2 Місяці, алеможливаісмерть (до 20 % випадків);

• променева хвороба третього (важкого) ступеня виникає у

разі загальної експозиційної дози 400–600 бер. Прихо-

ваний період – до кількох годин. Відзначається важкий

загальний стан, сильні болі в голові, нудота, розлади

шлунково-кишкового тракту з кров’янистим випорож-

ненням, інколи втрату свідомості або різке збудження,

крововилив у слизові оболонки і шкіру, некроз слизових

оболонок у ділянці ясен. Кількість лейкоцитів, а потім

84

----------------------- Page 85-----------------------

еритроцитів і тромбоцитів різко зменшується. Оскільки

послаблюється захисна функція організму, то з’являються

різні інфекційні ускладнення. Безлікуванняхвороба у 20–

70 % випадків закінчується смертю, найчастіше від

інфекційнихускладненьабовідкровотечі;

• у разі опромінення експозиційною дозою понад 600 бер

розвивається вкрай важкий четвертий ступінь променевої

хвороби, який, незважаючи на лікування, як правило,

закінчуєтьсясмертюпротягомдвохтижнів.

Хронічна променева хвороба виникає у разі щоденного

загального опромінення в 0,1–0,5 бер/добуз досягненням сумарної

дози 70–100 бер.

4.5. аходи захисту від радіоактивного

опромінення

Основним способом захисту людей потрібно вважати ізоля-

цію їх від зовнішньої дії радіоактивного випромінювання, а також

усуненняумов, заякихможливепопаданнярадіоактивнихречовин

всередину організму людини разом з повітрям, водою, їжею та

іншимшляхом.

Найдоцільнішим способом захисту від радіоактивного зов-

нішнього опромінення і радіоактивних речовин є сховища і

протирадіаційніукриття, якінадійнозахищаютьвідрадіоактивного

пилу і забезпечують послаблення гамма-випромінювання радіо-

активногозабрудненнявсотні – тисячіразів.

Характер і способи боротьби з радіоактивним забрудненням

навколишньогосередовищавизначаютьсябагатьма факторами. Все

залежить від масштабності і виду забруднень, рівня їх локалізації.

Під час великомасштабних атомних аварій і катастроф реалізу-

ютьсятакізаходи:

запобіганнярозсіювання радіоактивних речовин на великі

територіїігерметизаціяджерелавикиду;

термінова евакуація людей із території, радіоактивне

забрудненняякоїзагрожуєїхздоров’ю;

85

----------------------- Page 86-----------------------

заліснення орних земель та інших сільськогосподарських

угідь з метою зменшення міграції радіонуклідів, їх

вимиванняівидування;

дезактивація забруднених поверхонь будинків, споруд,

шляховогопокриття, технікийіншихоб’єктів;

зняття поверхневих, сильно забруднених радіонуклідами

шарівґрунту;

створення заповідних територій на ділянках, на яких

виконання дезактивації неможливе або є економічно

недоцільним;

застосуванняспеціальнихагротехнічнихзаходів;

будівництво спеціально обладнаних могильників і похо-

ваннявнихпродуктівдезактиваціїітехнічнихзасобів;

будівництво спеціальних наземних і підземних гідротех-

нічнихспоруд, щозапобігаютьрадіоактивномузабруднен-

нюгідросфери абознижуютьйогоізабезпечують охорону

підземнихводвідцьогозабруднення;

будівництво шляхів і доріг з твердим покриттям з метою

зменшенняміграціїрадіонуклідівватмосфері;

будівництво і експлуатація об’єктів централізованого

водопостачаннявідартезіанськихсвердловин;

обробленняґрунтуспеціальнимисполучнимисуспензіями;

очищення водних джерел пропусканням води через

спеціальні фільтри, оснащені ефективними природними

адсорбентамитипуцеолітівтощо;

встановлення зон, в яких забороняється перебування

людей, збираннягрибівіягід, полювання, риболовля;

радіологічнийконтрольназабрудненихтериторіях;

роз’яснювальнароботасередлюдей;

організація індивідуального контролю за рівнем радіо-

активного опромінення людей з використанням дозимет-

рів-нагромаджувачів;

за необхідності – використання індивідуальних засобів

захисту;

86

----------------------- Page 87-----------------------

герметизація кабін транспортних засобів і пунктів управ-

ліннярізнихмеханізмів;

розміщення різних захисних екранів на шляху поширення

радіоактивних променів, та виготовлення їх із матеріалів,

якінездатнідонаведеноїрадіації;

