5.4. Соціально-психологічна безпека

Психологічна наука допомагає як виявити закономірності

поведінкилюдинивумовахнебезпеки, такісформуватиконцепцію

безпекиособистостівумовахнавколишньоїреальності.

Формування і становлення особистості відбувається в

небезпечному середовищі соціуму, де існує ризик формування

деструктивної (злочинної) поведінки людини. Психологічний

розвиток особистості починається в системі дитина-соціум, де

внаслідок фахового виховання закладаються засади відповідальної

поведінки або, в протилежному випадку, формується соціальна

девіантність – відхилення від загальноприйнятих соціальних

норм. На 70% особистість формується в дитинстві, особливо

психологічно важливим є вік до 7 років. На цьому етапі на

формування психіки дитини найбільше впливають зовнішні

соціальні умови, які можуть сформувати нестійкість психіки,

недостатність самокотролю, нездатність адекватно оцінити свої

вчинки, невпевненістьусобітощо.

102

----------------------- Page 103-----------------------

Під час життєдіяльності в суспільстві особистість соціалізу-

ється – засвоює соціальний досвід, норми поведінки, систему

цінностей, соціальні ролі для успішної життєдіяльності; або

десоціалізується – відчужується від основної маси людей. Під час

соціалізації відбувається входження індивіда в суспільство –

провідним чинником є сім’я, а потім дошкільні заклади, школа,

ЗМІ (порівняйте соціальну ситуацію в нормальній і алкогольно

узалежненійсім’ї, повнійінеповнійсім’ї).

Психологія натовпу

Небезпеки соціально-психологічного характеру можуть

виникати в умовах натовпу, у разі великого скупчення людей,

проведеннямітингів, процесій, будь-якихрозважальнихзаходів.

Психологічні закономірності поведінки натовпу дуже мало

залежать від освітнього чи культурного рівня людей, що

утворюють натовп. У натовпі утворюється колективна душа, яка

примушуєїхдумати, діятиівідчуватиінакше, ніжокремийіндивід.

Натовпдієвідповіднодопростихікрайніхвідчуттів та потреб. Він

живе єдиним настроєм, швидко радикалізується, змінює характер і

спрямованість дій. Людська психіка в натовпі швидкозмінна і

нестійка, може призвести до трагічних наслідків. Особливо

небезпечнимстаєнатовппідчассоціальнихпотрясінь, коли бракує

загальноприйнятихбазиснихопор.

Навіювання і емоційне зараження. Навіювання – спосіб

впливу на людину, який, на відміну від переконання, зводиться до

засвоєння людиною певної інформації на віру, без критичного

аналізу.

Навіювання супроводжується процесом емоційного зара-

ження. Якщонавіювання– це цілеспрямований вплив, то емоційне

зараження – це мимовільне, спонтанне передавання емоційного

стану однієї людини іншій. Це атрибут повсякденного людського

спілкування із особливо сприйнятливими умовами в натовпі. Бо

люди в натовпі відчувають взаємну близькість на підставі

однаковогоставленнядоідеалу, ідеї. Виникаєтакзванациркулярна

реакція – обопільне спрямоване, зростаюче емоційне зараження,

103

----------------------- Page 104-----------------------

яке посилює навіювання. Найбільш “заразливі” психічні стани –

бажання і прагнення, любов і ненависть, довіра і недовіра, надія і

страх.

Але найбільшезаражають натовп переконаність ісміливість.

Коли людина опиняється поза натовпом, то за браком власних

переконань і у разі низького рівня самосвідомості натовп може

надовгоабоназавждидеформуватипсихікуособистості.

Суїцид

Ознаки суїцидальних намірів різні залежно від віку. У

підлітків явним натяком на суїцидальні тенденції є зловживання

наркотиками та алкоголем. Приблизно половина молодих людей,

які здійснили суїцид, перед цим самостійно приймали ліки. У

середньому віці – це неможливість примирення або контролю над

ситуацією, часто у разі психосоматичного захворювання. У людей

похилого віку показником суїцидальних думок можуть бути

розмовипро “відмову” відбудь-чого.

