491 (3700) 13188 (3150)

30–39 15072 (3600) 12770 (3050)

40–59 14444 (3450) 12142 (2900)

5-тагрупа 18–29 18003 (4300) –

30–39 17166 (4 100) –

40–59 16329 (3900) –

Примітки: 1. Жінкам заборонено займатися особливо важкою

фізичноюпрацею.

2. 1 ккал= 4,1866 (≈ 4,187) кДж.

До третьої групи належать особи, що виконують фізичну

працю середньої важкості: верстатники (зайняті металооброб-

ленням і деревообробленням), слюсарі, наладники; лікарі-хірурги;

хіміки; текстильники; водії різних видів транспорту; працівники

122

----------------------- Page 123-----------------------

харчової промисловості; працівники комунально-побутового

обслуговування та громадського харчування; продавці продоволь-

чих товарів; бригадири тракторних і рільничих бригад; залізнич-

ники; працівники авто- та електротранспорту; машиністи

підйомно-транспортнихмеханізмів; поліграфісти.

Четверта група об’єднує людей важкої фізичної праці –

будівельників; більшість робітників сільського господарства і

механізаторів; гірників, зайнятих на поверхневих роботах; робіт-

ників нафтової і газової промисловості; металургів і ливарників,

окрім осіб, які належать до п’ятої групи; робітників целюлозно-

паперової та деревообробної промисловості (стропальників,

такелажників, деревообробників, теслітощо), робітниківпромисло-

вості будівельних матеріалів, окрім осіб, які зараховані до п’ятої

групи.

Доп’ятоїгрупиналежатьробітники, щовиконують особливо

важку фізичну працю: гірники, зайняті на підземних роботах;

сталевари; робітники на обробленні деревини; каменярі; бетон-

ники; землекопи; вантажники, праця яких не механізована;

працівники, зайняті у виробництві будівельних матеріалів, праця

якихнемеханізована.

Раціональне харчування повинно відповідати таким вимо-

гам:

1. Добовийраціонхарчуванняза енергетичноюцінністю має

відповідатиенергозатратаморганізму.

Сумарна енергетична цінність добового раціону Е і визна-

1

чаєтьсязаформулою

n

E m g ,

1 i i

i1

де т і g – маса і калорійність продуктів, що входять у добовий

і і

раціон.

Енергозатратиорганізмумаютьтри складові:

основні затрати Е – енергія, що витрачається організмом

2

на забезпечення процесів основного обміну; її величина становить

1700 – 1800 ккалзадобу;

123

----------------------- Page 124-----------------------

затрати в спокої Е – енергія, що витрачається організ-

3

мом поза основним обміном (терморегуляція організму, підтри-

манняположеннятіла тощо); її величина приблизнодорівнює 340–

360 ккалзадобу;

затратипідчасроботиЕ – енергія, якувитрачаєорганізм

4

підчасроботи м’язів; їївеличинаколиваєтьсявширокихмежахвід

800–900 ккал за добу під час канцелярської роботи, до 4000–

5000 ккалзадобупідчасважкоїфізичноїпраці.

В умовах гомеостазу внутрішнього середовища організму

виконуєтьсярівність

E = E + E + E .

1 2 3 4

Однією із зовнішніх ознак виконання (чи невиконання) цієї

рівності є маса тіла людини. Якщо кількість енергії, що надходить в

організм з їжею, перевищує енергетичні затрати, то її надлишок

відкладатиметьсяувиглядіенергетичнихзапасів (жирівтатваринного

крохмалю), і маса організму зростатиме, і навпаки, якщо кількість

енергіїбудеменшою, ніженергетичнізатрати, тоорганізмвикористо-

вуватимесвоїенергетичнізапасиімасаорганізмузменшуватиметься.

Ідеальну масу тіла залежно від віку розраховують за

емпіричнимиформулами:

длячоловіківМ (кг):

1

М = 0,25(3Р – 450 + Т) + 40,5;

1

дляжінокМ (кг):

2

М = 0,225(3Р – 450 + Т) + 45,

2

деР – ріст (см); Т– вік (уроках).

Якщореальнамасатіланеперевищує ідеальнубільшеніжна

20 %, то це означає, що маса тіла в нормі. Коли реальна маса

перевищує ідеальну більше ніж на 20 %, це вказує на надлишкову

масу тіла і є потреба її нормалізувати. Сьогодні особливу увагу

звертають на надлишкову масу і на засоби щодо її зменшення, а

проте не менш актуальною є і проблема недоїдання – за даними

ООН, приблизно2/3 жителів планети харчуються недостатньо і це

становитьвеликупроблему.

124

----------------------- Page 125-----------------------

2. Фізіологічні потреби організму повинні забезпечуватися

харчовими продуктами в кількостях та пропорціях, які забезпе-

чуютьїхнюмаксимальнокориснудію.

В основі цієї вимоги лежить умова збалансованості, яка

визначає якість харчування, а саме: склад компонентів їжі та

співвідношення між ними. Для здорових людей співвідношення

міжкількістю білків, жирівтавуглеводівза енергетичноюцінністю

має бути таким як 1:2,5:4,6 і за масою 1:1:4,9. Для окремих груп

населення (дітейта підлітків, людейпохилоговіку, вагітнихжінок,

працівників розумової праці, спортсменів) розроблені спеціальні

раціони, якідещовідрізняютьсявідвищенаведених співвідношень.

Особливо важливо підтримувати необхідні співвідношення між

макро-, мікроелементамитавітамінами.