встановленняфільтрівумісцяхрадіоактивноговитоку;

заборона на використання в будівництві матеріалів з

високимрівнемрадіації;

підвищеннянадійностіібезаварійностіатомнихустановок;

контролювання харчових продуктів на вміст у них радіо-

нуклідів та забезпечення людей радіаційно-чистими

продуктами;

встановлення додаткових соціальних пільг особам, що

постраждали від радіації (скорочення віку виходу на

пенсію, додаткові відпустки, систематичне лікування і

профілактика захворювань у лікувальних закладах і сана-

торіяхтощо);

газифікація населених пунктів з метою уникнення

використаннямісцевогорадіоактивноготвердогопалива;

споживання людьми антимутагенних препаратів, таких як

вітамінЕ, вітамінС, сіккапусти, редискитощо.

Ефект захисту людини хімічними сполуками від дії іонізу-

ючої радіації називається хімічним захистом від променевого

ураження, а такі сполуки – радіопротекторами. Їхня захисна дія

проявляється, як правило, тоді, коли їх вводять в організм

незадовго ( 10–30 хв) до гострого опромінення. Сьогодні розроб-

ленняметодівхімічногозахистувідбуваєтьсявтакихнапрямках:

1. Індивідуальна профілактика із застосуванням радіо-

протекторів, щозахищаютьорганізмвідзовнішньогоопромінення.

2. Застосування засобів, що підвищують резистивність

людиниуразіпроменевоїтерапії.

3. Використання харчових додатків і препаратів, що

підвищують стійкість біологічних об’єктів у разі хронічного

опроміненнявприроднихумовах.

4. Виведеннярадіонуклідівзорганізму.

87

----------------------- Page 88-----------------------

Іонізуючарадіаціявражаєімуннусистему, зменшує імунітет,

тобто опірність організму до всіх несприятливих факторів

зовнішнього середовища що проявляється в ослабленні організму,

підвищеннівірогідностізахворювань.

Допомогти організму, ураженомурадіацією, може іпротира-

діаційна фітотерапія, тобто використання лікарських рослин.

Лікарські рослини володіють властивістю багатосторонньо впли-

вати на організм і одночасно лікувати декілька різних хвороб.

Організму людини в боротьбі з наслідками радіаційного ураження

допомагають лікарські рослини з різною лікувальною дією: сечо-

гінні, проносні, потогінні, загальнозміцнювальні, щонормалізують

обмін речовин; вітамінні, що покращують кровотворення і склад

крові; кровоочищувальні засоби, рослинні засоби від недокрів’я,

нервових розладів, опромінення, отруєння, лейкозів, рослинні

антиоксиданти.

Контрольні запитання

1. Розкажіть про поняття радіоактивності та іонізуючих випро-

мінювань.

2. Які види іонізуючих випромінювань?

3. Наведіть експозиційну дозу випромінювання та одиниці її

вимірювання.

4. Що таке поглинута доза випромінювання та одиниці її вимі-

рювання?

5. Яка еквівалентна доза випромінювання та одиниці її вимірю-

вання?

6. Наведіть норми радіаційної безпеки.

7. Які основнідозові межі?

8. Яка біологічнадія іонізуючих випромінювань?

9. Розкажіть прозаходи захисту від радіоактивного опромінення.

88

----------------------- Page 89-----------------------

5. ПСИХОФІ ІОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ

АБЕ ПЕЧЕННЯ БЕ ПЕКИ ЛЮДИНИ

5.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників

на організмлюдини

На організм людини діють безперервно змінювані чинники

навколишнього середовища. іж організмом і зовнішнім середо-

вищем існує функціональна рівновага; коли ця рівновага пору-

шується, виникаютьзахворюванняорганізму.

У життєвому середовищі на людину діють матеріальні

(хімічні, фізичні) ібіологічнічинники.

Хімічні чинники– цехімічні елементи абосполуки вскладі

повітря, води, грунту, їжі, які необхідні для нормальної життє-

діяльності, але можуть бути і причиною захворювань. Фізичні

чинники (температура, вологість, рух повітря, атмосферний тиск,

шум, радіація) у разі певної інтенсивності негативно впливають

на фізіологічні функції організму. Біологічні чинники (їстівні

рослини, тварини) становлять основу харчових продуктів, але

можуть бути іпричиноюзахворювань (бактерії, віруси, паразити).