Характерним для мотивації підліткових самогубств є прева-

лювання почуттів безнадії та безпорадності, підвищена чутливість

до образи власної гідності, максималізм в оцінках подій і людей,

невміння передбачати справжні наслідки своїх вчинків. Властива

періоду становлення особистості самовпевненість у поєднанні з

наведенимивищерисамипороджуєвідчуття безвихідності, фаталь-

ностіконфлікту, загострюєпереживаннявідчаюта самотності. При

такомувнутрішньомустанінавітьнезначнийстресможепризвести

донебезпекисуїцидудитиниабопідлітка.

Якщо в минулому людини була спроба самогубства, то це є

ознакоютого, щозавершенийсуїцидможестатисьумайбутньому.

Більшість потенційних самогубців страждають від депресії,

якачастопочинаєтьсяпоступовозтривогийапатії.

Основною допомогою при потенційному суїциді можна

вважати такі поради: підбирайте ключі до розгадки суїциду; прий-

міть суїциданта як особистість; налагодьте турботливі стосунки;

будьте уважним слухачем; не сперечайтеся; оцініть ступіньризику

самогубства; не залишайте людину одну у разі ситуації високого

104

----------------------- Page 105-----------------------

суїцидального ризику; зверніться за допомогою до спеціалістів;

дужеважливимєзбереженнятурботиіпідтримки.

5.5. Інформаційно-психологічна безпека

Інформаційно-психологічна безпека – стан захищеності

окремих осіб чи груп людей від негативних інформаційно-

психологічних впливів і пов’язаних з цим життєво важливих

інтересівособистостіісуспільствавінформаційномусередовищі.

Сучасні засоби комунікації і оброблення інформації ство-

рили принципово нові умови існування людини – внаслідок

об’єднання інформаційних і телекомунікаційних систем з’явилась

глобальнаінформаційна інфраструктура. Інформаційнасфера стала

важливою складовою суспільного життя, а нові інформаційні

технології багатократно підсилили можливості впливу на свідо-

мість іпідсвідомістьяк окремоїлюдини, таківеликихгруп людей.

Психіка особистості піддається безпосередньому впливу інформа-

ційнихчинників, яківпливають на поведінку, дії, вчинки особливо

молодогопокоління.

Основні загрози інформаційно-психологічної безпеки поля-

гають у можливості негативних наслідків інформаційно-психо-

логічноговпливу, якіпроявляютьсявтакихформах:

завданняшкодиздоров’юлюдини;

блокування волі на неусвідомленому рівні, привиття

синдромузалежності;

втрата здатності до самоідентифікації (моральної,

культурної, політичної);

маніпуляціясуспільноюсвідомістю;

руйнування єдиного інформаційно-духовного простору

України, традиційнихустроївіморальностісуспільства.

Зокрема, культ жорстокості, насильства, порнографії,

розбещеностіізЗМІта Інтернетузумовлюєнеусвідомленебажання

у підлітків та людей з нестійкою психікою копіювати

запропоновані моделі поведінки. Така інформаційна пропаганда

знижує рівень порогових обмежень і правових заборон, відкриває

105

----------------------- Page 106-----------------------

шлях до багатьох правопорушень, наносить непоправну шкоду

особистості.

Основною і центральною “мішенню” такого впливу є

людина, її психіка. ета негативного інформаційного впливу –

проти волі і бажання особистості змінити її психічні стани та

психологічні характеристики, модифікувати її поведінку і обмежу-

вати свободу вибору, коригувати індивідуальну та колективну

свідомість. Для цього використовують спеціальні засоби впливу

(технічні і програмні) та спеціальні методи впливу (послідовність

прийоміввпливунапсихіку).

Інформаційна війна – комплекс дій в інформаційній сфері,

спрямований на здійснення тиску на погляди окремих людей та

суспільнудумкудлядосягненнявизначенихцілей.

Основне джерело індивідуальної інформаційно-психоло-

гічної безпеки – це усвідомлення інформації, здатність адекватно

сприймати навколишню дійсність, наявність здорового почуття

сумніву, перевіркаітестуванняінформації.