Людина і сама здатна впливати на функціональний стан

свого організму. Сприятливі чинники внутрішнього впливу –

здоровий спосіб життя, покращання умов праці і харчування,

негативні – шкідливі звички, стреси тощо. Реакція організму

залежить від дозування чинника: у разі тривалої або надмірної дії

негативногочинникажиттєваактивністьорганізмупригнічується.

Умови середовища, в яких будь-який чинник виходить за

межі комфорту і пригнічує людину, називають екстремальними

(аномальнатемпература, високогір’я, польовіумови).

Фізіологічні особливості організмулюдини

У будь-якій діяльності людини виділяють два компоненти –

фізіологічнийіпсихологічний.

89

----------------------- Page 90-----------------------

Людський організм – це сукупність тілесних і фізіологічних

систем – нервової, серцево-судинної, травлення, кровообігу,

дихання тощо. Визначальне значення у функціонуванні організму

людини як складної біоенергетичної системи має нервова система,

яка пов’язує всі системи і частини тіла в єдине ціле, бере участь у

сприйманні, аналізі та опрацюванні всієї інформації, щонадходить

з внутрішнього та зовнішнього середовищ. У разі перевантажень

організму саме нервова система формує його захисно-адаптаційні

реакції. З точки зору БЖД надзвичайно важливими є фізіологічні

резерви стійкості та надійності організму людини – він може

витримувати навантаження, на порядок більші від тих, що

зустрічаються в повсякденному житті. озок людини, за різними

оцінками, задіянийлишена 2–6 % потенційнихможливостей.

Основні аналізаторилюдини

Людина сприймає навколишній світ за допомогою органів

чуття, самевониінформуютьнаспрорізнівидитарівнінебезпек.

Аналізатори – це сукупність взаємодіючих утворень цен-

тральної і периферійної нервової системи, які сприймають і аналі-

зують інформацію іззовнішнього середовища із самого організму

людини. Сучасна фізіологія розрізняє вісім видів аналізаторів:

зоровий, слуховий, шкірний, вісцеральний, руховий, смаковий,

нюховий, вестибулярний, перші чотири з яких найважливіші у

забезпеченні БЖД. Усі аналізатори за структурою і принципом дії

однотипні. Вони мають на своїй периферії рецептори (апарати, що

сприймають енергію зовнішніх подразників і перетворюють її в

нервовий імпульс), від яких імпульси надходять у центральну

нервовусистему (відповідніділянкикориголовногомозку). Висока

чутливістьрецепторівзумовленатим, щокожнийрецепторвиділяє

змножиниподразниківсвійадекватнийподразник.

Чутливість аналізаторів близька до теоретичної межі і поки

щонедоступнасучаснійтехніці.

Зоровий аналізатор

З погляду безпеки людини цей аналізатор найвідпові-

дальніший. Адже через зір ми одержуємо понад 90 % інформації

90

----------------------- Page 91-----------------------

про зовнішній світ. Зорові рецептори сприймають спектральний

склад сонячного світла в діапазоні 380–780 нм, а це близько 150

відтінків кольорів. У техніці, відповідно до держстандарту,

встановленочотири сигнальнікольори:

– червоний – сигналізуєпробезпосереднюнебезпеку;

– жовтий – застосовуютьдляпопередженнянебезпеки;

– зелений – длязнаків, щонаказуютьробитисаметак;

– синій – длявказівнихзнаків.

Зоровий аналізатормає найбільшу адаптацію ітакі своєрідні

характеристики, як інерція, гострота, глибина, поле зору, зорове

відображення, видимість. Тобто в зоровій системі відбуваються

складніпроцесисприйняттяреальності.

Слуховий аналізатор

Вінєдругимзазначеннямдлясприйняттядовкілляібезпеки

життєдіяльності. Вухо людини реагує на хвильові акустичні

процеси, зумовлені механічними коливаннями у пружному

середовищі (повітрі). Система слуху людини (зовнішнє, середнє і

внутрішнє вухо) сприймає звукові коливання, формує слухові

відчуття і впізнає звукові образи. Це має велике сигнальне

значення, бозвукові коливання несуть інформацію про небезпечні

явища, щоєпричиноюцихколивань.

Для оцінювання суб’єктивної гучності звуку встановлено

шкалу, одиницею вимірювання якої є децибел, а частота

акустичнихколивань (висотазвуку) вимірюєтьсявгерцах.

Шкірний (тактильний) аналізатор

Відповідає за тактильні, температурні, больові, рухові

відчуттялюдиниівпоєднаннііззороміслухомформуєсприйняття

зовнішньогосвіту.

Затактильнучутливість (дотик, тиск) відповідаютьмеханічні

рецептори шкіри, яка має велику кількість нервових закінчень і

дужеважливавзабезпеченніжиттєдіяльностілюдськогоорганізму.

Шкіра охороняє людину від шкідливих зовнішніх впливів (меха-

нічні ушкодження, сонячні промені, хімічні речовини), виконує

секреторну і обмінну функцію, що важливо для терморегуляції

організму.

91

----------------------- Page 92-----------------------

Вісцеральний аналізатор (аналізатор внутрішніх органів)

Якщо зовнішні аналізатори попереджують людину про явну

небезпеку, то цей аналізатор визначає небезпеки прихованого

характеру і є дуже важливим для здоров’я і життя людини.

Вісцеральний аналізатор пов’язаний з внутрішнім середовищем

організму, яке зберігає відносну сталість, незважаючи на всі зміни

зовнішньогосередовища.

Гомеостаз

Внутрішнє середовище організму (кров, лімфа, тканини,

органи) адаптується до зміни зовнішнього (природного) середо-

вища і перебуває в стані динамічної рівноваги, яка забезпечує

сталістьтемпературитіла, артеріальноготиску, вмістуводитощо.

Проте значні коливанняпараметрів зовнішнього середовища

(як природного, так і техногенного) становлять небезпеку для

здоров’яіжиттялюдини.

Французький фізіолог К. Бернар ( 1813–1878) вперше сфор-

мував уявлення про роль сталості внутрішнього середовища

людини при мінливості зовнішнього: досконалість людського

організмувтому, щозовнішнізмінивкожнумитькомпенсуютьсяі

врівноважуються. Таку властивість організму називають гомео-

стазом.

У сучасному розумінні гомеостаз – стан внутрішньої дина-

мічноїрівновагиприродноїсистеми, щопідтримуєтьсярегулярним

поновленням її основних структур за рахунок саморегуляції.

Організм людини постійно змінюється (перебуває в постійному

русі), алетількиувузькихмежахколиваннягомеостазу.

Психологічні особливостілюдини

Нервова система людини забезпечує функціонування орга-

нізму як єдиного цілого в його постійній взаємодії з зовнішнім

середовищем. Центральна нервова система (головний і спинний

мозок) керує стосунками з зовнішнім світом, а вегетативна –

діяльністювнутрішніхорганів.

92

----------------------- Page 93-----------------------

Психіка є властивістю нервової системи людини, а психічні

процеси невід’ємні від структури головного мозку: кожна ділянка

головного мозку відповідальна за життєдіяльність певного органу

або системи. Функція лівої півкулі – оперування вербально-

знаковоюінформацією, читання, рахунок (логічнийтип мислення),

правої – оперування образами, орієнтування у просторі, розріз-

няння музичних тонів (художній, емоційний тип). У разі уражень

(травм) певних ділянок мозку порушується відповідний вид

функціональноїдіяльностілюдини.

Функції нервової системи реалізуються урівноваженням

збуджувальних і гальмівних процесів: порушення в одних пунктах

супроводжуєтьсягальмуваннямвінших.

ала рухливість при розумовій роботі і одноманітність при

фізичній викликає втомлюваність нервової системи і може

спровокувати виникнення деяких захворювань: серцево-судинних,

шлунково-кишкових, шкірнихтощо.

Найсприятливіші умови для нормальної діяльності нервової

системистворюютьсяпідчасправильногочергуванняпраці, актив-

ноговідпочинкуісну. Профілактикавтомиіперевтомидосягається

чергуванням різних видів діяльності, творчою зацікавленістю

працівника, йогоособистоюактивністю.

Психікалюдинипроявляєтьсявтакихпсихічнихявищах:

Психічні процеси – короткочасні процеси отримання, пере-

роблення та обміну інформацією (відчуття, сприйняття, пам’ять,

мислення, емоції, воля).

Психічні стани – тривалі душевні переживання, що впли-

ваютьнажиттєдіяльністьлюдини (настрій, депресія, стрес).

Психічні властивості – сталі душевні якості, що утворю-

ютьсяпідчасжиттєдіяльностілюдиниіхарактеризуютьїїздатність

відповідати на певні дії адекватними психічними діями

(темперамент, характер, досвід, інтелект).

Психіка людини тісно пов’язана з безпекою її життєдіяль-

ності. Задопомогоюдослідіввстановлено, щоу70 % нещаснихви-

падків на виробництві винуватцями є самі люди (людський чин-

ник). Причинамицьогоможуть бутивнутрішніізовнішнічинники.

93

----------------------- Page 94-----------------------

Внутрішні психологічні чинники – цеіндивідуальніпсихо-

логічні властивості людини, порушення емоційного стану, брак

знаньідосвіду.

Зовнішні психологічні чинники – це реакція людини на

слова, явища, процеси, вчинкиіншихлюдей.

Основні психологічні особливостілюдиниз точкизору ЖД

Пам’ять необхідна для оволодіння працівником безпечними

прийомами праці і прийняття правильного рішення у разі нестан-

дартних чи аварійних ситуацій. Види пам’яті: рухова, образна,

зорова, слухова, словесна, емоційна; короткочаснаідовготривала.

Увага – це концентрація свідомості на певному об’єкті чи

діяльності. Вона пов’язана з волею і поділяється на активну

(свідому) і пасивну (несвідому). Важливими якостями людини є

такі властивості уваги, як об’єм, розподіл, стійкість, інтенсивність,

швидкістьпереключення.

ислення– це пізнання, спрямованена розкриття загальних

та істотних властивостей, ознак, предметів, явищ та зв’язків між

ними. Індивідуальніособливостімисленнялюдини: глибинадумки,

самостійність, послідовність, критичність, гнучкістьішвидкість.

Ризик і обережність – це характеристика людини, яка може

спричинятипотенційнінебезпечніситуації.

Сенсомоторні реакції – зворотні дії людини на відчуття

органами чуттів. Характеризуються правильністю, точністю та

своєчасністю. Надійність людини визначається рівнем її сенсорної

координації, тобто здатністю своєчасно приймати і правильно

оцінювати швидкозмінювану ситуацію і адекватними діями

забезпечуватибезпеку.

Воля – здатність людини керувати своїми діями і вчинками.

Основнівольовіякостілюдини: дисциплінованість, самоволодіння,

рішучість, наполегливість.

Оброблення інформаціїлюдиною

Інформаціячерезп’ятьорганіввідчуттівлюдининадходитьу

блоккороткочасноїпам’яті, девідбуваєтьсяїї об’єднанняувигляді

94

----------------------- Page 95-----------------------

процесу сприйняття. Потім через блок вибору вона надходить до

пам’яті, що умовно розділена на робочу (процесорну) і довго-

строкову. Обробленняінформаціївідбуваєтьсявробочійпам’яті.

Людина може сприймати і працювати з обмеженою кількіс-

тю інформації. Якщо кількість сигналів, що надходять, велика,

відбувається вибірковість сприйняття інформації. Сприйняття

інформаціїзалежитьвідвнутрішніхізовнішніхчинників.

Внутрішні чинники – розумові здібності, пам’ять, знання і на-

вички, особливіреакції, стреси. Зовнішнічинники– особливістьітип

обладнання, умовинавколишньогосередовища, складністьзавдання.

Психофізіологічні небезпеки

Останніми роками все більше зростає вплив людського

чинника на травматизм і аварійність у виробничій і побутовій

сферах життєдіяльності. Часто психофункціональний стан людини

не відповідає складності і інтенсивності її матеріально-практичної

діяльності, виникає нервово-емоційне напруження і, як наслідок,

втома, перевтома, стрес. Утакій ситуаціївиникаєзагрозареалізації

небезпеки не тільки безпосередньо для виконавця, але і для інших

людей. Більшість нещасних випадків пов’язана саме з психофізіо-

логічнимичинниками.

Психофізіологічні чинники потенційної небезпеки постійної

дії:

– недолікиорганіввідчуття (дефектизору, слуху);

– порушення зв’язків між сенсорними та моторними

центрами головного мозку (неадекватна реакція на дію

органіввідчуття);

– дефекти координації рухів (для особливо складних рухів

таоперацій);

– підвищенаемоційність;

– відсутністьмотиваціїдотрудовоїдіяльності.

Психофізіологічні чинники потенційної небезпеки тимча-

совоїдії:

– недостатністьдосвіду (неправильнідії, напруженнянерво-

во-психічноїсистеми, побоюванняймовірноїпомилки);

95

----------------------- Page 96-----------------------

– необережність;

– втома (фізіологічнаіпсихологічна);

– емоційніявища (конфліктніситуації, стреси).

Будь-який вид діяльності людини спричиняє втому – зни-

ження продуктивності праці через витрату енергетичних ресурсів

організму. Об’єктивним показником втомлення є упровільнення

темпів роботи, зниження її якості. Найчастіше фізіологічна втома

настає під час статичної фізичної діяльності людини, меншою

мірою – під час динамічної. Психологічна втома частіше виникає

під час напруженої розумової діяльності. Відпочинок, особливо

активний, змінавидудіяльностіпоновлюютьпрацездатність.

У разі перевтоми період оптимальної працездатності скоро-

чується, порушуються відновні процеси в організмі. Посилюється

роздратованість, реакції стають неадекватними, і, як наслідок,

збільшується кількість помилок у роботі. Люди з хронічною

перевтомою характеризуються порушенням сну, не відновлюють

своєї працездатності до наступного робочого дня, стають

чутливими до несприятливих чинників довкілля. Такий стан може

спричинити, з одного боку, серйозні захворювання організму, з

іншого, створитинебезпечніситуаціїдляіншихлюдей.

Активний відпочинок – це заняття спортом, туристичні

поїздки, походи вліс, подорожі, плаванняв басейні, відпочинокна

лоні природи. Він поліпшує психічний стан особистості, підвищує

працездатність, настрій.

5.2. Чинники ризику, що зменшують тривалість

життя

Статистично достовірно життя людини як біологічного виду

становить 96–98 років (деякі вчені обґрунтовують межу 100–

120 років). Але тільки в окремих індивідів тривалість життя

збігаєтьсяз біологічновизначеною, фактичновоназменщуєтьсяна

30–40 роківібільше.

З розвитком цивілізації і екологічним станом планети

з’явились чинники ризику, які називають “хворобами цивілізації”,

96

----------------------- Page 97-----------------------

вони охоплюють суспільство загалом і спричиняють зміни в

організмікожногозокрема. Цепевнінегативніявища, щооб’єднані

в такі групи: гіпокінезія, стреси, аліментарні чинники та ксено-

біотики.

Гіпокінезія

На сучасному етапі історичного розвитку людини істотно

зменшився обсяг фізичної праці на виробництві і в побуті, що

спричинило явище гіпокінезії – зменшення рухової активності

людини ізниженняїї енергетичних витрат. Це головне порушення

функціонального стану фізіологічних систем організму, що є

головнимчинникомризикутривалостіжиття.

Рухова активність організму – умова врівноваження між

силою тяжіння і силою м’язів. аса м’язів не залежить від маси

тіла (становить 40–45 %), томупотреба в рухах– величина стала і

зумовлена генетично. Рівень розвитку м’язової системи безпо-

середньо впливає на стан всіх фізіологічних систем організму

людини, оскільки робота м’язів (енергетичні витрати) активізують

обмін речовин у клітинах і тканинах, процеси розпаду і

самовідновленняпідчасбіосинтезубілка.

Отже, у разі зниження фізичних навантажень на організм

людинизменшуєтьсярівеньенергетичногообміну, обмінуречовин,

настає дистрофія м’язів, зменшується кількість синтезованого

білка, сповільнюються процеси саморегуляції, і, як наслідок,

зменшуєтьсяжиттєздатністьсамоїлюдини.

Доросла людинарозумовоїпраціповинна неменше 30 хв на

деньзайматисьфізичнимивправами.

“Рух може замінити ліки, але ніякі ліки ніколи не замінять

руху” (фр. лікарТіссо).

Стреси

Поняття “стрес” (від англ. напруження) визначається як

спосіб досягнення стійкості організму до дії негативних чинників

будь-якогопоходження. Цереакціяорганізмунапевніподразнення

(напруження), якідіютьтривалий часітомустають неприємними і

небажаними.

Згіднозданимипроф. Різвістрес – це:

97

----------------------- Page 98-----------------------

– стантривогиворганізмі, якийвінпрагнеусунути;

– психічні і поведінкові реакції на стан неспокою чи його

придушення;

– подія чи умова в фізичному чи соціальному оточенні, що

приводить до прийняття рішення про усунення чи

ослабленнязагрози.

Психологічний стрес є відображенням людиною складної,

екстремальної ситуації, в якій вона перебуває. Оцінення такої

ситуації, сприйняття її як загрози залежить від індивідуальних

психологічнихособливостейіжиттєвогодосвідулюдини. Події, що

спричиняютьстрес-реакцію, називаютьсястресорами.

Стреси, конфлікти, зумовленіними депресивні стани, психо-

логічнікризиістотнознижуютьпсихофізіологічнубезпекулюдини.

У перенапруженому стані в організмі відбувається бурхлива

витрата енергетичних резервів, порушується регулювання обміну

речовин, продукти розпадунагромаджуютьсяі отруюють організм.

Тому доброзичлива психологічна атмосфера на роботі і вдома,

позитивні емоції сприяють високій працездатності, доброму

самопочуттю і стійкості людини до зовнішніх впливів. Запорукою

уникнення негативних впливів оточення є толерантність, велико-

душність, милосердя, співчуття, високакультураспілкування.

Аліментарні (від лат. alimentarius – харчовий) чинники

пов’язанізхарчуваннямлюдиниіспричиняютьвумовахгіпокінезії

такінегативнінаслідки, якожиріння, збільшеннямаситіла.

Ксенобіотики (з грецьк. xenos – чужий і bios життя) – це

шкідливі для організму людини речовини, які будь-яким способом

потрапляють в організм і включаються у всі процеси обміну

речовин, порушуючи, отже, його функціонування, що погіршує

станздоров’ялюдини.

5.3. Психофізіологічні ризики (узалежнення)

Глибинним первісним чинником психофізіологічного уза-

лежнення людини від психотропних речовин є бажання періодич-

ної зміни свідомості, досягнення стану ейфорії. Психотропна

98

----------------------- Page 99-----------------------

речовина – це хімічна сполука, здатна під час одноразового

вживання викликати ейфорію, а у разі багаторазового – узалеж-

нення (відтоксичнихречовин, алкоголю, наркотиків).

Узалежнення або адиктивна поведінка (від англ. Аddict –

узалежнення) – це патологічний потяг до вживання отруйних

речовин (хімічних, біологічних або рослинних), яке спричиняє

психологічну деградацію з подальшим розпадом особистості,

постійне отруєння організму і фізіологічні захворювання, і, як

наслідок, смерть, причому у доволі молодому віці. Всі види

психотропних речовин (нікотин, алкоголь, наркотики) за механіз-

мом дії є тотожними, вони змінюють психічний стан людини.

Узалежнення відбувається у дві стадії: спочатку психологічна

(неможливість відмовитись), а згодом і фізіологічна (потреба

організму).

Психологічні передумовиузалежнення

Основні види психологічної мотивації до вживання

психотропнихречовин:

– прагненнявгамуватинегативніемоціїізаспокоїтись;

– бажаннявипробуватиновівідчуття;

– простотак, закомпанію;

– бажанняпродемонструватисвоюнезалежність;

– боязньсамотності.

Соціальні передумовиузалежнення

Негативні емоції, стреси, зміна сімейно-соціальних ролей

травмують психіку дитини, виникає психологічний дискомфорт –

погіршується пам’ять, виникає почуття тривоги, страх, дратівли-

вість тощо. Ці передумови в подальшому житті спричиняють

мотивацію до психологічного розслаблення за допомогою алко-

голю, наркотиків, щоєпричиноюдеструктивноїповедінкилюдини.

Виникнення потягу до алкоголю та наркотиків найтісніше

пов’язанозумовамижиттялюдини. Першевраженняпро алкоголь

формується в дошкільному віці, і воно, як правило, негативне. У

підлітковому віці негативне ставлення до вживання спиртних

напоїв переходить у позитивне, а далі вже старшокласники

починають вживати алкоголь – спочатку пиво, вино. Те, що в

99

----------------------- Page 100-----------------------

Україні практично все населення, хоча з неоднаковою частотою,

вживає спиртні напої, відображається на суспільній свідомості.

Бути тверезим – підозріло, єдині винятки – хвороба або керування

автомобілем. Таке ставлення до пияцтва небезпечне тим, що

людина на початкових стадіях алкоголізму не визнає себе хворою,

томушвидко “спивається”.

Згідно з усіма міжнародними нормами зловживанням

вважаєтьсянавітьмінімальне епізодичневживання алкоголю увіці

до 21 року.

Екоголічні передумовиузалежнення

Внаслідок техногенного забруднення довкілля та нераціо-

нальногохарчуванняімуннасистемалюдинипостійноактивізованаі

виснажена, нервовасистемареагуєвтомоюістресами, томувиникає

потреба їх “знімати”. Невипадково, токсикоманія та наркоманія

найпоширеніші у великих містах з небезпечною екологічною ситу-

ацією. Низькокалорійнехарчуваннялюдейзневеликимидоходами, з

іншого боку, спонукає вживати алкоголь як калорійний замінник

білкаівітамінів, щоутворюютьсяуразіперетворенняетанолу.

За даними 2005 року, за останні 10 років кількість

наркозалежних, які звернулись за допомогою до наркологічних

установ, зросла вчотири рази, анасправдіїх в 5–6 разів більше. За

оцінкою Українського науково-дослідного інституту експеримен-

тальної неврології та психіатрії (м. Харків), реальна кількість

наркозалежних вУкраїні становить близько200 тис. осіб, 40 % від

них також епізодично вживають наркотики. Тому загальна кіль-

кість всіх споживачів різних видів наркотиків становить близько

550–600 тис. осіб, з них 95 % проживаютьу містах, а 90 % з них–

молоділюдиувіцідо 30 років.

ФахівцізнаркологіїВООЗвважають, щоіснуютьчіткістадії

розвиткуузалежнення:

1 – куріннятютюну (нікотиноманія);

2 – вживанняалкоголю;

3 – рослиннанаркоманія (маковасоломка, марихуана, гашиш);

4 – вживання важких синтетичних наркотиків (амфетаміни,

“екстазі”).

100

----------------------- Page 101-----------------------

Ризикиузалежнення

– зараження ВІЛ-інфекцією через використання спільних

шприцівіпосуду;

– ураженняпечінкитаголовногомозку;

– змінагенетичногокодупіддієюпсихотропнихречовин;

– дистрофіявнутрішніх органів, зниження імунітетулюдини

доінфекційнихзахворювань;

– виникнення розладів ЦНС (депресій, психозів, шизофре-

нії), щоважкопіддаютьсялікуваннюіможуть спричинити

самогубство;

– небезпекапередозування, щовикликаєотруєнняісмерть.

Для попереджнння ризику узалежнення кожній молодій

людинінеобхідно:

– надати об’єктивну інформацію про шкідливість вживання

психотропнихречовин;

– виховувати відповідальність за власне здоров’я і своїх

нащадків;

– пропагуватиперевагитверезого, здоровогоспособужиття;

– навчитись створювати позитивні міжособистісні стосунки

якумовузбереженняпсихічногоздоров’я.

Адиктивна поведінка може бути спричинена не тільки

узалежненням від психотропних речовин, але й віртуальним

узалежненням від азартних ігор, комп’ютера. Психологи розріз-

няють комп ’ютерну залежність (нав’язлива гра в комп’ютерні

ігри), Інтернет-залежність, мобільну залежність. Одні дослідники

вважають таку залежність тільки психологічною, інші виділяють і

фізіологічнийкомпонент (враженнянервовихстовбурівтаоніміння

пальців руки, зв’язане з тривалою перенапругою м’язів; сухість та

різь в очах; головні болі та болі в спині; нерегулярне харчування,

пропусканняприйомівїжі; зневагадоособистоїгігієни; розладсну,

змінарежимусну).

Віртуальна залежність стає одним з видів “буферної” реаль-

ності, що охороняє особистість від безпосереднього зіткнення з

реальним світом, реальним людським спілкуванням. Занурення у

віртуальне середовище може бути обумовлено внутрішніми психо-

101

----------------------- Page 102-----------------------

логічними конфліктами, спричиненими, наприклад, проблемами в

особистомучиродинномужитті. Занурюючисьувіртуальнуреаль-

ність, людина ніби захищаєсебевід проблем, тривоги, комплексів.

Віртуальний світ може використовуватися як засіб компенсації

невдач. Саме віртуальний світ дає ту волю дій, волю вираження

думок, почуттів і емоцій, що у реальному житті найчастіше не

завждиможливі.

Психотерапевтичний досвід свідчить, що, якщо людина

визнає в себе наявність того чи іншого виду залежності, чи то

залежність від шкідливих речовин чи від Інтернету, то вона

намагаєтьсявпоратисязцимсамостійночизадопомогоюблизьких

людей, а також фахівців (психіатрів, наркологів, психотерапевтів

чи психологів). Саме некритичне ставлення до власних проблем

(тобто заперечення їхньої наявності) і робить з людей наркоманів,

алкоголіків, Інтернет-залежних тощо, тому що люди не визнають

себетакимиізаперечуютьцюпроблему.